Візіт до головного бояну міста :)
Тож третя подорож місцевого значення відбулася на головний боян міста - занедбаний елеватор біля Південного вокзалу. Здається з тих, хто мав бажання його відвідати, лише я досі там не був. Збиралися до нього ще минулого літа, але якось не випало можливості, тож довелося чекати гарної погоди цього року та відразу рушати. 
Інформації про сам елеватор в неті небагато. Зачинено у 1995, припинив роботу на 2 роки раніше, у 2008 почали демонтувати, але, як це прийнято, коли дія не несе за собою бабла, покинули. Тож стоїть собі ця будівля і приваблює усіх охочих до незвичайних прогулянок. Кількість школярів, яких ми зустріли під час візиту, склала враження, що у них на канікулах відвідини елеватора є обов’язковими та вони здають залік по поверненню до школи.
А ми, як необізнані люди, потрапили до нього не через звичайну для усіх дірку, а через сусідню територію, що охороняється :) Будівля дуже монументальна, тому має багато простору для цікавих світлин :)
Перший з багатьох краєвидів у цій розповіді, бо для мене все ж таки головна привабливість високих будівель - це краєвиди міста.
Вид на Сортировку та Іванівку.
Свого часу патріоти прикрасили багато місць національними прапорами. Елеватор, звісно, не став виключенням, якщо прапор є навіть на Держпромі.
Люки та сітки призначення яких я не знаю :)
Сюди ходять навіть на побачення.
Види з вікон непогані :)
Сходи до найвищого місця елеватора. Мабуть скоро вони доживуть своє. До речі, це мабуть єдина річ у поганому стані із внутрішніх. Усі інші, мабуть через те що не мають впливу погоди, знаходяться у більш менш нормальному стані.
Серія краєвидів з найвищої башти. Південний вокзал та приміський термінал.
Унизу праворуч - музей залізничної техніки.
Залопань.
Панасівка. (хоч райони міста повивчаю)
Іванівка. Палац залізничника зблизу виглядає краще ніж з висоти.
Холодна гора.
А ось ті самі гурти школярів :)
Трамвай у незвичному ракурсі.
Вулиця Червоноармійська(сподіваюсь це ненадовго), праворуч - Гончарівка, а сонце підсвітило "найкращий" район Харкова - Новожаново. Прогулянка тим атмосферним районом у мене в планах.
Доки ми роздивляємось краєвиди, над Холодною горою вірує дощ.
Рушаємо далі.
А ось і стріт-арт. Вразила відсутність великої кількості малюнків на стінах, бо площі великі, потрапити неважко, але чомусь не обмалювали.
Усе настільки занедбано, що ростуть дерева.
Чергова порція краєвидів.
Кузинський міст.
Аномальне явище :)
А ось і той стріт-арт зблизу. Нічого цікавого, але це одне графіті, що там є.
Повизираємо у вікна.
Знову Південний вокзал.
Експонати музею зблизу.
Два головні собори Харкова - Успенській, який свого часу був найвищою будівлею Російської імперії та Благовіщенській.
Загальний вигляд елеватору.
А ми рушаємо до останньої будівлі. Тут ще лишилися деякі сліди життєдіяльність підприємства.
З караулу лише він.
Знову все ще Червоноармійська.
Три антени :)
А як же без фото на аву :)
Знову Панасівка та Центр.
Міліціянтам все одно, що тут лазить купа народу. Мені здається, що ми навіть зустрілися поглядами, а вони навіть не пригальмували.
Ще один трамвай.
Ще одне побачення :)
Ще одне нетипова світлина.
І все.
Ось така вийшла прогулянка по елеватору.
Десь у неті проскакувало, що там живуть бомжі, але окрім двох матраців, інших ознак присутність там життя не знайшли. Мені здається, якщо б бомжі обрали те місце, то там би ні ліхтарів, ні будь-чого іншого вже не було б.
Інформації про сам елеватор в неті небагато. Зачинено у 1995, припинив роботу на 2 роки раніше, у 2008 почали демонтувати, але, як це прийнято, коли дія не несе за собою бабла, покинули. Тож стоїть собі ця будівля і приваблює усіх охочих до незвичайних прогулянок. Кількість школярів, яких ми зустріли під час візиту, склала враження, що у них на канікулах відвідини елеватора є обов’язковими та вони здають залік по поверненню до школи.
А ми, як необізнані люди, потрапили до нього не через звичайну для усіх дірку, а через сусідню територію, що охороняється :) Будівля дуже монументальна, тому має багато простору для цікавих світлин :)
Перший з багатьох краєвидів у цій розповіді, бо для мене все ж таки головна привабливість високих будівель - це краєвиди міста.
Вид на Сортировку та Іванівку.
Свого часу патріоти прикрасили багато місць національними прапорами. Елеватор, звісно, не став виключенням, якщо прапор є навіть на Держпромі.
Люки та сітки призначення яких я не знаю :)
Сюди ходять навіть на побачення.
Види з вікон непогані :)
Сходи до найвищого місця елеватора. Мабуть скоро вони доживуть своє. До речі, це мабуть єдина річ у поганому стані із внутрішніх. Усі інші, мабуть через те що не мають впливу погоди, знаходяться у більш менш нормальному стані.
Серія краєвидів з найвищої башти. Південний вокзал та приміський термінал.
Унизу праворуч - музей залізничної техніки.
Залопань.
Панасівка. (хоч райони міста повивчаю)
Іванівка. Палац залізничника зблизу виглядає краще ніж з висоти.
Холодна гора.
А ось ті самі гурти школярів :)
Трамвай у незвичному ракурсі.
Вулиця Червоноармійська(сподіваюсь це ненадовго), праворуч - Гончарівка, а сонце підсвітило "найкращий" район Харкова - Новожаново. Прогулянка тим атмосферним районом у мене в планах.
Доки ми роздивляємось краєвиди, над Холодною горою вірує дощ.
Рушаємо далі.
А ось і стріт-арт. Вразила відсутність великої кількості малюнків на стінах, бо площі великі, потрапити неважко, але чомусь не обмалювали.
Усе настільки занедбано, що ростуть дерева.
Чергова порція краєвидів.
Кузинський міст.
Аномальне явище :)
А ось і той стріт-арт зблизу. Нічого цікавого, але це одне графіті, що там є.
Повизираємо у вікна.
Знову Південний вокзал.
Експонати музею зблизу.
Два головні собори Харкова - Успенській, який свого часу був найвищою будівлею Російської імперії та Благовіщенській.
Загальний вигляд елеватору.
А ми рушаємо до останньої будівлі. Тут ще лишилися деякі сліди життєдіяльність підприємства.
З караулу лише він.
Знову все ще Червоноармійська.
Три антени :)
А як же без фото на аву :)
Знову Панасівка та Центр.
Міліціянтам все одно, що тут лазить купа народу. Мені здається, що ми навіть зустрілися поглядами, а вони навіть не пригальмували.
Ще один трамвай.
Ще одне побачення :)
Ще одне нетипова світлина.
І все.
Ось така вийшла прогулянка по елеватору.
Десь у неті проскакувало, що там живуть бомжі, але окрім двох матраців, інших ознак присутність там життя не знайшли. Мені здається, якщо б бомжі обрали те місце, то там би ні ліхтарів, ні будь-чого іншого вже не було б.