Тотальне моральне виснаження

[annnychka]

Сьогодні мій любий завкафедри запросив на пару волонтерів з Лярш-Ковчегу. Це організація, що працює з неповносправними. Вони показували нам фільм про своїх, як вони їх називають, друзів - людей з особливими потребами (як модно тепер казати). Вся аудиторія сиділа і шморгала носами. А потім ці люди, які також завітали до нас, почали розповідати про

Comments

[o_bilochka]

з цієї ж таки причини я не хотіла йти на клінічну психологію)

[annnychka]

а куди пішла?)
і які особливості клінічної психології?бо я не в курсах))

[o_bilochka]

пішла на маркетингу і менеджменту) навіть не знаю чи це краще)

та просто я б не витримала правцювати з людьми хворими) мені он нормальні сім'ї з мінімальними проблемами шкода, а шо би було, якби то були люди хворі?!

[annnychka]

ггг, менеджмент і клінічна психологія дуже споріднені спеціальності, канєшна)))
угу, мені теж так шкода всіх...не знаю, добре це, чи тре від цього якось лікувтись.

[maya_droom]

не можна себе так грузити. принаймні не зараз.

[annnychka]

та і я так кажу. але воно якось само по собі виходить...не можу ж я піти з пари завкафедри, бо, бачте, вона мене грузить)

[top4ynska]

так, зробити їх повноправними в суспільстві не вдасться, якщо це суспільство нерівностей по суті. але хто казав, що всі мають бути однаковими?
таких людей не можна зробити такими як ми, але вони можуть бути щасливими такими як вони є. ми собі створили образ "нормальної" людини і хочемо, щоб все було ідеально. але питання не в можливостях, а в тому як люди почуваються при тих чи інших можливостях.
хіба друзі з Лярш-ковчегу не виглядають щасливими?
думаю, це найважливіше.
п.с. де вчишся?

[annnychka]

так, вони щасливі))мабуть, навіть щасливіші, ніж ми, "нормальні" люди. бо їм для щастя менше треба)та й взагалі, від них багато чому можна вчитись...просто чомусь шкода, що воно так стається. якась я жаліслива))
п.с. ЛНУ, журфак)