Гоща
Гоща знаходиться на Рівненщині поруч із трасою Київ-Чоп. В поселенні знаходиться цікавий палац Валевських з парком в стилі швейцарських шале. Гоща вперше згадується у 1152 році. В литовську добу землю навколо було подарено Мурзі-Кирдей-Хану. У XIV ст. він звів замок, обнесений з усіх боків муром і валами, рештки яких ще можна було побачити в північній частині на початку ХХ ст. У XIV-XVII ст. поселенням володіли нащадки Кирдеїв Гостцькі (Госьцькі, Гойські), завдяки яким, очевидно, з`явилася назва "Гоща".
В 1495р. Богдан Гойський добився у великого литовського князя Олександра Ягеллона привілею на запровадження в Гощі чотирьох ярмарків на рік, а у XVI ст. Гоща отримала Магдебурзьке право. За деякими свідченнями, тут, в школі, в 1600-х роках навчався майбутній московський самодержець Лжедмитрій I. З 1640 року Гоща переходить у власність українського шляхтича Адама Кисіля. На його кошти був збудований діючий нині Свято-Михайлівський храм.
В 1775 р. Гощею володіли Ленкевичі, а в XIX ст. власниками були Валевські. Валевські мали одну з найбільших вівчарень на Волині (близько 3 тис. овець), а також стайні на 300 коней. Наприкінці XVIII століття Ленкевичами був закладений парк, що згодом став окрасою міста і був віднесений до десятки найцікавіших парків України.
Палац поміщиків Валевских, яким в 1840-х роках належав маєток в Гощі - унікальний для України. Він витриманий в стилі шале - альпійського будиночка з фахверковим фасадом і мансардним поверхом.
На жаль, в радянський його південний фасад (і, частково, північний) обклали звичайною облицювальною плиткою, що перетворило маєток на ординарний будиночок соціалістичної епохи.
Незвичайний ганок:
Поруч з парком розташована Свято-Михайлівська церква Свято-Покровського Гощанського монастиря (XVII ст.) Свято-Михайлівська церква є одним із ранніх зразків використання у кам'яному будівництві трьохчастинної будівлі об'єму безстовпного храму, який раніше використовували лише у дерев'яній архітектурі. Храм був тридільним та триверхим зі склепом під навою та апсидою. Товщина стін досягає у середній частині церкви 2,3 м. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди.
В 1495р. Богдан Гойський добився у великого литовського князя Олександра Ягеллона привілею на запровадження в Гощі чотирьох ярмарків на рік, а у XVI ст. Гоща отримала Магдебурзьке право. За деякими свідченнями, тут, в школі, в 1600-х роках навчався майбутній московський самодержець Лжедмитрій I. З 1640 року Гоща переходить у власність українського шляхтича Адама Кисіля. На його кошти був збудований діючий нині Свято-Михайлівський храм.
В 1775 р. Гощею володіли Ленкевичі, а в XIX ст. власниками були Валевські. Валевські мали одну з найбільших вівчарень на Волині (близько 3 тис. овець), а також стайні на 300 коней. Наприкінці XVIII століття Ленкевичами був закладений парк, що згодом став окрасою міста і був віднесений до десятки найцікавіших парків України.
Палац поміщиків Валевских, яким в 1840-х роках належав маєток в Гощі - унікальний для України. Він витриманий в стилі шале - альпійського будиночка з фахверковим фасадом і мансардним поверхом.
На жаль, в радянський його південний фасад (і, частково, північний) обклали звичайною облицювальною плиткою, що перетворило маєток на ординарний будиночок соціалістичної епохи.
Незвичайний ганок:
Поруч з парком розташована Свято-Михайлівська церква Свято-Покровського Гощанського монастиря (XVII ст.) Свято-Михайлівська церква є одним із ранніх зразків використання у кам'яному будівництві трьохчастинної будівлі об'єму безстовпного храму, який раніше використовували лише у дерев'яній архітектурі. Храм був тридільним та триверхим зі склепом під навою та апсидою. Товщина стін досягає у середній частині церкви 2,3 м. Відлуння готичного стилю позначилося на стрільчатій формі вікон нави та апсиди.