Єрусалим, ч.2: гора Сіон
Сіон - це пагорб на південний захід від Старого міста Єрусалима, який у більшості асоціюється з сіонізмом - націоналістичним рухом євреїв із створення держави Ізраїль в кордонах Палестини. На Сіоні знаходиться гробниця Давида - першого царя Ізраїлю. Для християн Сіон - це будинок з кімнатою Тайної Вечері та будинок апостола Іоанна Богослова, в якому відбулося Успіння Пресвятої Богородиці.
До завоювання Єрусалиму царем Давидом, Сіон знаходився у владі євусеїв, які побудували тут фортецю. Вже після взяття фортеці Давидом, Сіон отримав ще одну назву - Ір-Давид. Місто Давида стало місцем перебування царя та політичним центром всього царства. З часів Давида та побудови Першого Єрусалимського Храму Соломоном, Сіон став синонімом місця перебування Бога Ягве. Таким чином для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань і всієї Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув з часу розсіяння після руйнування другого Єрусалимського храму.
Сьогодні над Сіоном домінує Храм Успіння Пресвятої Богородиці - церква і німецьке бенедиктинське абатство, побудований на місці Успіння Богородиці, тобто на місці будинку апостола Івана Богослова, поруч з Світлицею Тайної Вечері.
Згідно з переказами, тут, у апостола Івана Богослова жила і померла Пресвята Богородиця.
Перша візантійська базиліка на цьому місці, була побудована у 415 році і називалася Святий Сіон. Вона була присвячена Таємні Вечері Ісуса Христа і Його учнів, а також сходження Святого Духа на апостолів в П'ятидесятницю. Цей храм був зруйнований при навалі персів у 614 році, після чого відновлений.
З VII століття в північно-західному куті базиліки знаходився камінь, шанований як місце Успіння Богородиці. У 966 році храм знову був зруйнований. Хрестоносці відновили його на початку XII століття і назвали Sancta Maria in Monte Sion. Він був зруйнований мусульманами у 1200 році. В кінці XIX століття німецьким католикам, в особі Ордена бенедиктинців, вдалося придбати цю ділянку за 120 000 золотих марок у султана Абдул-Хаміда II, при посередництві імператора Вільгельма II під час його історичного візиту в Палестину у 1898 році.
У 1890 році починається будівництво. Головним архітектором проекту, задуманого як модель каролінзького собору в Ахені, став Гайнріх Ренард з Кельна, а на місці в Єрусалимі роботи проводив архітектор Теодор Сандель. Стильові особливості архітектури церкви абатства незвичайні. Вони поєднують елементи візантійського і сучасного східного стилю, як в цілому, так і в деталях. Храм Успіння Пресвятої Богородиці являє собою круглу будівлю з багатьма нішами, у яких знаходяться каплиці. Церква була освячена 19 квітня 1910 року.
У 2006 році церква змінює свою назву на Успіння Богоматері. Тут особливо вшановується місце з криптою, де встановлено камінь, на якому Вона спочила.
У крипті храму, в центрі залу розташована скульптура Богородиці, що лежить на камені. На куполі балдахіна, що покриває скульптуру зображений Ісус Христос, який закликає Свою Мати у Своє Небесне Царство. У медальйонах, що оточують купол, розташовані зображення шести старозавітних жіночих образів: Єви, Маріам (старшої сестри Мойсея), Яїли, Юдифи, Рут та Есфірі.
Гробниця ж Богородиці знаходиться в склепі в Гефсиманії (на схід від Старого міста):
Поруч з церквою знаходиться кімната, в якій згідно Святого Передання відбувалася Тайна Вечеря та сходження Святого Духа на апостолів. Тут Ісус Христос і його дванадцять апостолів влаштували пасхальну трапезу «Таємну вечерю», після якої Ісус був заарештований в Гефсіманії.
Крім того, у цьому самому місці стались Явління Христа учням після Воскресіння, відбулись збори учнів після Вознесіння Христа, обрання Матвія до числа дванадцяти апостолів та сходження Святого Духа на учнів в день П'ятидесятниці (Трійці).
В IV столітті Святою рівноапостольної Оленою на цьому місці була споруджена церква, яка згодом була зруйнована. Нинішнє приміщення зведено хрестоносцями у XII столітті.
До XVI століття Сіонська світлиця знаходилась у володінні францисканців, потім була перетворена на мечеть.
У світлиці є дві каплиці, розташовані одна над іншою. Світлицею є другий поверх будівлі, на першому поверсі сьогодні знаходиться гробниця царя Давида та синагога. Від середньовічних будівель зберіглося кілька колон і зведення з зображенням «пасхального ягня». Нині Сіонська світлиця не належить жодній з церков і знаходиться у веденні Ізраїльського уряду, вхід для всіх відвідувачів вільний і безкоштовний.
На першому поверсі будівлі Тайної вечері знаходиться Гробниця царя Давида.
Достовірність гробниці не доведена. Можливо, Давид був похований в Кедронскій долині, там же, де і усі правителі Ізраїлю. Гробниця вважається святим місцем у євреїв, християн і мусульман.
До гробниці можна потрапити лише в такому вигляді:
Пам'ятник царю Давиду на Сіоні:
На східному схилі Сіону знаходиться католицька церква святого Петра в Ґаліканту. Назва церкви нагадує про епізод з Євангелія, коли апостол Петро плакав, як він відмовився від Господа Ісуса Христа три рази, перше ніж півень двічі заспівав. Візантійська церква, присвячена покаянню апостола Петра була зведена на цьому місці у 457 р. н. е. і була зруйнована халіфом фатимідів Аль-Хакім бі-Амр Аллахом у 1010 році. Каплиця була перебудована хрестоносцями у 1102 році і отримала свою нинішню назву. Після падіння Єрусалиму, церква знову була зруйнована і не відновлювалася до 1931 року.
Золотий півень виступає помітно з даху сучасної будівлі на честь своєї біблійної ролі. Це місце також вважається розташуванням палацу первосвященика Каяфи.
Вид з Сіону на Храмову гору, Гефсіманію та Єлеонську (Масличну гору):
Вид на Сіон з Масличної гори:
Дивіться також:
Святі місця
Палестина
Ізраїль
Єрусалим, ч.1: Стіни, брами та башти Старого міста
До завоювання Єрусалиму царем Давидом, Сіон знаходився у владі євусеїв, які побудували тут фортецю. Вже після взяття фортеці Давидом, Сіон отримав ще одну назву - Ір-Давид. Місто Давида стало місцем перебування царя та політичним центром всього царства. З часів Давида та побудови Першого Єрусалимського Храму Соломоном, Сіон став синонімом місця перебування Бога Ягве. Таким чином для євреїв Сіон став символом Єрусалима, сподівань і всієї Землі Обітованої, до якої єврейський народ прагнув з часу розсіяння після руйнування другого Єрусалимського храму.
Сьогодні над Сіоном домінує Храм Успіння Пресвятої Богородиці - церква і німецьке бенедиктинське абатство, побудований на місці Успіння Богородиці, тобто на місці будинку апостола Івана Богослова, поруч з Світлицею Тайної Вечері.
Згідно з переказами, тут, у апостола Івана Богослова жила і померла Пресвята Богородиця.
Перша візантійська базиліка на цьому місці, була побудована у 415 році і називалася Святий Сіон. Вона була присвячена Таємні Вечері Ісуса Христа і Його учнів, а також сходження Святого Духа на апостолів в П'ятидесятницю. Цей храм був зруйнований при навалі персів у 614 році, після чого відновлений.
З VII століття в північно-західному куті базиліки знаходився камінь, шанований як місце Успіння Богородиці. У 966 році храм знову був зруйнований. Хрестоносці відновили його на початку XII століття і назвали Sancta Maria in Monte Sion. Він був зруйнований мусульманами у 1200 році. В кінці XIX століття німецьким католикам, в особі Ордена бенедиктинців, вдалося придбати цю ділянку за 120 000 золотих марок у султана Абдул-Хаміда II, при посередництві імператора Вільгельма II під час його історичного візиту в Палестину у 1898 році.
У 1890 році починається будівництво. Головним архітектором проекту, задуманого як модель каролінзького собору в Ахені, став Гайнріх Ренард з Кельна, а на місці в Єрусалимі роботи проводив архітектор Теодор Сандель. Стильові особливості архітектури церкви абатства незвичайні. Вони поєднують елементи візантійського і сучасного східного стилю, як в цілому, так і в деталях. Храм Успіння Пресвятої Богородиці являє собою круглу будівлю з багатьма нішами, у яких знаходяться каплиці. Церква була освячена 19 квітня 1910 року.
У 2006 році церква змінює свою назву на Успіння Богоматері. Тут особливо вшановується місце з криптою, де встановлено камінь, на якому Вона спочила.
У крипті храму, в центрі залу розташована скульптура Богородиці, що лежить на камені. На куполі балдахіна, що покриває скульптуру зображений Ісус Христос, який закликає Свою Мати у Своє Небесне Царство. У медальйонах, що оточують купол, розташовані зображення шести старозавітних жіночих образів: Єви, Маріам (старшої сестри Мойсея), Яїли, Юдифи, Рут та Есфірі.
Гробниця ж Богородиці знаходиться в склепі в Гефсиманії (на схід від Старого міста):
Поруч з церквою знаходиться кімната, в якій згідно Святого Передання відбувалася Тайна Вечеря та сходження Святого Духа на апостолів. Тут Ісус Христос і його дванадцять апостолів влаштували пасхальну трапезу «Таємну вечерю», після якої Ісус був заарештований в Гефсіманії.
Крім того, у цьому самому місці стались Явління Христа учням після Воскресіння, відбулись збори учнів після Вознесіння Христа, обрання Матвія до числа дванадцяти апостолів та сходження Святого Духа на учнів в день П'ятидесятниці (Трійці).
В IV столітті Святою рівноапостольної Оленою на цьому місці була споруджена церква, яка згодом була зруйнована. Нинішнє приміщення зведено хрестоносцями у XII столітті.
До XVI століття Сіонська світлиця знаходилась у володінні францисканців, потім була перетворена на мечеть.
У світлиці є дві каплиці, розташовані одна над іншою. Світлицею є другий поверх будівлі, на першому поверсі сьогодні знаходиться гробниця царя Давида та синагога. Від середньовічних будівель зберіглося кілька колон і зведення з зображенням «пасхального ягня». Нині Сіонська світлиця не належить жодній з церков і знаходиться у веденні Ізраїльського уряду, вхід для всіх відвідувачів вільний і безкоштовний.
На першому поверсі будівлі Тайної вечері знаходиться Гробниця царя Давида.
Достовірність гробниці не доведена. Можливо, Давид був похований в Кедронскій долині, там же, де і усі правителі Ізраїлю. Гробниця вважається святим місцем у євреїв, християн і мусульман.
До гробниці можна потрапити лише в такому вигляді:
Пам'ятник царю Давиду на Сіоні:
На східному схилі Сіону знаходиться католицька церква святого Петра в Ґаліканту. Назва церкви нагадує про епізод з Євангелія, коли апостол Петро плакав, як він відмовився від Господа Ісуса Христа три рази, перше ніж півень двічі заспівав. Візантійська церква, присвячена покаянню апостола Петра була зведена на цьому місці у 457 р. н. е. і була зруйнована халіфом фатимідів Аль-Хакім бі-Амр Аллахом у 1010 році. Каплиця була перебудована хрестоносцями у 1102 році і отримала свою нинішню назву. Після падіння Єрусалиму, церква знову була зруйнована і не відновлювалася до 1931 року.
Золотий півень виступає помітно з даху сучасної будівлі на честь своєї біблійної ролі. Це місце також вважається розташуванням палацу первосвященика Каяфи.
Вид з Сіону на Храмову гору, Гефсіманію та Єлеонську (Масличну гору):
Вид на Сіон з Масличної гори:
Дивіться також:
Святі місця
Палестина
Ізраїль
Єрусалим, ч.1: Стіни, брами та башти Старого міста