Стражки
Прямуючи автобусом з Попрада до Старої Любовні побачив з вікна щось незвичайне: справа промайнув білосніжний ренесансний замок, зліва - давній готичний костел і башта, що дуже нагадувала замкову. Оглянувши мальовничій замок в Старій Любовні разом із музеєм-скансеном, вирішив знайти то цікаве поселення, яке мене так зацікавило. Повертаючись назад і побачивши знайомі силуети старовинних будівель, попросив водія автобуса зупинитися. З'ясувалося, що я - в селі Стражки, яке сьогодні є частиною містечка Спишська Бела, що між вже відомою нам Старою Любовнею та колишнім королівським містом Кежмарок, з яким ми також невдовзі познайомимося.
Стражки, які сьогодні відомі прекрасним замком, англійським парком та унікальною дзвіницею, виникли в другій половині XII століття, про що свідчить стара виявлена письмова згадка, а саме дарчий лист короля Бели IV від 1251 року. Центром історичного заселення були і досі залишаються замок, костел Св. Анни і дзвіниця, які нині утворюють національно-культурний пам'ятник і одночасно відносяться до архітектурних скарбів словацької області Спиш.
Першими відомими власниками Стражок була аристократична сім'я Берзевиць. Вона отримала село на початку XIV століття від короля Карла Роберта. У 1556 році новим власником стала хорватська сім'я, найвидатнішим членом якої був Грегор. Він перебудував замок в стилі ренесансу, заснував в ньому латинську школу і бібліотеку.
У 1801 році замок став власністю сім'ї Сирмаї, а в другій половині XIX століття їм на зміну пришли Меднянські. Останніми власниками були члени сім'ї Цобель, які жили в замку до 1945 року. Після смерті колишньої власниці, баронеси Маргіти Цобель, в результаті передачі цей об'єкт отримала Словацька національна галерея. Вона здійснила реконструкцію об'єкту разом з прилеглим парком і в 1991 році відкрила його для громадськості.
В сучасному вигляді замку можна знайти сліди стилів різних епох - пізньої готики, ренесансної перебудови, барочно-класичних перебудов. Словацька національна галерея виставляє тут декілька експозицій: історичні меблі, предмети інтер'єру 17-19 ст. і колекцію художніх ремесел 7-19 ст.
Замкові башти:
Ренесансне вікно:
Герб власників:
Підмурки первісного замку:
Будівля оточує англійський парк, у кінці якого протікає річка Попрад.
Через дорогу від замку височіє костел Св. Анни і замково-подібна дзвіниця. Разом із замком вони утворюють єдиний архітектурний комплекс. Римсько-католицький костел з'явився у XIV століття із вхідним готичним порталом, який сьогодні замурований. У минулому його частиною було також кладовище.
Відразу біля костелу стоїть дзвіниця, яку побудував Ульріх Матерер. Пам'ятка також відноситься до XVI століттю. Вона істотно відрізняється від усіх інших ренесансних дзвіниць на Спише, а саме частиною, прикрашеною графіти. На графіти можна побачити тему полювання на зайця з трояндою, закомпонованою в центрі, і незабудкою. Під аттиковим карнизом знаходиться текст "Soli deo HB 1629 Gloria", що в перекладі означає "Слава належить Богові". У 2006 році в дзвіниці провели ремонт.
Стражки, які сьогодні відомі прекрасним замком, англійським парком та унікальною дзвіницею, виникли в другій половині XII століття, про що свідчить стара виявлена письмова згадка, а саме дарчий лист короля Бели IV від 1251 року. Центром історичного заселення були і досі залишаються замок, костел Св. Анни і дзвіниця, які нині утворюють національно-культурний пам'ятник і одночасно відносяться до архітектурних скарбів словацької області Спиш.
Першими відомими власниками Стражок була аристократична сім'я Берзевиць. Вона отримала село на початку XIV століття від короля Карла Роберта. У 1556 році новим власником стала хорватська сім'я, найвидатнішим членом якої був Грегор. Він перебудував замок в стилі ренесансу, заснував в ньому латинську школу і бібліотеку.
У 1801 році замок став власністю сім'ї Сирмаї, а в другій половині XIX століття їм на зміну пришли Меднянські. Останніми власниками були члени сім'ї Цобель, які жили в замку до 1945 року. Після смерті колишньої власниці, баронеси Маргіти Цобель, в результаті передачі цей об'єкт отримала Словацька національна галерея. Вона здійснила реконструкцію об'єкту разом з прилеглим парком і в 1991 році відкрила його для громадськості.
В сучасному вигляді замку можна знайти сліди стилів різних епох - пізньої готики, ренесансної перебудови, барочно-класичних перебудов. Словацька національна галерея виставляє тут декілька експозицій: історичні меблі, предмети інтер'єру 17-19 ст. і колекцію художніх ремесел 7-19 ст.
Замкові башти:
Ренесансне вікно:
Герб власників:
Підмурки первісного замку:
Будівля оточує англійський парк, у кінці якого протікає річка Попрад.
Через дорогу від замку височіє костел Св. Анни і замково-подібна дзвіниця. Разом із замком вони утворюють єдиний архітектурний комплекс. Римсько-католицький костел з'явився у XIV століття із вхідним готичним порталом, який сьогодні замурований. У минулому його частиною було також кладовище.
Відразу біля костелу стоїть дзвіниця, яку побудував Ульріх Матерер. Пам'ятка також відноситься до XVI століттю. Вона істотно відрізняється від усіх інших ренесансних дзвіниць на Спише, а саме частиною, прикрашеною графіти. На графіти можна побачити тему полювання на зайця з трояндою, закомпонованою в центрі, і незабудкою. Під аттиковим карнизом знаходиться текст "Soli deo HB 1629 Gloria", що в перекладі означає "Слава належить Богові". У 2006 році в дзвіниці провели ремонт.