Хмільник
Вінницька область в мене одна з найулюбленіших. Історичне Східне Поділля досить багато на різноманітні свідоцтва минулих століть: від замків польсько-литовської доби до вишуканих палаців польської шляхти. Хмільник - не виключення. В одному з найстаріших місто Поділля зберігся замок, палац, костел і ще декілька артефактів минулого.
Вперше Хмільник згадується в 1363 р. в літописі, де йдеться про перемогу 1362 року війська литовського князя Ольґерда над військом татар, які були вщент розгромлені у битві біля річки Синюха, яке очолювали перекопські царики брати Котлубей, Качибей, також Дімейтер, котрим належало Поділля. Князь Ольґерд оволодів Хмільником. Князь Ольґерд віддав усе Поділля братам Коріатовичам. Вони побудували Меджибіж, Вінницю, Брацлав та Хмільник.
1389 року власником став Федір Корибутович. 1434 р. Хмільник переходить під владу Польщі, стає центром Хмільницького староства подільського воєводства. У 1448 р. місто отримало від великого князя литовського Казимира IV Яґеллончика Маґдебурзьке право, пізніше підтверджене королем Сиґізмундом І Старим. З одержанням в 1448 р. Магдебурзького права в місті почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь, зміцнювала його. 1534 року коронний гетьман Ян Тарновський cприяв зміцненню хмільницького замку, обнесенню його валом.
У центрі міста над р. Південний Буг височіє восьмигранна споруда з бійницями і контрфорсами - вежа замку (єдина з шести, яка вціліла). Замок збудовано за наказом польського короля 1534 р. для захисту від численних набігів турків і татар, які вторгались на Поділля так званим Чорним (Яничарським) шляхом, спустошуючи все на своєму шляху." Твердиня розташована на насипному пагорбі, а місто обнесене кам'яною стіною. Канал, викопаний між р. Південний Буг і його притокою р. Пастуша, надав укріпленням і місту Хмільник острівного положення.
У період Національно-визвільної війни (1648-1654 рр.) замок був частково зруйнований. У 1672 - 99 рр. ним володіли турки. Вони укріпили оборонні споруди, прорили підземні ходи, а у вежі, яка збереглася до наших днів, влаштували мечеть. 1699 року Хмільник знову відійшов до Речі Посполитої. 1774 р. король Станіслав ІІ Авґуст Понятовський подарував Хмільницьке староство своєму племінникові - Юзефу Антонію Понятовському.
У XVIII ст. замок втрачає оборонне значення і поступово руйнується. Вцілілу вежу-мечеть неодноразово конструювали. У 1804-1917 рр. тут була православна церква. У першій половині ХХ ст. вежу використовували під різні майстерні і склади, а у 1970-их роках, після чергової реставрації, в ній відкрили кафе «Радон».У приміщенні нижнього двоярусного поверху вежі в останні роки відкрито ресторан.
Поруч з вежею замку височіє цікава і, на перший погляд, стара будівля. Це палац місцевого поміщика К. І. Ксідо.
На початку ХХ ст. за проектом відомого російського архітектора І. О. Фоміна у Хмільнику розпочалось будівництво великого палацово-паркового комплексу, та проект не був реалізований до кінця. До комплексу тепер входить і палац і арковий венеціанський міст через р. Південний Буг.
Палац - яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні, у формах якого використані мотиви епохи Відродження. Будівля двохповерхова, прямокутної конфігурації, без тилової сторони, з баштами на головному фасаді і торцях. Внутрішній план будинку трохи змінений. Головний фасад із шестиколонним портиком.
Елементи головного фасаду:
Парковий фасад з облицьованим каменем виглядає значно старіше. На даху височіла купольна ротонда, яка під час Другої світової війни була знищена радянською авіацією.
Деталі паркового фасаду:
Венеціанський міст через Південний Буг, побудований за проектом О.І.Фоміна:
Костел Пресвятої Трійці (Усікновення Голови Івана Хрестителя) збудований 1603 р. За часів господарювання турків і татарів на Поділлі (1672-1699 роки) зазнавав руйнувань. На початку XVIII ст. костел відремонтували, розширили, 1728 року переосвятили. У XIX - ХХ ст. проводились роботи з реставрації та добудові релігійної святині.
У плані храм - чотиристовпна базиліка у стилі тосканського бароко. Бокові нави перекриті хрестовими зводами, а головна нава - півциркулярними з розпалубками. У 1930-40-их роках костел двічі закривала комуністична влада. На місці, де був головний вівтар, влаштували кузню.
У 1970-их роках головний вхід на подвір'я костелу перенесено у зв'язку з розширенням дороги у центрі міста. Тепер вхідна брама знаходиться з іншої сторони.
В Хмільнику є ще декілька храмів.
Свято-Богородицький собор (1910 р.):
Свято-Покровська церква (1801 р.):
Ще одна пам'ятка архітектури Хмільника - будинок земського лікаря:
В історичній частині міста трапляються цікаві приклади одноповерхової забудови:
Набережна Південного Бугу:
Залізничний вокзал - красень:
А такий рельсовий автобус бігає між Вінницею і Хмельницьким через Хмільник, Іванів і Старокостянтинів
Вперше Хмільник згадується в 1363 р. в літописі, де йдеться про перемогу 1362 року війська литовського князя Ольґерда над військом татар, які були вщент розгромлені у битві біля річки Синюха, яке очолювали перекопські царики брати Котлубей, Качибей, також Дімейтер, котрим належало Поділля. Князь Ольґерд оволодів Хмільником. Князь Ольґерд віддав усе Поділля братам Коріатовичам. Вони побудували Меджибіж, Вінницю, Брацлав та Хмільник.
1389 року власником став Федір Корибутович. 1434 р. Хмільник переходить під владу Польщі, стає центром Хмільницького староства подільського воєводства. У 1448 р. місто отримало від великого князя литовського Казимира IV Яґеллончика Маґдебурзьке право, пізніше підтверджене королем Сиґізмундом І Старим. З одержанням в 1448 р. Магдебурзького права в місті почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь, зміцнювала його. 1534 року коронний гетьман Ян Тарновський cприяв зміцненню хмільницького замку, обнесенню його валом.
У центрі міста над р. Південний Буг височіє восьмигранна споруда з бійницями і контрфорсами - вежа замку (єдина з шести, яка вціліла). Замок збудовано за наказом польського короля 1534 р. для захисту від численних набігів турків і татар, які вторгались на Поділля так званим Чорним (Яничарським) шляхом, спустошуючи все на своєму шляху." Твердиня розташована на насипному пагорбі, а місто обнесене кам'яною стіною. Канал, викопаний між р. Південний Буг і його притокою р. Пастуша, надав укріпленням і місту Хмільник острівного положення.
У період Національно-визвільної війни (1648-1654 рр.) замок був частково зруйнований. У 1672 - 99 рр. ним володіли турки. Вони укріпили оборонні споруди, прорили підземні ходи, а у вежі, яка збереглася до наших днів, влаштували мечеть. 1699 року Хмільник знову відійшов до Речі Посполитої. 1774 р. король Станіслав ІІ Авґуст Понятовський подарував Хмільницьке староство своєму племінникові - Юзефу Антонію Понятовському.
У XVIII ст. замок втрачає оборонне значення і поступово руйнується. Вцілілу вежу-мечеть неодноразово конструювали. У 1804-1917 рр. тут була православна церква. У першій половині ХХ ст. вежу використовували під різні майстерні і склади, а у 1970-их роках, після чергової реставрації, в ній відкрили кафе «Радон».У приміщенні нижнього двоярусного поверху вежі в останні роки відкрито ресторан.
Поруч з вежею замку височіє цікава і, на перший погляд, стара будівля. Це палац місцевого поміщика К. І. Ксідо.
На початку ХХ ст. за проектом відомого російського архітектора І. О. Фоміна у Хмільнику розпочалось будівництво великого палацово-паркового комплексу, та проект не був реалізований до кінця. До комплексу тепер входить і палац і арковий венеціанський міст через р. Південний Буг.
Палац - яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні, у формах якого використані мотиви епохи Відродження. Будівля двохповерхова, прямокутної конфігурації, без тилової сторони, з баштами на головному фасаді і торцях. Внутрішній план будинку трохи змінений. Головний фасад із шестиколонним портиком.
Елементи головного фасаду:
Парковий фасад з облицьованим каменем виглядає значно старіше. На даху височіла купольна ротонда, яка під час Другої світової війни була знищена радянською авіацією.
Деталі паркового фасаду:
Венеціанський міст через Південний Буг, побудований за проектом О.І.Фоміна:
Костел Пресвятої Трійці (Усікновення Голови Івана Хрестителя) збудований 1603 р. За часів господарювання турків і татарів на Поділлі (1672-1699 роки) зазнавав руйнувань. На початку XVIII ст. костел відремонтували, розширили, 1728 року переосвятили. У XIX - ХХ ст. проводились роботи з реставрації та добудові релігійної святині.
У плані храм - чотиристовпна базиліка у стилі тосканського бароко. Бокові нави перекриті хрестовими зводами, а головна нава - півциркулярними з розпалубками. У 1930-40-их роках костел двічі закривала комуністична влада. На місці, де був головний вівтар, влаштували кузню.
У 1970-их роках головний вхід на подвір'я костелу перенесено у зв'язку з розширенням дороги у центрі міста. Тепер вхідна брама знаходиться з іншої сторони.
В Хмільнику є ще декілька храмів.
Свято-Богородицький собор (1910 р.):
Свято-Покровська церква (1801 р.):
Ще одна пам'ятка архітектури Хмільника - будинок земського лікаря:
В історичній частині міста трапляються цікаві приклади одноповерхової забудови:
Набережна Південного Бугу:
Залізничний вокзал - красень:
А такий рельсовий автобус бігає між Вінницею і Хмельницьким через Хмільник, Іванів і Старокостянтинів