Мошни
Одного разу цієї осені прямуючи з Києва до свого виборчого округу в Павлоград, дозволив собі поєднати приємне з корисним. Завітав до села Мошни, що поблизу Черкас, відомого Спасо-Преображенською церквою неземної краси та шедевром Городецького - дерев'яною земською лікарнею. Крім того, в колишньому містечку є доволі великий костел та декілька цікавих будівель минулих століть. А ось палац Воронцова, який складав єдине ціле з церквою, не зберігся: садибу знищили більшовики в часи Першої світової...
Вперше Мошни згадуються під 1494 роком у дарчій грамоті великого князя литовського Александра Яґеллончика. З грамоти видно, що Мошни згадуються як вже існуюче село, бо ще князь Семен Олелькович подарував Мошни батькові боярина В.Єршовича. На початку другої половини XVI ст. Мошни належали В. Домонту. У Домонтів село купив князь черкаський і канівський староста Олександр Вишневецький. Він сприяв спорудженню тут замку і костьолу. Власник села О.Вишневецький добився від польського короля надання Мошнам у 1592 р. магдебурзького права, яке давало місцевому населенню право на самоврядування, старі феодальні повинності заміняло податками з торгівлі та промислів.
У 1819 році Мошнівський маєток перейшов до графа Міхаіла Воронцова, як посаг його дружини Єлизавети Ксаверіївни Браніцької. Новий володар приклав багато зусиль для облаштування в Мошнах нової розкішної резиденції. На пагорбі вибудували новий палац на вісімдесят кімнат. Поряд - флігелі. Навколишній ліс був перетворений на новий пейзажний парк - з альтанками, містками, галявинами і оглядовими майданчиками. На Мошногірському узвишші вибудували 58-метрову вежу князя Святослава, звану народі як Мошнівський стовп. В підмурках вежі обладнали невелику бенкетну залу.
Від колишньої забудови доби Воронцова випадково збережена Преображенська церква в нехарактерному для православ'я стилі неоготики. Будівництво Спасо-Преображенської церкви в Мошнах було розпочато 1830 року за наказом Михайла Воронцова, на місці дерев'яної церкви 1709 року зведення, та було завершено 1839 року. Освячена київським митрополитом Філаретом 19 серпня 1840 року. Автор проекту церкви - італійський архітектор Георгій (Джорджо) Торічеллі, що працював міським архітектором Одеси. Будівництвом керував інженер Терентій Ступников. Після відкриття стала ключовим елементом палацово-паркового ансамблю Воронцова.
Преображенська церква цегляна, тридільна, потинькована і вибілена. На вході - велична і тонка вежа, кути якої підкреслені тонкими пінаклями. Бічні фасади церкви поділені на окремі ділянки тими ж пінаклями. Кожна з ділянок має власну прибудову - імітацію каплиці і прикрашену фігурним дахом. Вівтарна частина церкви акцентована фігурним дахом тої ж форми, лише більшим за розмірами.
Пінаклі і дахи подібної форми використані також при будівництві Воронцовського палацу в Криму в місті Алупка. Якщо придивитися, то можна навіть побачити елементи полум'яніючої готики:
Вежа церкви сягає 44 метрів. Реставрація Преображенської церкви закінчена 2009 року.
У 1884 р. Мошногородищенський маєток за духовним заповітом С. М. Воронцова (сина М. С. Воронцова) переходить до його племінниці К. А. Балашової. На кінець XIX ст. у Мошнах налічується понад 1500 дворів, у яких проживало понад 8 тисяч чоловік.
Коли дружина Балашова Катерина Андріївна (уроджена Шувалова) у 1884 році успадкувала від свого дядька князя Воронцова маєтності при містечках Мошни і Городище, вона розгорнула активну господарську діяльність. Їй вдалося розбудувати багатющий маєток, що простягався на 60 верстов від Дніпра, обіймав два згаданих містечка й 17 сіл. У 1890 р. вона замислила збудувати лікарню та замовила її проект славнозвісному архітектору Владиславу Городецькому.
Того ж року почали заготівлю матеріалу, а урочисте відкриття відбулося 9 листопада 1894 року - у день срібного весілля Балашових. Лікарню і аптеку обслуговували один лікар, два фельдшери і дві повивальні бабки. Дотепер зберігся у первісному вигляді один корпус лікарні - оригінально декорована дерев'яна споруда.
Деталі дерев'яної лікарні:
Поруч розташований ще один корпус лікарні - також дерев'яний:
У 1857 році у Мошнах було побудовано костел, дзвіницю якого у радянські часи використовували як водонапірну вежу, а сам костел - як аграрний цех. Нині він також використовується у промислових цілях.
Ще одна стара будівля в Мошнах:
Вікові дуби в Мошногіррі поблизу Мошнів:
Вперше Мошни згадуються під 1494 роком у дарчій грамоті великого князя литовського Александра Яґеллончика. З грамоти видно, що Мошни згадуються як вже існуюче село, бо ще князь Семен Олелькович подарував Мошни батькові боярина В.Єршовича. На початку другої половини XVI ст. Мошни належали В. Домонту. У Домонтів село купив князь черкаський і канівський староста Олександр Вишневецький. Він сприяв спорудженню тут замку і костьолу. Власник села О.Вишневецький добився від польського короля надання Мошнам у 1592 р. магдебурзького права, яке давало місцевому населенню право на самоврядування, старі феодальні повинності заміняло податками з торгівлі та промислів.
У 1819 році Мошнівський маєток перейшов до графа Міхаіла Воронцова, як посаг його дружини Єлизавети Ксаверіївни Браніцької. Новий володар приклав багато зусиль для облаштування в Мошнах нової розкішної резиденції. На пагорбі вибудували новий палац на вісімдесят кімнат. Поряд - флігелі. Навколишній ліс був перетворений на новий пейзажний парк - з альтанками, містками, галявинами і оглядовими майданчиками. На Мошногірському узвишші вибудували 58-метрову вежу князя Святослава, звану народі як Мошнівський стовп. В підмурках вежі обладнали невелику бенкетну залу.
Від колишньої забудови доби Воронцова випадково збережена Преображенська церква в нехарактерному для православ'я стилі неоготики. Будівництво Спасо-Преображенської церкви в Мошнах було розпочато 1830 року за наказом Михайла Воронцова, на місці дерев'яної церкви 1709 року зведення, та було завершено 1839 року. Освячена київським митрополитом Філаретом 19 серпня 1840 року. Автор проекту церкви - італійський архітектор Георгій (Джорджо) Торічеллі, що працював міським архітектором Одеси. Будівництвом керував інженер Терентій Ступников. Після відкриття стала ключовим елементом палацово-паркового ансамблю Воронцова.
Преображенська церква цегляна, тридільна, потинькована і вибілена. На вході - велична і тонка вежа, кути якої підкреслені тонкими пінаклями. Бічні фасади церкви поділені на окремі ділянки тими ж пінаклями. Кожна з ділянок має власну прибудову - імітацію каплиці і прикрашену фігурним дахом. Вівтарна частина церкви акцентована фігурним дахом тої ж форми, лише більшим за розмірами.
Пінаклі і дахи подібної форми використані також при будівництві Воронцовського палацу в Криму в місті Алупка. Якщо придивитися, то можна навіть побачити елементи полум'яніючої готики:
Вежа церкви сягає 44 метрів. Реставрація Преображенської церкви закінчена 2009 року.
У 1884 р. Мошногородищенський маєток за духовним заповітом С. М. Воронцова (сина М. С. Воронцова) переходить до його племінниці К. А. Балашової. На кінець XIX ст. у Мошнах налічується понад 1500 дворів, у яких проживало понад 8 тисяч чоловік.
Коли дружина Балашова Катерина Андріївна (уроджена Шувалова) у 1884 році успадкувала від свого дядька князя Воронцова маєтності при містечках Мошни і Городище, вона розгорнула активну господарську діяльність. Їй вдалося розбудувати багатющий маєток, що простягався на 60 верстов від Дніпра, обіймав два згаданих містечка й 17 сіл. У 1890 р. вона замислила збудувати лікарню та замовила її проект славнозвісному архітектору Владиславу Городецькому.
Того ж року почали заготівлю матеріалу, а урочисте відкриття відбулося 9 листопада 1894 року - у день срібного весілля Балашових. Лікарню і аптеку обслуговували один лікар, два фельдшери і дві повивальні бабки. Дотепер зберігся у первісному вигляді один корпус лікарні - оригінально декорована дерев'яна споруда.
Деталі дерев'яної лікарні:
Поруч розташований ще один корпус лікарні - також дерев'яний:
У 1857 році у Мошнах було побудовано костел, дзвіницю якого у радянські часи використовували як водонапірну вежу, а сам костел - як аграрний цех. Нині він також використовується у промислових цілях.
Ще одна стара будівля в Мошнах:
Вікові дуби в Мошногіррі поблизу Мошнів: