Гданськ, ч.3: Три ратуші міста
Я вже писав, що Гданськ окрім всього цікавий тим, що в ньому збереглося аж три ратуші. Сьогодні ми познайомимося з кожною з них, подивимося шикарні інтер'єри та оглянемо місто Гданськ з висоти пташиного льоту - ратушної дзвінниці.
І. РАТУША ГОЛОВНОГО МІСТА
Найголовніша з гданських ратуш - Ратуша Головного Міста (Ratusz Głównego Miasta). Це будинок у готичному стилі з елементами епохи ренесансу, розташоване на з'єднанні вулиці Двугої і Длуги Тарг, що домінує над панорамою Королівського Шляху - найбільш презентабельної дороги історичної частини міста.
Перші згадування про Ратушу, що споконвічно була будинком міського самоврядування, найважливішого району Гданьска, називаного з XІ в. Головним Містом, відносяться до раннього середньовіччя. Із середини XV ст. вона стає центром влади для цілої примотлавскої агломерації. Вона виконувала цю функцію кілька сторіч і весь цей час була її головним муніципальним будинком.
Точна дата зведення будинку невідома. Відповідно до записів гданьского літописця Стефана Грала (Stephan Grau) у XVІІ в., будівництво Ратуші було почато навесні 1327 р. і закінчене в грудні 1336 р. Однак, гданський літописець не назвав джерела цієї інформації. Ратуша в першій половині XІ століття, швидше за все, була невеликим одноповерховим будинком з каркасною конструкцією з цегли і дерева. Збережена рахункова книга за 1379-1382 р. містить інформацію про витрати на будівельні матеріали і виконані зодчим Генріхом Унгерадином (Heіnrіch Ungeradіn) роботи в Ратуші. Вони полягали в перебудові і розширенні існуючого будинку в західному напрямку.
Чергова перебудова будинку відбулася в 1454-1457 рр. У 1457 р. У Гданську побував польський король Казимир Ягеллончик. В розширеній і відреставрованій Ратуші Головного Міста польський правитель додав корону до герба Гданська, як знак визнання його королівським містом.
Загальний розвиток міста, розширення міського самоврядування королем Зигмунтом І Старим у 1526 р. за рахунок Третьої формації, утвореної представництвом купецтва і ремісничих цехів (першу складав Раду, а другу - Лава), привело до чергової перебудови об'єкта. Розміри вже не дозволяли йому виконувати як постійних функцій (у ньому працював бургомістр і засідала Міська рада, виносив вироки суд, називаний Ветовим, розташовувався бурграф, представник польського короля в місті і скликаючий так називану Третю формацію), так і випадкових. Близько 1537 р. почалося зведення навколо двору, на місці колишнього трактиру, двох'ярусного флігеля.
3 жовтня 1556 р. у Ратуші виникла небезпечна пожежа. Усунення наслідків руйнувань продовжувалося кілька років і поклало початок перебудові будинку в стилі епохи ренесансу. Спочатку в 1559-1560 рр. був виконаний новий чудовий купол для вежі, на шпилі якого в 1561 р. установили позолочену статую правлячого тоді в Польщі короля Зигмунта ІІ Августа. Усередині купола розташували комплекс з 14 граючих дзвонів, що називається карильоном.
Міщанство, що збагачувалося за рахунок торгового посередництва, прагнуло підкреслити значення міста і шляхом додання відповідного блиску інтер'єрам Ратуші. У їхній прикрасі наприкінці XVІ і початку XVІІ в. брали участь творці золотого століття гданського мистецтва, такі майстри як: Ісаак ван ден Блок (Іzaak van den Block), Ганс Вредеман Девре (Hans Vredeman de Vrіes), Вільям ван дер Меер (Wіllem van der Meer), Антон Моеллер (Anton Moeller) і Шимон Герле (Szymon Herle). Загальне керівництво роботою здійснював нідерландець Антон ван Оберген (Anton van Obberghen), що виконує в цей час обов'язки міського зодчого.
Найбільш презентабельною частиною став другий поверх. Він уміщав самі найважливіші зали Ратуші - Велику залу Ради, називаний також Червоним залом і Велику залу Вето, йменовану з XІ в. Білою залою. Також в інтер'єрах флігеля, до якого в другій половині XVІ в. було прибудовано два корпуси (північний і східний), створені красиві приміщення, такі як: Мала зала Ради (інша назва - Зимова) і Мала зала Ветового суду (Коминковий зал). Флігель і бічні корпуси утворили двір у формі прямокутника.
Захоплення Гданьска Пруссією під час другого поділу Польщі спричинив за собою зміни в суспільному ладі міста. Це знайшло відображення в новій системі функціонування Ратуші, у тому числі, у колишньому залі Міського бюджету (Kamlarіa) було влаштовано кабінет мера.
Друга світова війна жорстоко запам'яталася в історії пам'ятки. Під час воєнних дій у березні 1945 р. пожежа знищила купол вежі і дерев'яні перекриття, а стіни додатково постраждали від снарядів і бомб. Їхні вцілілі фрагменти були так ушкоджені, що навіть звичайна бура грозила катастрофою. Відповідно до попереднього аналізу, будинок не був придатний до відновлення і був зарахований під знос, але в остаточному підсумку його удалося врятувати. Почате в 1946 р. відновлення Ратуші було важким заходом і належить до видатного досягненням післявоєнного реставраторського мистецтва. Після численних будівельних і консерваторських робіт, 2 квітня 1970 р. відновлену Ратушу передали Музею історії міста Гданська, що з 2000 р. називається Історичним музеєм міста Гданська.
Ратуша виконувала не тільки функціональні, але й ідеологічні задачі. Ці останні відобразилися особливо в оздобленні її найкрасивішого інтер'єра, яким є збережений до наших днів Велика зала Ради (Червона зала).
Ратуша зустрічає сіньми - багато прикрашеним коридором. У сінях знаходяться чудові старовинні сходи. Інтер'єр сіней був частково знищений у XIX ст. Під час II світовій війні він разом зі сходами був знищений пожежею. Галерея і сходи були відтворені на підставі збережених фрагментів, а також давніх фотографій. Збережені елементи були вирізненні темнішим лаком.
"Комора palowa" (не знаю, як перекласти) є найстарішою частиною ратуші. Первинно тут містився купецький зал. Давнє начиння цього залу не збереглося. Єдиним збереженим елементом є частина склепіння.
Червона зала колись була менш репрезентативна за білу залу. Проте її роль була в давній ратуші важливіша. Тут відбувалися засідання Міської Ради. Інтер'єр був вивезений в 1942 чи в 1943 році, через що і зберігся. Після заняття міста Червоною Армією і передачі його польської адміністрації, інтер'єр повернувся до Гданська і тимчасово зберігався в Музейному складі в Оливі, а пізніше - в Поморському музеї в Гданську. У березні 1970 року образи і меблі повернулися до Червоної зали.
Червону залу прикрашають картини з циклу "Громадянські чесноти" нідерландського художника Ганса Вредеманна ле Фріза. У рамках цього циклу були намальовані: Справедливість, Мудрість, Набожність, Згода, Свобода, Сталість і Суд. Ті картини були намальовані в стилі нідерландського маньєризму з великим впливом античності.
Біла зала була найбільш презентабельним приміщенням в ратуші. Тут відбувалися суди, королівські аудієнції представника короля, а також церемонії надання громадянства. У цьому залі підписано більшість міжнародних домовленостей і угод, що підписувалися в Гданську.
Зал прикрашають портрети польських королів також великий мармуровий димар. У зали колись знаходилася також картина Христофора Богушевського, що відображала 22 сцени з Грюнвальдської битви, а також "Олівська битва" Бартоломея Мільвітца. В процесі повоєнної відбудови ліквідовані прикраси 1841-1842 років, які відображали історію Пруссії, і відновлено давніший вигляд
Зараз у Ратуші проходять виставки по історії Гданьска. Високий будинок також виконує адміністративні функції. У період туристичного сезону, що приходиться на весняно-літні місяці, можна піднятися на оглядову галерею вежі, відкіля з висоти близько 50 м відкривається чудова панорама Гданська.
Площа Długi Targ:
Зелена брама та острів Шпіхлерів:
Прикраси ратушної вежі:
Південно-східна частина і вулиця Огарна:
Вулиця Długа:
Північно-західна частина міста:
Маріацька базиліка:
Північно-східна частина міста:
Південний бік площі Długi Targ:
Фонтан "Нептун":
Кам'яниці на вул. Длугій:
ІІ. РАТУША СТАРОГО МІСТА
Ратуша Старого міста (Ratusz Starego Miasta) була збудована у 1587 - 95 роках в стилі нідерландського маньєризму на місці, де раніше стояла готична будівля, що походила, приблизно, з 1380 року. Невелику цегляну ратушу, за завершується стрілчастою башточкою, запроектував Антоні ван Опберген. В ратуші працював Ян Гевелій - засідатель, депутат, відомий астроном і пивовар.
Портал з польським орлом на фризі веде в середину будівлі, ще знаходиться чудове старовинне начиння, перенесено з різних гданських будинків.
ІІІ. НОВА РАТУША
Будинок Нової Ратуші (Nowy Ratusz) був побудований у 1898 - 1901 р. для Генеральної комендатури Прусського гарнізону в Гданську. Після Першої світової війни і оголошення Гданська "Вільним Містом", у 1918 - 1939 р. об'єкт був резиденцією Вищого комісара Ліги Націй у Вільному Місті Гданську. Після 1945 р. будинок став резиденцією Міського Комітету Польської робочої партії.У 1957 р. об'єкт був переданий Клубу Студентів Узбережжя "Жак", а з 2000 р. в будинку знаходиться Міська рада Гданська.
ДАЛІ БУДЕ...
дивіться також:
Гданськ, ч.1: Główne Miasto
Гданськ, ч.2: Ulica Długa
І. РАТУША ГОЛОВНОГО МІСТА
Найголовніша з гданських ратуш - Ратуша Головного Міста (Ratusz Głównego Miasta). Це будинок у готичному стилі з елементами епохи ренесансу, розташоване на з'єднанні вулиці Двугої і Длуги Тарг, що домінує над панорамою Королівського Шляху - найбільш презентабельної дороги історичної частини міста.
Перші згадування про Ратушу, що споконвічно була будинком міського самоврядування, найважливішого району Гданьска, називаного з XІ в. Головним Містом, відносяться до раннього середньовіччя. Із середини XV ст. вона стає центром влади для цілої примотлавскої агломерації. Вона виконувала цю функцію кілька сторіч і весь цей час була її головним муніципальним будинком.
Точна дата зведення будинку невідома. Відповідно до записів гданьского літописця Стефана Грала (Stephan Grau) у XVІІ в., будівництво Ратуші було почато навесні 1327 р. і закінчене в грудні 1336 р. Однак, гданський літописець не назвав джерела цієї інформації. Ратуша в першій половині XІ століття, швидше за все, була невеликим одноповерховим будинком з каркасною конструкцією з цегли і дерева. Збережена рахункова книга за 1379-1382 р. містить інформацію про витрати на будівельні матеріали і виконані зодчим Генріхом Унгерадином (Heіnrіch Ungeradіn) роботи в Ратуші. Вони полягали в перебудові і розширенні існуючого будинку в західному напрямку.
Чергова перебудова будинку відбулася в 1454-1457 рр. У 1457 р. У Гданську побував польський король Казимир Ягеллончик. В розширеній і відреставрованій Ратуші Головного Міста польський правитель додав корону до герба Гданська, як знак визнання його королівським містом.
Загальний розвиток міста, розширення міського самоврядування королем Зигмунтом І Старим у 1526 р. за рахунок Третьої формації, утвореної представництвом купецтва і ремісничих цехів (першу складав Раду, а другу - Лава), привело до чергової перебудови об'єкта. Розміри вже не дозволяли йому виконувати як постійних функцій (у ньому працював бургомістр і засідала Міська рада, виносив вироки суд, називаний Ветовим, розташовувався бурграф, представник польського короля в місті і скликаючий так називану Третю формацію), так і випадкових. Близько 1537 р. почалося зведення навколо двору, на місці колишнього трактиру, двох'ярусного флігеля.
3 жовтня 1556 р. у Ратуші виникла небезпечна пожежа. Усунення наслідків руйнувань продовжувалося кілька років і поклало початок перебудові будинку в стилі епохи ренесансу. Спочатку в 1559-1560 рр. був виконаний новий чудовий купол для вежі, на шпилі якого в 1561 р. установили позолочену статую правлячого тоді в Польщі короля Зигмунта ІІ Августа. Усередині купола розташували комплекс з 14 граючих дзвонів, що називається карильоном.
Міщанство, що збагачувалося за рахунок торгового посередництва, прагнуло підкреслити значення міста і шляхом додання відповідного блиску інтер'єрам Ратуші. У їхній прикрасі наприкінці XVІ і початку XVІІ в. брали участь творці золотого століття гданського мистецтва, такі майстри як: Ісаак ван ден Блок (Іzaak van den Block), Ганс Вредеман Девре (Hans Vredeman de Vrіes), Вільям ван дер Меер (Wіllem van der Meer), Антон Моеллер (Anton Moeller) і Шимон Герле (Szymon Herle). Загальне керівництво роботою здійснював нідерландець Антон ван Оберген (Anton van Obberghen), що виконує в цей час обов'язки міського зодчого.
Найбільш презентабельною частиною став другий поверх. Він уміщав самі найважливіші зали Ратуші - Велику залу Ради, називаний також Червоним залом і Велику залу Вето, йменовану з XІ в. Білою залою. Також в інтер'єрах флігеля, до якого в другій половині XVІ в. було прибудовано два корпуси (північний і східний), створені красиві приміщення, такі як: Мала зала Ради (інша назва - Зимова) і Мала зала Ветового суду (Коминковий зал). Флігель і бічні корпуси утворили двір у формі прямокутника.
Захоплення Гданьска Пруссією під час другого поділу Польщі спричинив за собою зміни в суспільному ладі міста. Це знайшло відображення в новій системі функціонування Ратуші, у тому числі, у колишньому залі Міського бюджету (Kamlarіa) було влаштовано кабінет мера.
Друга світова війна жорстоко запам'яталася в історії пам'ятки. Під час воєнних дій у березні 1945 р. пожежа знищила купол вежі і дерев'яні перекриття, а стіни додатково постраждали від снарядів і бомб. Їхні вцілілі фрагменти були так ушкоджені, що навіть звичайна бура грозила катастрофою. Відповідно до попереднього аналізу, будинок не був придатний до відновлення і був зарахований під знос, але в остаточному підсумку його удалося врятувати. Почате в 1946 р. відновлення Ратуші було важким заходом і належить до видатного досягненням післявоєнного реставраторського мистецтва. Після численних будівельних і консерваторських робіт, 2 квітня 1970 р. відновлену Ратушу передали Музею історії міста Гданська, що з 2000 р. називається Історичним музеєм міста Гданська.
Ратуша виконувала не тільки функціональні, але й ідеологічні задачі. Ці останні відобразилися особливо в оздобленні її найкрасивішого інтер'єра, яким є збережений до наших днів Велика зала Ради (Червона зала).
Ратуша зустрічає сіньми - багато прикрашеним коридором. У сінях знаходяться чудові старовинні сходи. Інтер'єр сіней був частково знищений у XIX ст. Під час II світовій війні він разом зі сходами був знищений пожежею. Галерея і сходи були відтворені на підставі збережених фрагментів, а також давніх фотографій. Збережені елементи були вирізненні темнішим лаком.
"Комора palowa" (не знаю, як перекласти) є найстарішою частиною ратуші. Первинно тут містився купецький зал. Давнє начиння цього залу не збереглося. Єдиним збереженим елементом є частина склепіння.
Червона зала колись була менш репрезентативна за білу залу. Проте її роль була в давній ратуші важливіша. Тут відбувалися засідання Міської Ради. Інтер'єр був вивезений в 1942 чи в 1943 році, через що і зберігся. Після заняття міста Червоною Армією і передачі його польської адміністрації, інтер'єр повернувся до Гданська і тимчасово зберігався в Музейному складі в Оливі, а пізніше - в Поморському музеї в Гданську. У березні 1970 року образи і меблі повернулися до Червоної зали.
Червону залу прикрашають картини з циклу "Громадянські чесноти" нідерландського художника Ганса Вредеманна ле Фріза. У рамках цього циклу були намальовані: Справедливість, Мудрість, Набожність, Згода, Свобода, Сталість і Суд. Ті картини були намальовані в стилі нідерландського маньєризму з великим впливом античності.
Біла зала була найбільш презентабельним приміщенням в ратуші. Тут відбувалися суди, королівські аудієнції представника короля, а також церемонії надання громадянства. У цьому залі підписано більшість міжнародних домовленостей і угод, що підписувалися в Гданську.
Зал прикрашають портрети польських королів також великий мармуровий димар. У зали колись знаходилася також картина Христофора Богушевського, що відображала 22 сцени з Грюнвальдської битви, а також "Олівська битва" Бартоломея Мільвітца. В процесі повоєнної відбудови ліквідовані прикраси 1841-1842 років, які відображали історію Пруссії, і відновлено давніший вигляд
Зараз у Ратуші проходять виставки по історії Гданьска. Високий будинок також виконує адміністративні функції. У період туристичного сезону, що приходиться на весняно-літні місяці, можна піднятися на оглядову галерею вежі, відкіля з висоти близько 50 м відкривається чудова панорама Гданська.
Площа Długi Targ:
Зелена брама та острів Шпіхлерів:
Прикраси ратушної вежі:
Південно-східна частина і вулиця Огарна:
Вулиця Długа:
Північно-західна частина міста:
Маріацька базиліка:
Північно-східна частина міста:
Південний бік площі Długi Targ:
Фонтан "Нептун":
Кам'яниці на вул. Длугій:
ІІ. РАТУША СТАРОГО МІСТА
Ратуша Старого міста (Ratusz Starego Miasta) була збудована у 1587 - 95 роках в стилі нідерландського маньєризму на місці, де раніше стояла готична будівля, що походила, приблизно, з 1380 року. Невелику цегляну ратушу, за завершується стрілчастою башточкою, запроектував Антоні ван Опберген. В ратуші працював Ян Гевелій - засідатель, депутат, відомий астроном і пивовар.
Портал з польським орлом на фризі веде в середину будівлі, ще знаходиться чудове старовинне начиння, перенесено з різних гданських будинків.
ІІІ. НОВА РАТУША
Будинок Нової Ратуші (Nowy Ratusz) був побудований у 1898 - 1901 р. для Генеральної комендатури Прусського гарнізону в Гданську. Після Першої світової війни і оголошення Гданська "Вільним Містом", у 1918 - 1939 р. об'єкт був резиденцією Вищого комісара Ліги Націй у Вільному Місті Гданську. Після 1945 р. будинок став резиденцією Міського Комітету Польської робочої партії.У 1957 р. об'єкт був переданий Клубу Студентів Узбережжя "Жак", а з 2000 р. в будинку знаходиться Міська рада Гданська.
ДАЛІ БУДЕ...
дивіться також:
Гданськ, ч.1: Główne Miasto
Гданськ, ч.2: Ulica Długa