Кохавино (Гніздичів)
Кохавино сьогодні не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Жидачівського району і є відомим відпустовим місцем Львівщини. Його історія почалася у 1646 році, коли власниця сусіднього села Руда Анна Войнаковська, повертаючись з Жидачева до свого рідного села побачила на одному з дубів образ Божої Матері. Перед образом зупинилися і впали на коліна і чотири коні, які везли
панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла зкарети і помолилася.
Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.
Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дубу, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський
побудував нову простору дерев’яну церкву і помістив в ній образ
Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.
Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його було ліквідовано наказом австрійського цісаря, а парафію перенесено до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повертається до Кохавино, а монастир відроджується у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.
Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не
міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під
новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть
внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було
освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї
чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти
тисяч паломників.
Протягом 1901 - 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ) стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі.
Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію.
Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та
збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані.
15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з
зарубіжжя, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої
Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися
отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.
В колишньому костелі совіті влаштували сховище льону, а згодом - інтернат
для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне
місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і
приєднано до містечка Гнізничів.
На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир св. Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.
Деталі фасадів:
Інтер'єр храму:
панську карету. Коні вирушили в дорогу лише після того, як пані вийшла зкарети і помолилася.
Слава про чудо швидко розповсюдилася по околицях. Неодноразово його факт підтверджували спеціальні церковні комісії. Остаточно образ було проголошено чудотворним 26 травня 1755 року.
Вже у 1680 році Тереза Виговська збудувала на місці дубу, де з'явився чудотворний образ, дерев'яну капличку, куди помістила ікону з дозволу Львівського архієпископа Констанція Липського. У 1748 році власник Руди Костянтин Виговський
побудував нову простору дерев’яну церкву і помістив в ній образ
Кохавинської Матері Божої. 22 червня 1755 року львівський архієпископ Вижицький переніс чудотворний образ з каплиці до новозбудованої церкви.
Навколо храму виріс монастир кармелітів. У 1780 році, його було ліквідовано наказом австрійського цісаря, а парафію перенесено до сусідньої Руди. Невдовзі парафія знову повертається до Кохавино, а монастир відроджується у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і відреставровано чудотворний образ.
Кількість прочан збільшувалася з року в рік, і старий дерев'яний костел вже не
міг вміщати всіх віруючих. У 1868 р. було закладено наріжний камінь під
новий храм, будівництво якого розтягнулося на декілька десятиліть
внаслідок постійного браку коштів. Лише 30 серпня 1894 року костел було
освячено, а 1 вересня відбулося урочисте перенесення до неї
чудотворного образу Матері Божої, в якому взяло участь близько 30-ти
тисяч паломників.
Протягом 1901 - 1902 років на місці старої дерев'яної каплиці, де з'явився, чудотворний образ) стараннями отця Яна Тшопінського звели нову муровану каплицю у неоготичному стилі.
Поруч з цією стрункою красунею збудували будинок для гостей та плебанію.
Тоді ж було розширено і костел: на 13 метрів добудовано пресвітерій та
збудовано дві бічні каплиці, завдяки чому храм став хрестовим у плані.
15 серпня 1912 р. в присутності 180 тисяч прочан з Галичини та, навіть, з
зарубіжжя, відбулась коронація ікони Чудотворної ікони Матері Божої
Кохавинської папськими золотими коронами. З 1931 р. храмом опікувалися
отці єзуїти. Напередодні радянської окупації вони встигли вивезти чудотворний образ до польського міста Глевіце, де він знаходиться донині.
В колишньому костелі совіті влаштували сховище льону, а згодом - інтернат
для розумово відсталих дітей. Щоб стерти з пам'яті народу це чудотворне
місце, Кохавино було ліквідовано, як окрема територіальна одиниця, і
приєднано до містечка Гнізничів.
На початку 90-х років ХХ століття святиню передали отцям редемптористам чину Найсвятішого Ізбавителя. Зараз тут діє монастир св. Ґерарда, куди з Польщі передано копію Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Потрохи відроджується і храм.
Деталі фасадів:
Інтер'єр храму: