Фотопрогулянка Кременцем (частина 1)
До переліку моїх найулюбленіших міст з зими цього року впевнено вторгнувся Кременець - старовинне містечко на волинському Тернопіллі, відоме з 1064 року. Кременець зачаровує відразу. Навіть, якщо з неба його покривають майже чорні хмари, а вулиці вкриті товстенним шаром неприбраного снігу. Крім багато чисельних архітектурних пам’яток, більшість з яких видно з центральної вулиці містечка, шарму Кременцю надає його розташування у звивистій долині посеред Кременецьких гір.
Докладно про Кременець та його пам’ятки можна почитати ТУТ, ТУТ і ТУТ. Я ж пропоную невелику фотопрогулянку зимовим містечком.
Якщо ви прибули сюди на автобусі, знайомство з містом обов’язково розпочнете з синагоги. Так, саме в будівлі колишньої синагоги розташований автовокзал.
Рухаючись від автостанції до центру міста вулицею Дубенською, важко проминути якусь місцеву пам’ятку. Невдовзі зліва побачимо пивзавод:
Зліва - скелі Дівочі сльози, а обабіч дороги - симпатичні старі будиночки:
Через пару сотень метрів побачимо дерев’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста, яка була збудована у 1889 році в російському єпархіальному стилі, дуже розповсюдженому як на Волині, так і на Наддніпрянщині. Місцевий письменник Юрій Камаєв розповідав нам про колишнього батюшку церкви, який готував збройне захоплення Почаївської Лаври :)
Найкращій вид на храм відкривається від Богоявленського монастиря, а також з гори Бона. Більше фото храму - ТУТ.
Поруч з церквою - капличка ХІХ століття:
Майже напроти Здвиженської церкви на підвищенні розташувався комплекс Богоявленського монастиря, вперше заснованого на цьому місці у 1633 році.
Монастирський костел збудовано у 1760 році:
Тоді ж звели і двоповерхові корпуси келій:
Красуню-дзвіницю збудували вже на початку ХХ століття:
Підійдемо ближче, щоб роздивитися:
Монастирський цвинтар з видом на Кременецькі гори:
В будинку колишньої духовної семінарії розташувався краєзнавчий музей:
Пржевальський бував у Кременці. Зупинявся в цьому симпатичному будиночку:
Звідси вже видно гору Бону і Замок. Будинок на передньому плані - пошта початку ХХ століття:
Міськрада розташувалася в охайному двоповерховому будинку початку ХХ століття:
А раніше магістрат розташовувався в цій будівлі початку ХІХ століття по вул. Козубського, 6 посеред міського парку:
Жіноча російська школа (ХІХ століття) на вул. Козубського:
Безумовно, що найвизначнішою пам’яткою Кременця є Комплекс єзуїтського колегіуму (пізніше - ліцею):
Комплекс складається з костелу та монастирських комплексів. Ансамбль збудовано в 1731 - 1743 роки коштом князів Вишневецьких для отців-єзуїтів за проектом єзуїтського архітектора П.Гіжицького. У 1809 році біля колегіуму закладено парк з ботанічним садом (архітектор-садівник - Д. Міклер). У 1805 - 1832 роках тут розміщувався Кременецький ліцей, заснований видатними польськими освітніми діячами Т.Чацьким і Г.Коллонтаєм. У колегіумі навчався великий польський поет Ю.Словацький.
Костел св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки є головною містобудівною домінантою Кременця. Він являє собою тринавову однобаневу базиліку з трансептом і двома вежами, що фланкують головний фасад.
До костелу обабіч прилягають дво- та триповерхові навчальні й монастирські корпуси однобічного коридорного розпланування з ризалітами, причілки яких акцентовано трикутними фронтонами й невеликими бароковими вежами.
На завершення першої частини прогулянки - декілька фото комплексу:
Докладно про Кременець та його пам’ятки можна почитати ТУТ, ТУТ і ТУТ. Я ж пропоную невелику фотопрогулянку зимовим містечком.
Якщо ви прибули сюди на автобусі, знайомство з містом обов’язково розпочнете з синагоги. Так, саме в будівлі колишньої синагоги розташований автовокзал.
Рухаючись від автостанції до центру міста вулицею Дубенською, важко проминути якусь місцеву пам’ятку. Невдовзі зліва побачимо пивзавод:
Зліва - скелі Дівочі сльози, а обабіч дороги - симпатичні старі будиночки:
Через пару сотень метрів побачимо дерев’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста, яка була збудована у 1889 році в російському єпархіальному стилі, дуже розповсюдженому як на Волині, так і на Наддніпрянщині. Місцевий письменник Юрій Камаєв розповідав нам про колишнього батюшку церкви, який готував збройне захоплення Почаївської Лаври :)
Найкращій вид на храм відкривається від Богоявленського монастиря, а також з гори Бона. Більше фото храму - ТУТ.
Поруч з церквою - капличка ХІХ століття:
Майже напроти Здвиженської церкви на підвищенні розташувався комплекс Богоявленського монастиря, вперше заснованого на цьому місці у 1633 році.
Монастирський костел збудовано у 1760 році:
Тоді ж звели і двоповерхові корпуси келій:
Красуню-дзвіницю збудували вже на початку ХХ століття:
Підійдемо ближче, щоб роздивитися:
Монастирський цвинтар з видом на Кременецькі гори:
В будинку колишньої духовної семінарії розташувався краєзнавчий музей:
Пржевальський бував у Кременці. Зупинявся в цьому симпатичному будиночку:
Звідси вже видно гору Бону і Замок. Будинок на передньому плані - пошта початку ХХ століття:
Міськрада розташувалася в охайному двоповерховому будинку початку ХХ століття:
А раніше магістрат розташовувався в цій будівлі початку ХІХ століття по вул. Козубського, 6 посеред міського парку:
Жіноча російська школа (ХІХ століття) на вул. Козубського:
Безумовно, що найвизначнішою пам’яткою Кременця є Комплекс єзуїтського колегіуму (пізніше - ліцею):
Комплекс складається з костелу та монастирських комплексів. Ансамбль збудовано в 1731 - 1743 роки коштом князів Вишневецьких для отців-єзуїтів за проектом єзуїтського архітектора П.Гіжицького. У 1809 році біля колегіуму закладено парк з ботанічним садом (архітектор-садівник - Д. Міклер). У 1805 - 1832 роках тут розміщувався Кременецький ліцей, заснований видатними польськими освітніми діячами Т.Чацьким і Г.Коллонтаєм. У колегіумі навчався великий польський поет Ю.Словацький.
Костел св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки є головною містобудівною домінантою Кременця. Він являє собою тринавову однобаневу базиліку з трансептом і двома вежами, що фланкують головний фасад.
До костелу обабіч прилягають дво- та триповерхові навчальні й монастирські корпуси однобічного коридорного розпланування з ризалітами, причілки яких акцентовано трикутними фронтонами й невеликими бароковими вежами.
На завершення першої частини прогулянки - декілька фото комплексу: