Mosel Valley
Долина Мозеля.
Якби не домовленість перетнутися з людиною у Вюрцбургу то ми б точно в цій долині застрягли днів на 3... Річка звивається змією і повзе поміж горбами покритими виноградом, через річку перекинуті від сучасних до старих колоритних мостиків, кожне містечко з обох боків ріки - це просто цяця: маленькі вулички, часто вимощені бруківкою, по будинках плетуться ну звичайно ж вингорадні лози, на кожній вуличці є одна або і більше винарень, дуже часто приватні будинки - це окремі винарні. Всюди висять вивіски про те, що здаються кімнати, тобто я так розумію що в сезон (осінь, коли з»являється молоде вино) ця долина просто гуде від туристів, що приїжають помилуватися краєвидами і заодно спробувати винця. Місцевість в долині Мозеля є одною з 13 регіонів Німеччини де вирощують виноград і виробляють вино. Тут виготовляють біле вино, найбільш використовувані сорти винограду - Ріслінг (Riesling), Елблінг (Elbling)і Мюллер-Тургау (Muller-Thurgau).
Історично вважають що виноградники на ці землі були завезені римлянами - вони почали вирощувати тут виноград щоб мати змогу робити локальне вино для своїх гарнізонів, тому що перевозити вино аж сюди з Італії було дуже дорого і непрактично. Одним з містечок в долині, що були засновані римлянами є Трір, і вважають, що саме звідси починаючи з 2 століття нашої ери римляни почали засаджувати схили виноградниками.
Пізніше, села і містечка, що з’являлися/розросталися в долині так і називали - Winzerdorfs - «винні села». В центрі такого села був погріб, де всі винороби могли зберігати своє вино. Зараз коли ми гуляли в містечках такого центрального погребу не знаходили (може не там шукали?), але помітили, що практично кожен другий будинок має свій приватний винний погріб з широким похиленим входом, а біля дверей такого будинку зазвичай табличка з назвою вин, які виробляє власник :)
Найбільш популярним було вино з винограду Ріслінг, його навіть експортували в Британію, правда через високу ціну народні маси не могли ним насолоджуватися, мозельським ріслінгом тішили свої душі (чи то тіла) королівська родина і багаті британці.
Цікавим фактом для мене було те, що виноград, який росте на крутих схилах непрактично обробляти «механічним способом» і тому збір винограду (та і інші роботи) робляться вручну людьми, тому виноградні кущі не сплітають дротом як звичайно, і люди, обробляючи його можуть ходити «горизонтально» через виноградник по схилу а не «вертикально». А от найбільша перевага крутих схилів - це те, що виноградники на них отримують більшу кількість сонячного проміння, відповідно солодший виноград :)
Я так розумію що люди там «живуть вином» - все навколо нього відбувається. При в’їзді (і виїзді) в будь-яке село чи містечко можна помітити давній «прес - апарат» для винограду.
На вуличках у всіх пабар/ресторанчиках чи кав’ярнях місцеве вино. Здається я так і не бачила, щоб там люди за столиками пили пиво - лише вино.
Відчуття там надзвичайні, я б описала це приблизно так: місце, де час густий, тече повільніше і дуже насичений затишком і кольором. Кольором весняного листя через яке пробивається проміння сонця. Через якийсь час перебування в такому місці починаєш відчувати як всі турботи витісняються цим зеленим кольором затишку і в якийсь момент настільки вже наповнюєшся позитивом, що і сам випромінюєш це затишне зелене світло... Фантастичне місце...
Ну і загалом кожне містечко чудове - збережені давні будівлі, центральна площа, церква, багато вуличок веде просто у виноградники поза містом :) Дуже багато людей тут подорожують велосипедами - від містечка до містечка. Навіть є така цікава фішка - можна взяти напрокат велосипед, в агенстві видадуть мапу маршрутів з усіма деталями і рейтингом складності а також таблицю руху поїздів і навіть спеціального автобуса, який має причеп для велосипедів. Тобто можна собі весь день кататися, потім не забути встигнути на останній автобус, який довезе в точку виїзду :) Може якось вдасться щось подібне реалізувати. Колись...
Ще трохи фото, які характеризують атмосферу (сподіваюся) :)
А ще в них такі добрі макові завиванці! :)
Якби не домовленість перетнутися з людиною у Вюрцбургу то ми б точно в цій долині застрягли днів на 3... Річка звивається змією і повзе поміж горбами покритими виноградом, через річку перекинуті від сучасних до старих колоритних мостиків, кожне містечко з обох боків ріки - це просто цяця: маленькі вулички, часто вимощені бруківкою, по будинках плетуться ну звичайно ж вингорадні лози, на кожній вуличці є одна або і більше винарень, дуже часто приватні будинки - це окремі винарні. Всюди висять вивіски про те, що здаються кімнати, тобто я так розумію що в сезон (осінь, коли з»являється молоде вино) ця долина просто гуде від туристів, що приїжають помилуватися краєвидами і заодно спробувати винця. Місцевість в долині Мозеля є одною з 13 регіонів Німеччини де вирощують виноград і виробляють вино. Тут виготовляють біле вино, найбільш використовувані сорти винограду - Ріслінг (Riesling), Елблінг (Elbling)і Мюллер-Тургау (Muller-Thurgau).
Історично вважають що виноградники на ці землі були завезені римлянами - вони почали вирощувати тут виноград щоб мати змогу робити локальне вино для своїх гарнізонів, тому що перевозити вино аж сюди з Італії було дуже дорого і непрактично. Одним з містечок в долині, що були засновані римлянами є Трір, і вважають, що саме звідси починаючи з 2 століття нашої ери римляни почали засаджувати схили виноградниками.
Пізніше, села і містечка, що з’являлися/розросталися в долині так і називали - Winzerdorfs - «винні села». В центрі такого села був погріб, де всі винороби могли зберігати своє вино. Зараз коли ми гуляли в містечках такого центрального погребу не знаходили (може не там шукали?), але помітили, що практично кожен другий будинок має свій приватний винний погріб з широким похиленим входом, а біля дверей такого будинку зазвичай табличка з назвою вин, які виробляє власник :)
Найбільш популярним було вино з винограду Ріслінг, його навіть експортували в Британію, правда через високу ціну народні маси не могли ним насолоджуватися, мозельським ріслінгом тішили свої душі (чи то тіла) королівська родина і багаті британці.
Цікавим фактом для мене було те, що виноград, який росте на крутих схилах непрактично обробляти «механічним способом» і тому збір винограду (та і інші роботи) робляться вручну людьми, тому виноградні кущі не сплітають дротом як звичайно, і люди, обробляючи його можуть ходити «горизонтально» через виноградник по схилу а не «вертикально». А от найбільша перевага крутих схилів - це те, що виноградники на них отримують більшу кількість сонячного проміння, відповідно солодший виноград :)
Я так розумію що люди там «живуть вином» - все навколо нього відбувається. При в’їзді (і виїзді) в будь-яке село чи містечко можна помітити давній «прес - апарат» для винограду.
На вуличках у всіх пабар/ресторанчиках чи кав’ярнях місцеве вино. Здається я так і не бачила, щоб там люди за столиками пили пиво - лише вино.
Відчуття там надзвичайні, я б описала це приблизно так: місце, де час густий, тече повільніше і дуже насичений затишком і кольором. Кольором весняного листя через яке пробивається проміння сонця. Через якийсь час перебування в такому місці починаєш відчувати як всі турботи витісняються цим зеленим кольором затишку і в якийсь момент настільки вже наповнюєшся позитивом, що і сам випромінюєш це затишне зелене світло... Фантастичне місце...
Ну і загалом кожне містечко чудове - збережені давні будівлі, центральна площа, церква, багато вуличок веде просто у виноградники поза містом :) Дуже багато людей тут подорожують велосипедами - від містечка до містечка. Навіть є така цікава фішка - можна взяти напрокат велосипед, в агенстві видадуть мапу маршрутів з усіма деталями і рейтингом складності а також таблицю руху поїздів і навіть спеціального автобуса, який має причеп для велосипедів. Тобто можна собі весь день кататися, потім не забути встигнути на останній автобус, який довезе в точку виїзду :) Може якось вдасться щось подібне реалізувати. Колись...
Ще трохи фото, які характеризують атмосферу (сподіваюся) :)
А ще в них такі добрі макові завиванці! :)