Про хорошу музику
Дуже часто я чую щось типу «От в 60(70, 80,90)-х була музика! А зараз все якесь не те».
Не сперечаюсь що раніше були групи які ставали живими легендами, але на мою думку і зараз талановитих людей точно не менше, а, як на мене, навіть більше.
Яким був музичний ринок наприклад 80-х? Був десяток чи два хороших груп, які випускали по одному альбому в рік. Тоді альбоми купляли а не скачували і коштували вони дорого а тому кожен альбом був на вагу золота і заслуховувався до дірок.
Що ми маємо зараз? В рік виходять тисячі а може і мільйони альбомів, звісно серед них багато туфти але серед них є і дуже хороші альбоми, до того ж їх не мало і не знаю як у кого, але у мене навіть дуже хороші альбоми не виходить багато слухати бо виходить щось нове і хороше а потім ще щось і ще щось. Кожен з альбомів хороший але зосередитись на якомусь одному не можна.
Люди наситились хорошою музикою а тому який би хороший альбом не був, люди зазвичай слухають його пару разів, радять його комусь, додають до свого музичного архіву і починають слухати якийсь новий хороший альбом. Це все рівно як з концертами в Києві, коли концерти були максимум пару разів на рік, то на них ішли всі і кожен концерт був святом, зараз на концерти не так жваво ідуть бо всяких концертів і фестивалів зараз повно і навіть на Депеш Мод іти якось ліньки, бо вони ще приїдуть наступного року.
Тобто, ми зазвичай цінуємо щось, тому що це щось є дефіцитом, а коли дефіцит перестає бути дефіцитом, то і інтерес до нього знижується. Наприклад останній альбом Мобі після першого ж прослуховування зніс дах і я впевнений що якби крім цього альбому не з’явилась сотня інших, то я би слухав його дуже і дуже довго, а так… послухав пару разів і вже на горизонті з’явився інший хороший альбом.
Добре це чи погано складно сказати - багато хороших альбомів це звісно добре, але те що ми не встигаємо кожному приділити потрібну увагу, це звісно погано
Не сперечаюсь що раніше були групи які ставали живими легендами, але на мою думку і зараз талановитих людей точно не менше, а, як на мене, навіть більше.
Яким був музичний ринок наприклад 80-х? Був десяток чи два хороших груп, які випускали по одному альбому в рік. Тоді альбоми купляли а не скачували і коштували вони дорого а тому кожен альбом був на вагу золота і заслуховувався до дірок.
Що ми маємо зараз? В рік виходять тисячі а може і мільйони альбомів, звісно серед них багато туфти але серед них є і дуже хороші альбоми, до того ж їх не мало і не знаю як у кого, але у мене навіть дуже хороші альбоми не виходить багато слухати бо виходить щось нове і хороше а потім ще щось і ще щось. Кожен з альбомів хороший але зосередитись на якомусь одному не можна.
Люди наситились хорошою музикою а тому який би хороший альбом не був, люди зазвичай слухають його пару разів, радять його комусь, додають до свого музичного архіву і починають слухати якийсь новий хороший альбом. Це все рівно як з концертами в Києві, коли концерти були максимум пару разів на рік, то на них ішли всі і кожен концерт був святом, зараз на концерти не так жваво ідуть бо всяких концертів і фестивалів зараз повно і навіть на Депеш Мод іти якось ліньки, бо вони ще приїдуть наступного року.
Тобто, ми зазвичай цінуємо щось, тому що це щось є дефіцитом, а коли дефіцит перестає бути дефіцитом, то і інтерес до нього знижується. Наприклад останній альбом Мобі після першого ж прослуховування зніс дах і я впевнений що якби крім цього альбому не з’явилась сотня інших, то я би слухав його дуже і дуже довго, а так… послухав пару разів і вже на горизонті з’явився інший хороший альбом.
Добре це чи погано складно сказати - багато хороших альбомів це звісно добре, але те що ми не встигаємо кожному приділити потрібну увагу, це звісно погано