Студенты Рутении-Украины в университетах Европы в XIV - XVIII столетиях
Нудьга Г. Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV - XVIII ст // Жовтень №4 - 1982
В статье (125 страниц) приведен анализ списков студентов с которые в свое время - XIV - XVIII столетиях учились в различных университетах Европы с территории которая сейчас называется Украина.
Некоторые студенты при записи в университеты указывали с какой они приехали страны, местности, грода, к какой религиозной громаде они относятся, как они сами себя идентифицируют.
При записи в университеты прибывших спрашивали кто они и получали ответы: один называл себя "рутенцем", второй говорил что он "рус", третий назывался "роксоляном" і т. д. Преимущественно назвались "рутенцями", а землю, откуда прибыли "Рутенією". Также использовалось для названия: "рус", "рос", "русин", "русіецкі". 1567 году в Сорбоне Адріана Загорикуса записывают як студента «нації рутенської з України»
В древнейшем известном на сегодня документе, в котором упомянуты студенты с территории Украины, указано: "Магистр Петр Кордован и его товарищ с Рутении" «Magister Petrus Cordowan et Socius eius de Ruthenia». Это письмо написано 6 апреля 1353 года из Парижа (Сорбоны) в Рим.Автор статьи указывает, что это были киевляне.
В той же Сорбоне с 1369 році учился Іван з Рутенії.
В списках 1660 года в Падуанському університете (Италия) впервые всречается «Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій Луцький, національність - українець, Київський дистрикт».Це найдавніша згадка, в якій зазначено нашу національну (українську) приналежність в сучасній транскрипції . Назвав себе так киянин Данило Дзик. (У наступні роки українцями нарікалися студенти Кенігсберзького університету).
"Хоча Україна, українські землі українські козаки в писемних пам'ятках Західної Європи і в списках студентів зустрічаються з XVI століття (можливо, й раніше), але прибульці з України записуються українцями тільки з XVI століття (очевидно, під впливом визвольної війни 1648 року), і найперше на такі нотатки трапляємо в реєстрах університетів Падуї, Кенігсберга, а потім і в інших закладах."
Вобще студентов с территории современной Украины достаточно сложно посчитать в составе университетов Европы в XIV - XVIII столетиях так как не все списки сохранились но вот например:
Падуанский университет - 18 лет (1592-1610) в списках одного из братсв есть 52 студента с Украины и возможно Белоруссии. Кстати в это время там читал лекции Галилей. В 18 веке больше студентов едет в университеты где преподают реальные науки (інженерія, медицина, природознавство і т. д.)
Подводя итог, скажем, что первые студенты из Украины пришли в Париж и Болонью (XIV), наибольшее представительство выходцев из Украины имеем в Кракове, Падуе, Кенигсберге, Страсбурге, Лейдене и других городах. Киев, Львов, Волынь, Подолье посылали на обучение своих представителей за границу. С XVI столетия выезжают студенты из Левобережной Украины. Древнейшие записи из этого региона имеем с XV столетие (из Глухова). Наиболее активно шла за наукой молодежь Киева, Луцка, Владимира-Волынского, Каменца-Подольского, Галича, Самбора, Бродов, Переяслава, Чернигова, Нежина.
Самое большое количество студентов из Украины в университетах в XVI столетии. К середины XVII процесс возрастал и несколько замедлился на время освободительной войны 1648-1654 годов, а потом снова набрал интенсивности, особенно в XVIII ст. Еще и до этого для получения "наук посполитых" выезжали не только дети с богатых, а и бедных семей, в частности селянські, казацкие сыны, а более всего - мещане, значительный процент составляли дети священников. Вообще, социальный состав студенчества отмечался определенным демократизмом.
Разными были заинтересованности науками. В XIV-XVI веках преобладают интересы к богословским и гуманитарным, в XVII-XVIII столетиях возникает потребность в специалистах по естественным наукам (агрономия, медицина, физика, математика) и сразу возрастает интерес к университетам, где надавали преимущество реальным наукам.
Государственная ситуация на Украине также обусловила изучение европейских будто, этот вопрос решали люди, которые учились за кордоном.(Специально давали наставления учить языки за границей
Микола Ханенко, виряджаючи сина Василя за кордон, уклав для нього спеціальний заповіт - «Сыну моему Василию Ханенку увђщание», в якому наказував: «Обучаться тебе латинского и французского языков не забывая и немецкого, а если допустить время - хотя и других каких, и такой успех в оных стараться получить, чтоб моглъ еси чинно и свободно оными разговаривать и самым изрядным стилем писать, найпаче же и всяких высоких авторов на тых языках не токмо читать, но и переводить и толковать был бы достаточен...» І Василь у листі до батька від 28 листопада 1751 року повідомляє: «Излишнее время, кроме моей службы, употребляю для изучения итальянского языка, на первый час, а по окончании оного имею возобновить геометрию и фортификацию».
Черниговские губернские ведомости.- 1852.- №№ 34, 41.- С. 350, 452.
Если пусть приблизительно (не всегда задокументированно) (так как не все списки сохранились в университетах и плюс автор книги не имел доступа к спискам некоторых университетов) подсчитать, сколько студентов из Украины училось за границей , то наберется таких имен около пяти тысяч. Много это или мало - трудно сказать.
Некторые сотавались преподавать в университетах которые окончили, много возвращалось в Украину и служило в полковых и сотенных канцеляриях, делало военную карьреру, писали книги, ставали священниками, ехали в Россию и делали там успешную карьеру благодаря своим знаниям. Хотя часто в некоторые временные периоды священники отрицательно ставились к получившим европейское образование
Наиболее неблагосклонно к выпускникам с высшим образованием, приобретенным за морем, относились высокие церковные "пастыри", Иерусалимский патриарх Досіфей в письме к российскому
царю в 1638 году предостерегал, что "в земле казацкой" есть много духовенства, которое получило образование на Западе, там набралось ереси, итак, советовал патриарх, не позволять таким людям работать не то что игуменами, даже простыми священниками. На произведения таких авторов нужно накладывать, пишет Досіфей, проклятье и анафему «не точию сугубо й трегубо, но и многогубо»
Привожу небольшой списочек показывающий имена студентов и как они себя записывали. Первый столбик это год упоминания о студент - как правило это год поступления, но может быть и год окончания, защиты или просто упоминания о студенте. Один и тот самый студент мог учиться в нескольких университетах переходя с одного университета в другой. Это не все стуженты - их очень много...это просто небольшой список показывающий временные интверывалы, типичные записи и самонвазвания а также имена Университетов.
Год Самоназвание Имя Университет1353
Магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії
«Magister Petrus Cordowan et
Socius eius de Ruthenia»
лист написаний 6 квітня 1353 року з Парижа (з Сорбонни) до Рима Сорбона, Париж 1369
Іван з Рутенії («Johannes de Ruthenia») Сорбона, Париж 1389
Теобало Гнібербо з Києва мабуть правильно «Гниверба» Сорбона, Париж 1391 рутенська нація «Герман Вілевич, ліценціат мов і бакалавр рутенської наці ї з Києва» Сорбона, Париж 1393 «рутенської наці ї з Києва» Герман Вілевич Сорбона, Париж 1401
Іван з Рави Краківський (Ягеллонський) університет 1403
Мартин з Тухлі Краківський (Ягеллонський) університет 1407
Томаш Тичина Падуанський університет 1407
Венцеслав Тичина Падуанський університет 1410
Іван Дорогостій з Поділля Краківський (Ягеллонський) університет 1414
Яків з Поділля Краківський (Ягеллонський) університет 1414
брати Грогозії з Поділля Краківський (Ягеллонський) університет 1414
Клим з Сарнів Луцьк Краківський (Ягеллонський) університет 1419
Самійло Лінкевич Сорбона 1421
Микола син Михайла з Самбора Краківський (Ягеллонський) університет 1432
Олексій Матвійович зі Львова Краківський (Ягеллонський) університет 1434
Іван Іванович з Галича Краківський (Ягеллонський) університет 1434
Іван Іванович з Кам'янця Краківський (Ягеллонський) університет 1434
Іван Петрович з Глухова, безрідний Краківський (Ягеллонський) університет 1434
Степан Тичина Падуанський університет 1440
Мартин, Жиравці біля Перемишля Болонья, Італія 1463 «рутенської нації» Бенедикт Сервінус Сорбона, Париж 1463
Іван Тинкевич з Києва Сорбона, Париж 1466
«Дмитр Степанович з Києва» («Demetrius Stephani de Kiew» Краківський (Ягеллонський) університет 1469 русин Юрій Дрогобич.
Справжнє ім'я як важають вчені - Юрій Котермак Краківський (Ягеллонський) університет 1475 рутенус Михайло Тичина Падуанський університет 1478
Юрія Дрогобича .Юрій Котермак Болонья, Італія, Італія 1486 рутенус Микола Тичина Падуанський університет 1489
Яків Петрович з Ковна Краківський (Ягеллонський) університет 1491
Яків Іванович мешканець Кам'янецької діоцизії Краківський (Ягеллонський) університет 1495
Микола Іванович з Журавника Краківський (Ягеллонський) університет 1499
Павло з Кросна Грейфсвальдський Університет 1503
Станіслав Петрович з Вільно Краківський (Ягеллонський) університет 1503
Валентин Михайлович зі Львова Краківський (Ягеллонський) університет 1503
Олексій Петрович Могила Краківський (Ягеллонський) університет 1512
Лабун із Кам'янеччини Вюрьтенберзький університет 1520
Матвій Гіронімович з Дрогочина Луцького владицтва Краківський (Ягеллонський) університет 1521 русин Неополітанус Каспер з Нового Міста, русин Краківський (Ягеллонський) університет 1528 Я - русин, гордий
цим і охоче говорю про це всюди» Станіслав Оріховський
«Orichovii
Rutheni» «Orzehovius Roxolanus» Вюрьтенберзький університет 1530
Іван Грошка з Луцька Краківський (Ягеллонський) університет 1533 рутенус Валентин Геснер Вюрьтенберзький університет 1535 рутенус Ruthenus Григорій Тичина Падуанський університет 1537
Станіслав Микитко Вюрьтенберзький університет 1537
Іван Лісницьки Вюрьтенберзький університет 1538 русин Іван зі Львова Вюрьтенберзький університет 1538 русин Матіас Журавець Вюрьтенберзький університет 1547 рутенус «Kleben Beski Ruthenus» Клебек Беський Кенігсберзький університет 1547 «рутенус» Іван Сорока з Поділля Кенігсберзький університет 1547 «рутенус» Станіслав Зерницький з Поділля Кенігсберзький університет 1549
Іван Рокита Університет Базеля 1549
«Іван Миколайович Вишінський» «Johannes Nicolai Vissinski» Краківський (Ягеллонський) університет 1551
Станіслав Грош Університет Базеля 1551
Андрій Іванович (1551) Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1557
Мартин Тичина Падуанський університет 1557
Станіслав Кокошко Університет Базеля 1557
Матеуш Черненко Краківський (Ягеллонський) університет 1557
Петро Петрович Соколовський Краківський (Ягеллонський) університет 1561 «Rutenus» Станіслав Старзеховіус Університет Базеля 1561 «Rutenus» Станіслав Кернегус, Університет Базеля 1562 русин Петро Корсан Лейпцигскій університет 1562 русин Юрій Келяновський Лейпцигскій університет 1562 русин Микола Тарановський Лейпцигскій університет 1563
Іван Кішка Університет Базеля 1563 русин русин Павло Лейпцигскій університет 1564
Петро Київський Краківський (Ягеллонський) університет 1566
Гроховський з ВолинІ Краківський (Ягеллонський) університет 1567 студент «нації рутенської з України» Андріан Загорикус Сорбона, Париж 1567
Андріан Загорикус нації рутенської з України» Сорбона 1573
Капуста з Галича Краківський (Ягеллонський) університет 1573
Олександр Пронський, син київського воєводи Гейдельберзький університет 1579
Симон Матвійович Озерський Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1581
Микола Осторіг Університет Базеля 1581
Андрій Рожанка Кельнський Університет 1592
Іван Тичина Краківський (Ягеллонський) університет 1594
ієромонах Кіпріян Падуанський університет 1594
Іван Тичина Падуанський університет 1594
Іван з Бучача Падуанський університет 1594
Станіслав Коритко із Звенигорода Падуанський університет 1596
Олександр Тризна Університет Базеля 1596
Станіслав Волович Університет Базеля 1600
брати Олександр та Костянтин з Острога Падуанський університет 1602
Станіслав Кішка Падуанський університет 1603
Лукаш Фолянович Оломоуць кий університет 1603
брати Сенют - Оврама і Христофора із Ляховець на Волині Гейдельберзький університет 1604
Іван Северинович Кропивницький Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1605
Іван Малишко - шляхтич із Мократиців на Волині Гейдельберзький університет 1605
Мелетій Смотрицький Вюрьтенберзький університет 1610
Михайло Скошовський Кельнський Університет 1615
Якуб Галятович Краківський (Ягеллонський) університет 1616
Іеремонахъ Іезекиель Курцевичь рукою власною Падуанський університет 1617
Олександр Зборовський із Зборова Падуанський університет 1617
Павло Скоп Падуанський університет 1619
Павло Бохнацький з Поділля Гейдельберзький університет 1620
Микола Іванович Мелешко Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1621
Євстафій Волович з Вишнівця Падуанський університет 1621
Олександр Корибут з Вишнівця Падуанський університет 1627
Скаба Андрій Андрійович, Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1627
Андрій Андрійович Скабу Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1628
Іван Степанович Дедеркала Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1630
полковник Станіслав Морозенко Падуанський університет 1630
Іннокентій Гізель Кембріджський університет 1631
Олександр Христофорович Третяк, Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1631
Ісайя Трофимович-Козловський Замойська академія 1632
Мацій Мазурко та Іван Маркевич Падуанський університет 1632
діти старшини Немиричі Оксфорд 1635
Іван Теодорович Ющенко, Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1637 Роксоланус Станіслав Вицянський Падуанський університет 1637 Роксоланус Олександр Гукович Падуанський університет 1640
Костянтин Романович Мормиль Краківський (Ягеллонський) університет 1640
Григорія Артемовича Огризька Київ Краківський (Ягеллонський) університет 1643
Іван Уженевич Сорбона 1650
сини полкового обозного Ханенка Вюрьтенберзький університет 1651
І. Сус, холмський священик, або Андрій Ручка Оломоуць кий університет 1656 русин Августин Зімницький, русин
з Могильова, лектор теології... професор» Падуанський університет 1660 українець Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій
Луцький, національність - українець, кий дистрикт» Київсь- Падуанський університет 1660
Михайло Андрелла (Оросвигівський) Віденський університет 1673 русиняк Хмельовський Падуанський університет 1686 «русинський схоластик» Кароль Превані Падуанський університет 1689
Василь Русанович зі Львова Падуанський університет 1700 козак багато студентів написали, що вони козаки Кенігсберзький університет 1728
Симеон Тодорський родом із
Золотоноші, вихованець Київської академії университет Галле и Йенском 1739
киянин Григорій Козицький Лейпцигскій університет 1739
Іван Козинський Лейпцигскій університет 1739
Микола Мотоніс із Ніжина Лейпцигскій університет 1746
Дунін-Борковський, козак з Чернігова Кенігсберзький університет 1752
сини омельницького сотника Григорія Остроградського Лейпцигскій університет 1753
син переяславського сотника Арсен Безбородько Лейпцигскій університет 1754
Іван Полетика з с. Варви Роменського повіту Лейденський університет 1760
Іван Хмельницький (з рідні Б. Хмельницького) Кенігсберзький університет 1761
П.Ц. Погорецький Лейденський університет 1762 українець Яків Хорошкевич Кенігсберзький університет 1765
Максим Березовський Болонья, Італія 1767
С. О. Леонтович, родом із села Максимівки Страсбурзький університет 1770 українець Яків Денисів Кенігсберзький університет 1770
Мартин Тереховський з Гадяча Страсбурзький університет 1775
Андрій і Михайло Базилевські з Полтавщини Кенігсберзький університет 1775
Іван Максимович з Миргорода Кенігсберзький університет 1775
Федір Туманський, майбутній історик України Кенігсберзький університет 1775
Іван Кулябка Кенігсберзький університет 1777
брати Білушен з Полтавщини Лейпцигскій університет 1777
Федір Паскевич Лейпцигскій університет 1777
брати Милорадович Лейпцигскій університет 1777
харків'янин Роман Зебриців Лейпцигскій університет 1780
Михайло Щербак з Пирятина Кенігсберзький університет 1781
Григорій Розумовский син гетьмана
Кирила, вивчав тут, «натуральну історію» Лейденський університет