Музей "Старе село"
...
Останнім пунктом в турі від "Час на мандри" було відвідування музею "Старе село" в с.Колочава
Нам провели дуже цікаву екскурсію з театралізованною виставою, що найбільше сподобалось.
.
Музей "Старе село" це перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті, який відтворює матеріальне, духовне та культурне життя на Верховині. Музей знаходиться у місцевості з назвою "Чертежик" під полониною Красною. "Старе Колочавське село" вже сьогодні налічує два десятки житлових і господарських будівель з предметами домашнього побуту і художніми витворами ХIX-XX ст. українських горян з Колочави. Село поєднало культури гуцулів, бойків, лемків, угорців, румунів, німців, євреєв, чехів та словаків.
Відвідувачі можуть оглянути будинок кузні 30-40-х рр. ХХ ст. із знаряддями праці, зібранними зі всієї України та будинок угорської жандармерії.
Привертає увагу житлова "хижа" - будинок І пол. ХХ ст. з унікальною колекцією ткацтва (колочавські полотна, одяг, рушники, вишиванки, взірці весільного вбрання, старовинний ткацький верстат і багато іншого).
Особливо цікаво оглянути трисекційний будинок сільської школи разом із "літнім" класом (просто неба), де вчилися одночасно Колочавські дітки різного віку. Читати тодішні школярі вчилися із церковних книжок, а писали на невеличких дощечках грифликами.
У 20-х роках ХХ ст. кожний десятий житель с. Колочава був євреєм. Єврейський комплекс у сканзені відображає життя та побут й цієї частини населення. У єврейському "барі" - "Корчма у Вольфа" всі бажаючі могли випити децу (сто грам) горілки та закусити. Коли ж у чоловіка закінчувалися гроші, то він починав брати "на віру" (у борг). Всі боржники записані у борговій книжці, яка лежить на прилавку єврея-корчмаря. Кімната єврея свідчить про те, що він належав до найбагатшої верстви сільського населення та мав добре влаштований побут. Гостинну кімнату єврей здавав для приїжджих гостей. До "бужні" (єврейський молитовний дім) євреї-чоловіки щосуботи сходилися на молитву. Тут вони запалювали свічки у семисвічнику - мінорі та взявши єврейські молитовники, написані на івриті, приступали до молитви.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
