...майже забулася**
Як завжди...замислююсь про вічне...Про цю весну...Про багатство кожної хвилиночки, про милість і любов Божу...яка промовляє до кожного серця людського через ці білі хмари, незмірно синє небо, ледь помітного жаворонка. що купаеться в неосяжній свободі небес, через його неперевершену витончену пісеньку , через щойно народжені листочки дерев, через
( Read more... )
Comments 1
( ... )
Reply
Leave a comment