О, знайомі відчуття. В мене на зустрічі абсолютне гнітюче враження справляли баби. Якщо пацани ще не втратили смак до життя, то в бабському секторі конраст був просто ніщивний
В нас якогось гнітючого ніби й не було. В плані смаку до життя ). Але ж... час невблаганний та неспинний - не тільки змінює до невпізнаваності, але й спогадів залишає все менш і менш. Мабуть потрібно записувать, поки залишки мізків не відформатувалися вщент ).
Ну без этого как же ). Просто когда встречаешься через много-много лет, оказывается, что каждый запомнил какие-то свои фрагменты, зачастую совсем стертые из памяти других. Такое лоскутное одеяльце получается...
Comments 6
Reply
Але ж... час невблаганний та неспинний - не тільки змінює до невпізнаваності, але й спогадів залишає все менш і менш.
Мабуть потрібно записувать, поки залишки мізків не відформатувалися вщент ).
Reply
Reply
Reply
И всё же изредка я встречаю своих и с некоторыми из них даже встречаться приятно.
И есть что вспомнить...)
Reply
Reply
Leave a comment