Красномовний Karl Hess
Milton Kotler remarked that every person preaching on behalf of social change should be willing to, should be able to, and should be required to state clearly, "What's in it for me?" People who preach social change to help "the masses," to aid "the poor," to succor "the suffering," and who say they have no other motive might be saints, but more regularly turn out to be social sinners, masking ambition behind nobility.
Marc Raskin, at another seminar, listened patiently while a colleague delivered a ponderous and pompous ultimatum on behalf of some then-current "cause" and then asked, "Would it be possible for you to speak as just a human being and not as a force of history?" People who preach social change as though they are mere messengers of fate, or fury, or history, or a messiah do not often seem content to remain mere messengers...
Sometime later, one of our colleagues... made an impassioned defense of concentrating power in the hands of a few to benefit the future of the many. Recalling the Kotler-Raskin formulations, I asked if the person would be willing to assume such power and to exercise it. "Of course," was the reply. "Why you?" I asked. "Because I have studied and know what needs to be done." "For everyone in the entire world?" I asked. "Of course," was the reply. "Marxist-Leninism shows the correct way for everyone."
Мілтон Котлер відмітив, що кожна особа, що проповідує якусь соціальну зміну повинна бути готовою, повинна спроможною і повинна бути зобовязаною чітко заявити "що в цьому для мене?". Люди які проповідують соціальні зміни, щоб допомогти "масам", посрияти "бідним", підтримати "стражденними", і які кажуть, що не мають інших мотивів можуть бути святими, але більш часто виявляються соціальними грішниками, що маскують благородністю амбіції.
Марк Раскін на іншому семінарі терпеливо слухав як колега видавав величний і помпезний ультиматум щодо актуальної тоді "теми" і після того запитав: "Чи можливо для вас говорити як проста людина, а не як сила історії?". Люди, які проповідують соціальні зміни так, наче вони лише прості посланці долі, люті чи історії, чи месії не часто видаються згодними залишитися лише тільки посланцями.
Деякий час потому один із колег виголосив пристрастний захист концентрації сили у реках небагатьох для користі майбутнього багатьох. Памятаючи формулювання Котлера-Раскіна, я спитав цю особу, чи погодиться вона отримати таку владу, щоб скористатися нею. "Звичайно," - він відповів. "Чому ви?" - спитав я. "Тому що я вивчав і знаю, що треба зробити". "Для всіх в цілому світі" - спитав я. "Звичайно," - він відповів. - "Марксизм-ленінізм показує правильний шлях для всіх".
Marc Raskin, at another seminar, listened patiently while a colleague delivered a ponderous and pompous ultimatum on behalf of some then-current "cause" and then asked, "Would it be possible for you to speak as just a human being and not as a force of history?" People who preach social change as though they are mere messengers of fate, or fury, or history, or a messiah do not often seem content to remain mere messengers...
Sometime later, one of our colleagues... made an impassioned defense of concentrating power in the hands of a few to benefit the future of the many. Recalling the Kotler-Raskin formulations, I asked if the person would be willing to assume such power and to exercise it. "Of course," was the reply. "Why you?" I asked. "Because I have studied and know what needs to be done." "For everyone in the entire world?" I asked. "Of course," was the reply. "Marxist-Leninism shows the correct way for everyone."
Мілтон Котлер відмітив, що кожна особа, що проповідує якусь соціальну зміну повинна бути готовою, повинна спроможною і повинна бути зобовязаною чітко заявити "що в цьому для мене?". Люди які проповідують соціальні зміни, щоб допомогти "масам", посрияти "бідним", підтримати "стражденними", і які кажуть, що не мають інших мотивів можуть бути святими, але більш часто виявляються соціальними грішниками, що маскують благородністю амбіції.
Марк Раскін на іншому семінарі терпеливо слухав як колега видавав величний і помпезний ультиматум щодо актуальної тоді "теми" і після того запитав: "Чи можливо для вас говорити як проста людина, а не як сила історії?". Люди, які проповідують соціальні зміни так, наче вони лише прості посланці долі, люті чи історії, чи месії не часто видаються згодними залишитися лише тільки посланцями.
Деякий час потому один із колег виголосив пристрастний захист концентрації сили у реках небагатьох для користі майбутнього багатьох. Памятаючи формулювання Котлера-Раскіна, я спитав цю особу, чи погодиться вона отримати таку владу, щоб скористатися нею. "Звичайно," - він відповів. "Чому ви?" - спитав я. "Тому що я вивчав і знаю, що треба зробити". "Для всіх в цілому світі" - спитав я. "Звичайно," - він відповів. - "Марксизм-ленінізм показує правильний шлях для всіх".