Мої 5 копійок про Татри з Берліна
Весь минулий тиждень у ФБ активно обговорювали купівлю Львівелектротрансом у Берліні тридцяти вживаних Татр КТ4, перші з яких якраз привезли до Львова. Нечасто якась тема набирає аж стільки коментарів. Думки, як завжди розділилися на "Дуже правильний раціональний крок" та "Знов накупили металобрухту, та скільки можна?". Напишу і свою трохи запізнілу думку з цього приводу.
(фото звідси)
2. Як на мене, закупівля 30 трамваїв у хорошому технічному стані за ціною одного Електрона (чи половини умовного Бомбардьє) це дуже правильний крок. На шляху до цього, наскільки я знаю, довелося пройти чимало бюрократичних етапів, але нарешті вони позаду і перші вагони приїхали до Львова. (фото звідси)
3. А тепер трохи про стереотипи та типові заперечення проти цього, які проскакували у коментарях. Багато писали, що купили якийсь металбрухт "на бляхах", який мало не завтра має розвалитися. Це не так.
По-перше, у конструкцію трамваїв закладено великий запас міцності і при належному обслуговуванні вони спокійно можуть працювати і по 50 років (приклади чого я наведу трохи далі). У берлінських трамвайних депо я не бував, але мав нагоду побачити депо у німецькому Карлсруе, де завдяки сучасному обладнанню та шанобливому ставленню навіть 30-річні трамваї перебувають у ідеальному стані. Тому називати такі вагони шротом та порівнювати із напівмертвими авто на польських бляхах може лише людина, яка взагалі не цікавиться питанням.
По-друге, вагони, що приїхали до Львова, пройшли у Німеччині глибоку технічну модернізацію, найголовніше у якій - сучасна система керування з можливістю плавного регулювання потужності, що подається на двигуни. Всі ви мабуть бачили, як у заторах наші Татри рухаються ривками із голосним клацанням. Все це тому, що в них на двигуни або подається 100% потужності, або ж контакти розмикаються повністю. Жодних проміжних варіантів водій не має. Це не критично на виділених лініях, але у щільному трафіку дуже незручно та призводить до регулярних поломок через прогорання контактів. Берлінські татри позбавлені цієї проблеми.
4. Було чимало коментів в дусі, що знову нам підсувають старйо, тоді як всюди в світі їздять на новому та красивому. Тут теж все далеко не так. Ось для прикладу Цюріх, найбільше місто багатої Швейцарії із дуже розвиненою трамвайною мережею. І що ми бачимо? Із понад 300 трамваїв, що працюють в місті, наразі лише 88 є сучасними низькопідлоговими Bombardier Cobra (на фото праворуч), решта - заслужені вагони 1970-90-х років випуску. Звісно, всі вони перебувають у ідеальному технічному стані.
5.
6. При цьому до 2009 року у Цюріху працювали ще й вагони Karpfen, виготовлені взагалі у 1960-х роках. Згодом їх подарували Вінниці і ось уже 10 років вони успішно працюють там. Важлива деталь - у Вінниці залишили працювати кнопки відкривання дверей пасажиром, що дозволяє зберігати тепло взимку. Цікаво, яка доля спіткає їх на львівсько-берлінських татрах?
7. У нідерландському Амстердамі досі працює півсотні трамваїв виробництва 1980-90-х років.
8. Зустрівся навіть такий більш заслужений екземпляр, але можливо це просто музейний експонат вийшов погуляти :)
9. Нідерландська Гаага також спокійно возить пасажирів вагонами, виготовленими у 1980-х роках.
10. Кількарічної давності фото Татри КТ-4 на берлінській вулиці.
11. Німецький Ляйпциг досі використовує близько сотні заслужених Татр Т4D, які щоправда, поступово виводять з експлуатації, замінюючі на сучасні низькопідлогові моделі.
12. Аналогічні трьохвагонні потяги круглобоких Татр працюють і у сусідньому місті Галле. Таких прикладів можна спокійно навести ще не один десяток.
13. При цьому міст, де працюють лише сучасні низькопідлогові трамваї не так багато і переважно це ті міста, які створили (або ж відновили після ліквідації) свою мережу з нуля. Як от французький Страсбург. Хоча і тут все відносно - вагону, що на цьому фото, вже стукнуло 23 роки.
14. "Але ж всі перелічені міста використовують старі трамваї за інерцією та поступово замінюють їх, а чи є хтось, хто свідомо купує вживане зараз та їздить на ньому?" - спитаєте ви. Звісно є і зараз я покажу кілька прикладів. Перший і мабуть найвеселіший з них - польский (чи то польська?) Лодзь, де серед трамваїв чого тільки не зустрінеш. Звісно, основну масу складають заслужені польські вагони Констал, але компанію ним складають також нові низькопідлогові Бомбардьє та Песи та вживані вагони Дюваг, куплені у різних німецьких містах.
Наприклад цей вагон Duewag M6S 1976 року початково працював у Бохумі, а до Лодзі перебрався у 2011 році.
15. Цей мілаха 1962 року взагалі мандрівник - за своє життя він встиг попрацювати у німецькому Мангеймі та фінському Хельсінкі, а до Лодзі приїхав у 2014.
16. Ще один ветеран-мандрівник 1962 року, який осів у Лодзі після роботи у німецькому Білефельді та австрійському Інсбруку. Австрійці та фіни, як бачите, свого часу теж не соромилися купувати вживану техніку.
17. Всього у 2011-2015 роках Лодзь купив близько 40 вживаних німецьких вагонів. При цьому паралельно до міста постачалися також і нові низькопідлогові трамваї.
18. Нового низькопідлогового в місті працює 47 штук. Місцеві мешканці при цьому жартують, що громадський транспорт у Лодзі настільки поганий, що за користування ним потрібно ще й доплачувати.
19. Можна заперечити, що Лодзь то надто депресивне місто, щоби на нього орієнтуватися. Тоді ось інший приклад - Краків. Другою за кількістю вагонів в місті є цей Lohner E1 виробництва 1959-62 років, який початково працював у австрійському Відні, а до Кракова перебрався у 2004.
20. Ці вагони високопідлогові, але дуже м'які на ходу та з дуже теплим взимку салоном.
21. Ще у Кракові з 2009 року працюють 26 вагонів Düwag GT8S з німецького Дюссельдорфа (1973-1975 роки).
22. Також у одному з краківських депо з 2009 року займаються модернізацією старих вагонів - на міських маршрутах працюють 40 ось таких трьохсекційних вагонів Rotax/MPK EU8N з низькопідлоговою вставкою, які в минулому житті працювали у Австрії та Німеччині. Загалом вживаних трамваїв з Німеччини та Австрії у Кракові працює більше сотні.
23. Коротше кажучи, купівля подібної вживаної техніки це нормальний раціональний крок на шляху до розвитку транспортної системи і у ньому немає ні краплі зради. Так роблять десятки міст у Східній Європі. Звісно, добре бути багатим і здоровим містом з величезним бюджетом та могти купити все найкраще та найсучасніше, але такими стають не відразу. Тепер значно важливіше, щоби вже тут у Львові ці трамваї утримувалися у хорошому стані, але це вже зовсім інша історія.
Дивіться також:
Трамвайний Карлсруе. Як виглядає депо зсередини?
Трамвайна Вінниця
Трамвайний Краків
