Прогулянка Зальцбургом: тролейбуси, зона ЮНЕСКО та реконструкція вокзалу
150-тисячний Зальцбург є 4-м за населенням та, мабуть, одним із найкрасивіших міст Австрії. Тут серед неймовірного рельєфу розмістилося чудове барокове середмістя, внесене до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Над містом височіє масивний замок, вулицями бігають тролейбуси, а старовинний вокзал нещодавно пережив масштабну реконструкцію. А ще тут не обходяться без гучних скандалів, пов'язаних із сучасним будівництвом. Але давайте про все це за порядком.
2. На вулицях Зальцбурга відразу відчувається, що були часи, коли він входив до складу однієї держави зі Львовом.
3. Новобудови співмірні за масштабом довколишній забудові.
4. Чащі довкола дерев з акуратно інтегрованими дерев'яними сидіннями.
5. Неподалік - нагромадження потемнілого снігу, який ще не встигли вивести комунальні служби.
6. Колись у Зальцбургу працювали трамваї, але у 1940 році їх замінили на тролейбуси. Зараз у місті їх працює 118 на 12 маршрутах. Найновішими серед них є ось такі Solaris Trollino, закуплені 2014 року.
7. Є і Соляріси з більш звичним дизайном.
8. Схема маршрутів.
9. Зупинка вирішена у сучасному стилі, проїжджу частину вулиці із транзитним рухом заасфальтовано, хоча це самий центр зони ЮНЕСКО.
10. Один з мостів через ріку Зальцах, що протікає крізь місто.
11. Окрім найновіших Солярісів зустрічаються також більш заслужені моделі на базі MAN та VanHool. До речі, кілька вживаних зальцбурзьких тролейбусів нещодавно купив наш Івано-Франківськ, так що тепер ці міста певною мірою є побратимами.
12. На навігаційному стенді поряд з номером кожного маршруту є світлодіодний квадратик, що показує час до прибуття. Щоправда, конкретно на цьому ця функція чомусь не працювала.
13. Несподіваний кіоск ніби телепортувався сюди з околиць якогось львівського базару. Щоправда, таке тут зустрічається нечасто. Видно, як молоде дерево на зиму утеплене очеретяною обмоткою.
14. Пішохідний світлофор.
14. Сучасна скульптура серед старовинної архітектури.
15. Масового використання радіусних бордюрів не помічено - замість цього кам'яні бордюри ріжуть на дрібні шматки та заповнюють проміжки між ними бетоном. Тротуари взимку посипають щебеневим відсівом, а не піском, як у нас.
16. Використання бруківки у якості тактильної плитки на тротуарі.
17. Накладні бетонні острівці безпеки.
18.
19. Довкола ось така краса. Найближча вершина Альп заввишки 1972 метри знаходиться всього у 16 кілометрах від центру міста.
20.
21. Вхід у середмістя.
22. Обриси зони ЮНЕСКО виглядають так.
23. Пішохідні вулиці середмістя вимощені крупноформатною кам'яною плиткою, максимально зручною для пересування, в тому числі у інвалідних візках. У оформленні вивісок домінують чорний та золотистий. Жодних громіздких пластикових коробок з ядовитими кольорами.
24.
25. Сецесійний декор на фасаді одного з будинків.
26. Антобомж-накладки на підвіконнях дозволяють Моцарту у вітрині безперешкодно милуватися красивим мощенням.
27. Вуличні скульптури на зиму закривають прозорими пірамідами, щоби захистити їх від шкідливого впливу атмосферних опадів.
28. Катедральний собор.
29. Пам'ятник найвідомішому зальцбургчанину.
30. Над середмістям грізно височіє місцевий Високий замок. На відміну від Львова, власне замок 10-15 століть побудови тут чудово зберігся.
31. Ще одна сучасна скульптура.
32. Піднятися до замку можна або пішки, або фунікулером, квиток на який продається у комплекті з кількагодинною екскурсією.
33. Будинки каскадами врізані у скелі і стежка поступово піднямається поміж ними вгору.
34. Чим вище піднімаєшся, тим краще відкривається панорама міста.
35. Ліворуч на пагорбі видно будівлю зальцбурзького музею сучасного мистецтва.
36. Відкрита 2004 року будівля знаходиться безпосередньо у зоні, що підпадає під захист ЮНЕСКО, але тим не менше її архітектура вирішена у лаконічному стилі без жодних спроб закосити "під старинку". Проект музею, до слова, обирали на міжнародному конкурсі серед 145 претендентів. (Фото з сайту музею)
37. Крім цього на горизонті помітно високу прямокутну вежу без вікон та дверей. Що ж воно таке?
38. Виявляється, це видно 70-метрову трубу теплової електростанції Heizkraftwerk Mitte, що була реконструйована на початку 2000-х років за проектом швейцарського архітектурного бюро Betrix and Consolascio і яку сміливо можна назвати найскандальнішою будівлею Зальцбурга. (Фото звідси)
39. Вона знаходиться у буферній зоні ЮНЕСКО буквально за кілька кварталів від заповідної території. Швейцарський проект у стилі бруталізму було схвалено відповідними міськими департаментами та розпочато роботи. У архітектурних колах ця будівля вважалася одним з найкращих прикладів реконструкції промислових споруд у історичному середовищі і навіть мала отримати відзнаку міського архітектурного конкурсу, як кращий проект 2002 року.
40. Однак, коли роботи наближалися до завершення, її зовнішність викликала хвилю обурення преси та громадськості, які вважали, що нова форма ТЕЦ дисонує з бароковим пейзажем міста. Невдоволення було настільки сильним, що міська влада піддалася тиску і скасувала вручення архітектурної премії за проект. Щоправда, це рішення не дуже заспокоїло громадськість, але поставило у незручне становище експертів, що входили у журі конкурсу. Мені ось тут стало цікаво - а як же попередні кількарічні обговорення? Невже їх не було? Чи громадськість їх просто проігнорувала?
41. Міст фунікулера.
42.
43.
44. Стежка петляє замковим пагорбом та виходить на протилежну від середмістя сторону.
45. На горизонті з'являється ось така захоплива картина.
46.
47.
48.
49. Оглядовий майданчик з видом на гори.
50. Лавки максимально прості, під ногами болото, однак пейзажі довкола від цього заворожують не менше.
51. Аеропорт Зальцбурга розташовано так, що літаки злітають дуже близько до гірських вершин. Зі сторони здається, що вони ледь не торкаються снігові шапки крилами.
52. Звісно, глісада не проходить просто над вершинами, а трохи в стороні, але виглядає все одно дуже ефектно. (Фото звідси)
53. Ідеальне місце для стрибків зі скакалкою.
54. Компас із напрямками до різних європейських міст. Хтось намагався дошкрябати слово LWIW?
56. Ще один район з міксом старої та сучасної архітектури.
57. Просто під скелею виділяється житловий комплекс Jewels of Salzburg, запроектований нью-йоркськими архітекторами Hariri&Hariri.
58. Це також буферна зона ЮНЕСКО. Раніше на цій території була невелика промзона - навіть на цьому плані з сайту ЮНЕСКО ще зображено будівлі, що стояли тут колись.
59. Згори ці будинки виглядають меншими, ніж є насправді. (Фото звідси)
60. Вертаємося в місто.
61.
62. Ще трохи панорам.
63. Вид в сторону залізничного вокзалу.
64.
65.
66.
67. Початково Зальцбург був шахтарським містом, у копальнях якого видобували сіль, звідки і походить його назва, що перекладається, як Соляна фортеця.
68. Саме з тих часів мешканці навчилися не пасувати у боротьбі зі скелями.
69.
70.
71.
72. Колоритні дядечки пораються біля коней.
73. Вулицями середмістя бродять натовпи туристів.
74. Роверистки.
75.
76.
77. У тротуарному мощенні окрім звичайної плитки використовують також дуже пологі жолоби, які скеровують воду до дощоприймачів, але при цьому не створюють перешкод для людей у інвалідних візках.
78. Контейнер для прийому скяних пляшок.
79.
80. Вхід до садів Mirabellgarten, що також входять до захисної зони ЮНЕСКО.
81.
82. Корпус університету поряд.
83.
84. І наостанок зблизька глянемо на залізничний вокзал.
85. Його було відкрито 1860 року, а 2014 завершилася його масштабна реконструкція, що торкнулася як самої будівлі, так і перонів та довколишньої території. Так вокзал та територія перед ним виглядали у 1992 році. (Фото з Вікіпедії)
86. Проект реконструкції, розроблений німецький бюро Kadawittfeld Architektur було презентовано 1999 року і він, як і заведено у Зальцбурзі, викликав чималі суперечки, адже передбачав побудову сучасного дебаркадеру за рахуноук знесення розміщеної між коліями будівлі ресторану із мармуровими холами. Громадськість наполягала, що збудований після Другої світової війни мармуромий хол має історичну цінність і його потрібно зберегти, місто ж пропонувало демонтувати всі мармурові елементи та перенести їх у якесь із інших приміщень вокзалу. Зрештою, дискусія закінчилася тим, що мармуровий хол таки знесли, а всі цінні елементи під наглядом офісу з охорони історичних пам'яток були демонтовані і зараз зберігаються на складах австрійської залізниці.
Окрім того, в процесі реконструкції було демонтовано, відреставровано та повернено на місце історичні арки старого дебаркадера.
87. Так виглядала будівля, через знесення якої точилися суперечки. (Фото звідси)
88. Із космоса зміни за 16 років виглядають так. Перед центральним входом облаштовано пішохідну зону, ліворуч - заїзд для таксі, праворуч - тролейбусна кінцева. Під площею - підземний паркінг для приватних авто. Загальний бюджет реконструкції склав 270 млн. євро.
89. Вздовж площі тягнеться скляне накриття, під яким можна сховатися від дощу.
90. Мощення повністю зроблене у один рівень.
91.
92.
93. Неподалік вокзалу збудували місцевий офіс австрійскої залізниці.
94. Центральний вхід.
95. Кінцева зупинка тролейбусів.
96. Вздовж фасаду станції також тягнеться накриття.
97. Розклади руху у центральному холі.
98. Схема перонів вокзалу з поділом на секції, які дозволяють чекати на свій вагон у потрібному місці, а не бігати за ним вздовж всього потяга.
99. Просто навпроти центрального входу наскрізний прохід під коліями, вздовж якого розмістилися кафе та магазини.
100. На перони можна піднятися сходами, ескалаторами чи ліфтом.
101. Перон.
102.
103. На цьому розповідь про Зальцбург добігає свого завершення.
104.
105. Дякую всім за увагу.
Дивіться також:
Привокзальна площа здорової людини
Картинки з Роттердама
