Втоми та роздратування пост
В принципі я вже помився і трохи відпочив, але все одно емоції ще не вивітрилися, тому наперед попереджаю, що цей пост може містити ненормативну лексику, різкі висловлювання, а також ознаки песимізму та фаталізму. Можливо потім, коли я трохи охолону, все написане далі і мені самому видасться занадто емоційним, але такй вже зараз настрій.
Якщо ви маєте тонку душевну організацію та червонієте від слова "срака" - краще не читайте його.
Вирішили все-таки почитати? Ну ок.
День почався з того, що з Опери-Пасажу витягли столики з парасолями та втулили їх прямо біля лавок неподалік себе. Зранку вони впевнено казали, що мають погодження, під вечір трохи змінили риторику та почали казати, що "їхні юристи зараз над цим працюють". Але зараз не про це.
Позавчора я писав про плани працювати на Курбаса з просівшим грунтом та просив про допомогу. В принципі на велику кількість охочих допомогти я не розраховував - все-таки будній день, але минулі рази хоча би двоє-троє людей на пару годин підходили і це дуже допомагало. Цього разу, на жаль, не було і того. Якби ЛКП Зелений Львів не виділив одного робітника, який насправді зробив дуже багато роботи (за що пану Любомиру велика подяка) та час від часу не підходили допомогти чим могли колеги-дівчата, то було би зовсім херово - за день завершити би точно не вдалося, довелося би лишати напіврозриті лунки, давши причину для зловтішань паблікам а-ля Хуйовий Львів. До речі, вони вже зловтішаються. "Дякуємо за фото, Vasyl Komarov"... Щось я не помітив цього Василя Комарова на Курбаса, поки лопатою махав. А пиздіти, знаєте, не мішки носити.
Робота, до речі, була досить марудна - спочатку на спеці вигрести з лунок всі камінці, паралельно дістаючи з них собаче лайно, недопалки та інше сміття, навозити тачками землі та насипати куди треба, припідняти дерева, втрамбувати, замінити агроволокно, розрівняти землю, засипати назад камінці та розрівняти їх. Все це, звісно, під пильними поглядами працівників довколишніх магазинів та кафешок, які вже почали зі мною вітатися, але в жодного з них за весь день не виникло ідеї запропонувати хоч якусь допомогу - лише від декого надходили поради та критика під час перекурів "а я ж казав, що треба було робити не так... дурну роботу робиш..." Загалом вулиця жила своїм життям і більшості було просто похуй - ну лазить там рачки якийсь дивак, ну і хай собі - ми його про це не просили.
Під кінець дня проскочила ще одна думка - при тому, що на вулиці повно кафешок, яким ці зміни явно на користь, ні в кого з них не виникла думка просто запросити тих, хто працював на вулиці, на обід чи хоча би чай з канапкою. Ні минулі рази, ні зараз. Звісно, може бути, що втрачена тарілка борщу могла стати непосильним тягарем для цих закладів, але все-таки було б дуже ефектно - "Хлопці, може ви втомилися? Заходьте до нас на обід" Але ні. Не тут і не сьогодні. Краще побухтіти під час перекуру, як в нас все через сраку і який всюди бардак.
Окремими абзацом напишу про Дем'яна Данилюка. Хто знає, той зрозуміє. Всі ці інспекції з багатозначним виразом обличчя та руками в кишенях мене і раніше трохи напрягали, але цього разу це вже було трохи занадто. Можливо він сам вважає це дуже дотепним, але якщо у такій ситуації у відповідь на прохання допомогти вмикати покер-фейс, мовчки повертатися задом та йти геть, то це просто свинство.
Ще абзац про металеві решітки, які мають накрити лунки довкола дерев - вони мали б бути вже давно, але в фірми, яка їх постачає, свої власні уявлення про пунктуальність. Кілька тижнів після планованої дати доставки вони годували обіцянками - "стоять у резерві, ми про вас пам'ятаємо, як тільки приїдуть - одразу наберемо, чекаємо на нову поставку, можливо буде там...". Днями довелося вже спитати, чи цікаво їм в принципі мати хоч якихось покупців, бо з такою роботою їх може не лишитися. Не знаю, чи співпадіння, але сьогодні вони передзвонили самі та сказали, що в понеділок решітки нарешті мають бути. Побачимо...
І наостанок хочу побажати промінчиків діареї всім тим свиням, які так полюбляють запихати свої недопалки та інше сміття у всякі щілини чи інші важкодоступні місця. Навіщо ви це робите? Можливо ви думаєте, що буде краще, якщо сміття заховати? Цікаво, а в себе вдома ви теж замітаєте сміття під килим чи кидаєте за шафу? Чи може відразу у вікно?
Можливо, я вас здивую, але нічого доброго в цьому немає. Єдина різниця - таким чином ваше сміття стає значно важче прибрати. Скоріш за все, воно залишиться назавжди там, куди ви його запхали, бо далеко не кожен двірник захоче тратити час на його виколупування. Чи просто не помітить його. І не треба мені зараз розказувати про відсутність смітників - точно таку картину можна побачити і в метрі від смітника. Тому, любі свині, якщо вже вам так влом йти до смітника - не розпихайте бички по щілинах. І в камінці довкола дерев не кидайте. І до дощоприймача не кидайте теж (бо потім самі ж будете кричати, що вода після дощу не проходить АААААА!! МОЮ ВУЛИЦЮ ЗАТОПИЛО!!11! ЗРАДА!!1 ЗРАДА!!! ДОКОЛЄ?!?!).
Краще вже просто киньте недопалок на тротуар. Можливо, це не надто шляхетно виглядає, але в так його принаймні буде добре видно і можна буде легко прибрати.
Дякую. В мене все.
Вибачайте, якщо когось образив - накипіло.