Непарадна Німеччина
Один мій знайомий після свого нещодавнього вояжу до Німеччини повернувся у стані помітної депресії, що деколи загострювалася до фази "пора валити". З очима повними суму він розказував, наскільки ми відстали в розвитку інфраструктури і прогнози щодо наших перспектив звучали з його уст дуже песимістично.
Сталося так, що невдовзі після нього я теж опинився у Німеччині (Ляйпциг, Галле, Берлін) і поміж іншого однією з моїх розваг там став пошук та фотографування різних негативних моментів, які - о, диво! - там теж трапляються. Якось майже відразу виникла ідея зібрати все побачене у окремий пост. Звісно ж, не для того, аби обісрати німців, а щоби показати, що ніхто не ідеальний і потрібно, знаючи свої недоліки, не комплексувати через них, а працювати над їх усуненням. Але щось я затягнув вступ - вйо до картинок!
1. Якщо поблизу немає смітника, то як правило ніхто не заморочується і кидає сміття просто під ноги. Хоча, з іншого боку, все це швидко та ретельно прибирають.
2. Тут проходили якісь народні гуляння - все під ногами.
3. Німецькі курці нічим не кращі за українських і теж полюбляють кидати недопалки у захисні решітки довкола дерев.
4. Якщо вже заговорили про дерева, то їх тут часом теж підрізають до стану телеграфного стовпа.
5. Досить часто необрізаними лишаються дикі пагони біля кореня.
6. Ви теж це бачите? Що це? Невже засклений балкон???
7. Досить регулярно зустрічаються різноманітні випадки рагульського паркування. Цей громадянин (чи громадянка) перегородив своєю Альфа-Ромео весь тротуар.
8.
9. Цей пан встав у такій позі в 10 метрах від майже порожнього дворика. Мабуть, він лише на хвилинку.
10. Ще один екземпляр припаркувався на велодоріжці.
11. Задній колесом ще й на землю біля дерева заїхав. Відчули себе, немов вдома :)
12. Рекламні спотикачі теж нерідко заважають проходу.
13. Тротуари загалом дуже якісні та красиві, але можна зустріти і таке.
14. До речі, зверніть увагу на плитку. Великі площини викладаються з готових квадратних та п'ятикутних елементів без підрізок. Проміжки, що залишаються, викладаються дрібною кісткою.
15. Німеччино, що ти робиш, припини!)
16. Як виявилося, пішоходи і тут не люблять повертати під прямими кутами та протоптують діагональні стежки задля скорочення. Цікаво, що будинок позаду на фото - ратуша міста Ляйпциг.
17. А цей випадок найкомічніший. Це вже Берлін і стежка на фото веде від мегакрутого центрального вокзалу (він в нас за спиною і про нього буде окрема розповідь) до Рейхстагу (видно його купол). У білій прамокутній будівлі ліворуч знаходиться робочий кабінет фрау Меркель. Проектанти зробили для пішоходів асфальтовану доріжку, але більшість зрізає через газон навпростець, протоптавши стежину завширшки з автобан.
18. Вид з іншого боку. Особливо весело було пробиратися тут вночі, коли на газоні увімкнулася потужна система поливу. Довелося прориватися крізь багнюку в повній темряві (ліхтарі не працювали) під шквалом води з обертових форсунок.
19. Як я вже казав, доставкою сміття до смітника особливо не переймаються (на фото спальний район міста Галле).
20. Заради справедливості нетолерантно зауважу, що у Галле дуже багато імігрантів.
21. Цокольні поверхи часто розписані тегами.
22.
23. До речі є і практично невідоме нам явище - порожні вулиці. Справа в тому, що на відміну від України, де чимало людей живуть в приватизованих квартирах, німці свої помешкання орендують у власників, яким належать цілі будинки чи навіть квартали. Тому, коли вулиця стає некомфортною для проживання, люди масово голосують ногами та переїжджають у більш приємне місце. Магазини на такій вулиці також миттєво закриваються і будинки лишаються стояти порожніми. Так сталося, наприклад, з Георг Шуман штрассе у Ляйпцигу (до речі, вулиця зовнішньо дуже схожа на нашу Городоцьку).
24. Муніципалітету тепер доводиться шукати способи повернення життя на такі спорожнілі вулиці. Це непросто.
25. Будинки тим часом руйнуються.
26. Трапляються вулиці з асфальтом, покладеним поверх бруківки.
27.
28. Поміж бруківки проростає мох і його ніхто не виполює, непорядок.
29. Таку картину бачив кілька разів у різних місцях. Ще це? Якась місцева традиція?
30. Барахолка на околиці Ляйпцига.
31. Теж саме на околиці Галле.
32. Громадський туалет на околиці Галле. Щось пішло не так.
33. Центральна площа Галле тим часом настільки щільно заставлена пересувними кіосками, що її саму майже не видно.
34. Неподалік пів-тротуару перегородили таксі.
35.
36. Житель Грюнау (аналог нашого Сихова у Ляйпцигу) гуляють рідним районом з пляшчиною пивасу.
37. Контингент у Грюнау трапляється специфічний, але громадські простори та інша інфраструктура зроблена не гірше, ніж в центрі міста.
38. Чоткий центровий пацанчік.
39. В Берліні активно святкували Октоберфест.
40. Також турки гучно світкували весілля, з сигналами та прапорами. Здається, це був чи не єдиний випадок за тиждень, коли я почув автомобільний сигнал на вулиці. А ще подумалося, що турки в Берліні, це, мабуть, як чеченці в Москві.
41. Загалом люди до фотографування ставилися спокійно, лише раз в їдальні ляйпцигської міськради одна жінка попросила її не фотографувати і ще ось це. Взагалі в цей момент я фотографував вхід до підземки, аж раптом ескалатором виїхало ось це чудо та відразу почало показувати мені середній палець, а потім стало випитувати, для чого я фотографував. Я пояснив, що саме фотографував, показав фото, у відповідь на це чудо покрутило пальцем біля скроні та пішло собі кудись.
42. Ось така картина. Це лише перший пост про поїздку до Німеччини - є ще багато чого розказати. А поки - дякую за увагу.
