Чисто не там, де прибирають, а там, де не імітують прибирання: хроніка одного суботника
Цієї суботи наша молодіжна громадська організація вирішила приєднатись до загальноміського суботника. Організований міською владою, цей захід був широко проанонсований у муніципальній пресі, оголошення про нього навіть було опубліковане на офіційному сайті міської ради). Волонтерство хоч і не є основним напрямком у діяльності "Авангарду плюс", однак ми охоче зголосились підтримати корисну ініціативу. Однак якби ми знали, як все це відбуватиметься, ми, вочевидь, організували б свій суботник...
Як і належить, напередодні ми зателефонували за вказаним в оголошенні номером телефону і повідомили про своє бажання взяти участь. У "сцецвідділі" нам вказали, куди і коли приходити. Засобами для прибирання (граблями, рукавичками та пакетами для сміття) нас пообіцяли забезпечити.
Усупереч невтішним метеопрогнозами, ранок суботи видався досить теплим та сонячним. У вказаному місці зібралось близько 20 людей. Від "Авангарду" нас було троє. З приміщення ЖЕК-3 почали виносити реманент - пластикові (!) граблі, полотняні рукавички, рулони з цупкими пакетами для сміття. Роздавалось це все за принципом - "хто встиг, тому дісталось". У результаті ми змогли вихопити всього 1 граблі - не звикли ми працювати ліктями. Рукавички та пакети нам не дістались взагалі. Після цього колона "охочих поприбирати" рушила на "фронт робіт", яким стала внутрішня алея вздовж вул. Короленка. По кілька людей залишалось біля кожної галявини, ми ж мусили йти до самого кінця алеї, сподіваючись, що нам таки видадуть засоби для прибирання. Коли ми дійшли до кінцевого пункту - гаражів, посеред яких розташувалась справжня свалка, ми запитали в жінки з пакетом рукавичок і мішків, чи не могла б вона з нами поділитись. На що почули відмову та звинувачення, мовляв, ви мали бути спритнішими, коли роздавали. Та це не зменшило нашого ентузіазму і, оскільки голими руками розбирати свалку та прибирати газони ми не збирались, ми рушили на ринок, який, на щастя, був поруч. Дві пари граблів з металевими насадками, дві пари рукавичок та 1 моток цупких пакетів коштували нам рівно 100 грн.
Озброєні інструментами для прибирання, ми спочатку розгрібали свалку, а коли від смороду вже почало паморочитись у голові, взялись за газони. Відчуття були приємні: місто на очах ставало чистішим, перехожі були позитивно здивовані, фізичної втоми не відчувалось. Пакети із зібраним сміттям вишукувались вздовж алеї в очікуванні на сміттєвоз. Свалка, розкидана по всій площі між гаражами, була зібрана у дві великі купи. Рівно об 11 народ різко почав збиратись - хоча прибрані були ще далеко не всі газони. Наші намагання поприбирати ще "присікались" твердженняи - "ми ж не можемо вас тут залишити самих". Та скоріше за все, працівники ЖЕКу хвилювались не за нас, а боялись, що ми заберемо собі "казенний" реманент. Яким же було їхнє здивування, коли вони дізнались, що це наші власні граблі. Та зрештою ми таки пішли додому - з відчуттям виконаного суспільного обовязку та подивом від поведінки окремих учасників суботника. До речі, коли "казенні" пакети закінчились (вчасно сховані для домашнього вжитку), їх почали просити у нас. Та ми не жадібні і нам не шкода - ми охоче ділились.
Відео з розгрібання звалища
Та історія мала продовження. Наступного дня ми завітали на прибрану алею і побачили, що від наших старань не залишилось і сліду. І не тому, що люди вже встигли все засмітити. Ні, всі ті шматки пакетів, паперу та ще якийсь мотлох, який рясно всіяв прибрану територію, розніс по району вітер, який вимів їх з переповнених баків для сміття, що стояли поруч. Якби сміття було вивезене вчасно, все було б набагато чистіше...
Та в будь-якому разі ми не шкодуємо, що взяли участь у цьому суботнику, хай навіть його результат протримався всього один день. По-перше, помірні фізичні вправи на свіжому повітрі (якщо, звісно, не розгрібати звалища) - це корисно для здоров'я )) По-друге, суспільно корисні справи надихають та дають впевненість, що ти - на правильному шляху. По-третє, коли люди бачать, що іншим небайдуже, це може пробудити небайдужість і в них. По-четверте, якби ми не взяли участі у цьому заході, ми б не знали, як не треба проводити суботники, а точніше, яких помилок треба уникати. Відтак є ідея наступної суботи зорганізуватися і влаштувати свій, справжній, результативний суботник, приміром, у лісі.
ПС: панове курці, якщо ви думаєте, що ваші недопалки, пачки від цигарок, запальнички, викинуті взимку просто у сніг, там безслідно зникають, то ви помиляєтесь. вони дружно та справно виринають з-під снігу навесні. не вірите - приходьте на суботник ;)
Як і належить, напередодні ми зателефонували за вказаним в оголошенні номером телефону і повідомили про своє бажання взяти участь. У "сцецвідділі" нам вказали, куди і коли приходити. Засобами для прибирання (граблями, рукавичками та пакетами для сміття) нас пообіцяли забезпечити.
Усупереч невтішним метеопрогнозами, ранок суботи видався досить теплим та сонячним. У вказаному місці зібралось близько 20 людей. Від "Авангарду" нас було троє. З приміщення ЖЕК-3 почали виносити реманент - пластикові (!) граблі, полотняні рукавички, рулони з цупкими пакетами для сміття. Роздавалось це все за принципом - "хто встиг, тому дісталось". У результаті ми змогли вихопити всього 1 граблі - не звикли ми працювати ліктями. Рукавички та пакети нам не дістались взагалі. Після цього колона "охочих поприбирати" рушила на "фронт робіт", яким стала внутрішня алея вздовж вул. Короленка. По кілька людей залишалось біля кожної галявини, ми ж мусили йти до самого кінця алеї, сподіваючись, що нам таки видадуть засоби для прибирання. Коли ми дійшли до кінцевого пункту - гаражів, посеред яких розташувалась справжня свалка, ми запитали в жінки з пакетом рукавичок і мішків, чи не могла б вона з нами поділитись. На що почули відмову та звинувачення, мовляв, ви мали бути спритнішими, коли роздавали. Та це не зменшило нашого ентузіазму і, оскільки голими руками розбирати свалку та прибирати газони ми не збирались, ми рушили на ринок, який, на щастя, був поруч. Дві пари граблів з металевими насадками, дві пари рукавичок та 1 моток цупких пакетів коштували нам рівно 100 грн.
Озброєні інструментами для прибирання, ми спочатку розгрібали свалку, а коли від смороду вже почало паморочитись у голові, взялись за газони. Відчуття були приємні: місто на очах ставало чистішим, перехожі були позитивно здивовані, фізичної втоми не відчувалось. Пакети із зібраним сміттям вишукувались вздовж алеї в очікуванні на сміттєвоз. Свалка, розкидана по всій площі між гаражами, була зібрана у дві великі купи. Рівно об 11 народ різко почав збиратись - хоча прибрані були ще далеко не всі газони. Наші намагання поприбирати ще "присікались" твердженняи - "ми ж не можемо вас тут залишити самих". Та скоріше за все, працівники ЖЕКу хвилювались не за нас, а боялись, що ми заберемо собі "казенний" реманент. Яким же було їхнє здивування, коли вони дізнались, що це наші власні граблі. Та зрештою ми таки пішли додому - з відчуттям виконаного суспільного обовязку та подивом від поведінки окремих учасників суботника. До речі, коли "казенні" пакети закінчились (вчасно сховані для домашнього вжитку), їх почали просити у нас. Та ми не жадібні і нам не шкода - ми охоче ділились.
Відео з розгрібання звалища
Та історія мала продовження. Наступного дня ми завітали на прибрану алею і побачили, що від наших старань не залишилось і сліду. І не тому, що люди вже встигли все засмітити. Ні, всі ті шматки пакетів, паперу та ще якийсь мотлох, який рясно всіяв прибрану територію, розніс по району вітер, який вимів їх з переповнених баків для сміття, що стояли поруч. Якби сміття було вивезене вчасно, все було б набагато чистіше...
Та в будь-якому разі ми не шкодуємо, що взяли участь у цьому суботнику, хай навіть його результат протримався всього один день. По-перше, помірні фізичні вправи на свіжому повітрі (якщо, звісно, не розгрібати звалища) - це корисно для здоров'я )) По-друге, суспільно корисні справи надихають та дають впевненість, що ти - на правильному шляху. По-третє, коли люди бачать, що іншим небайдуже, це може пробудити небайдужість і в них. По-четверте, якби ми не взяли участі у цьому заході, ми б не знали, як не треба проводити суботники, а точніше, яких помилок треба уникати. Відтак є ідея наступної суботи зорганізуватися і влаштувати свій, справжній, результативний суботник, приміром, у лісі.
ПС: панове курці, якщо ви думаєте, що ваші недопалки, пачки від цигарок, запальнички, викинуті взимку просто у сніг, там безслідно зникають, то ви помиляєтесь. вони дружно та справно виринають з-під снігу навесні. не вірите - приходьте на суботник ;)