Помышляйте, человецы
Фольклорный ансамбль "Божичи" исполняет духовный стих "Помишляйте, чєловєци"
Click to viewПомишляйте, чєловєци, всякий час о смерті,
Скільки б не жив на цім світі - треба буде вмерти.
О багацтві і розкошах всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу - ти того не знаєш.
Коли прийде смерть по душу - нельзя откупиться,
Махне косой, ступай за мной, полно суєтиться.
Все багацтво, всі розкоші складаєш у суми,
Кому вони дістануться - нема в тебе думи.
Все багацтво, всі розкоші, суєту оставиш,
Тільки гріхи, діла свої Судії представиш.
Як задзвонять усі дзвони по смертній годині,
Скажуть люди: вічна пам’ять по моїй кончині.
Всі сродники, приятелі тіло провожають,
А ангели-хранителі душу зустрічають.
Всі сродники, приятелі додому вертались,
А ангели-хранителі за душу сражались.
Пішла душа по митарству за гріхи страдати,
Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати.
Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри,
А поможе милостиня, що я подавала.
Лежить душа обнажена, а тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.
Чтоб не казаться сильно вумным, поясню, что о "Божичах" я узнал из журнала xommep. Интересно, что ансамбль исполняет "псальми" в Киево-Печерской Лавре. Здесь не удержусь, добавлю немного личного. Я сначала не придал значения месту исполнения и не прочитал информацию о ролике размещенном на видеохостинге, просто просмотрел его, а потом когда исполнение закончилось и камера повернулась к "залу", я сразу узнал это место, даже вспомнил название музея, хотя был там давным-давно еще в отрочестве. Дело конечно, не в хорошей зрительной памяти, а в самой Лавре, оставившей след не только в памяти, но и в душе, как нибудь опишу это подробнее, не здесь, а то и так отклонился от главной линии своего журнала.