Спроба почути Південний Схід

[adamnet]

Ми погано знаємо свою Батьківщину. Події останніх місяців переконують нас у цьому з усією очевидністю. І, напевно, найсумніше, що її, велику, складну й різну, дуже погано розуміють ті, від кого багато в чому залежить її доля. Ретельне вивчення настроїв на "проблемному" Південному Сході мало стати першорядним завданням нової влади. Ні, соціологи

Comments

[100eva]

Усі ці дані якось так туго стиснули все емоційно-мисленне віття, що одне з одним густо вихоплюється зсередини

[100eva]

Ще про спільне культурне коріння... Я дуже відчуваю спільне коріння з поляками. В нашій польсько-українській сім"ї культура була швидше західнішою. Але я з народження ідентифікую себе українкою, бо я тут народилася. І все життя мрію побувати в Кракові, бо маю там історично-родовий інтерес. Але я хочу жити тут. Це ж так просто розуміється.

[adamnet]

дуже влучно ви сказали про бермудський трикутник, я сьогодні вже вдруге чую таке порівняння щодо донбасу загалом і слов'янська зокрема. добряче дратує оте "услишьтє". почуйте те, чого ніхто не може сформулювати притомно, скоріше це нагадує "пожалійте нас, бо ми хочемо на ручки, а потім звісити ніжки" або "ми теж хочемо, щоб владахунта нас почула, щоб до нас прислухалися; чому майдану було можна протестувати проти існуючої влади, захоплювати адмінбудівлі та кидатись коктейлями молотова і навіть стріляти, а нам - не можна?, хочемо теж, тепер наша черга". боротьба проросійських "активістів" у донбасі - це прагнення не до демократії у її класичному розумінні, а до диктатури. сепаратори розуміють демократію не як свободу для всіх, не як захист меншин, не як систему деконцентрації влади, а саме як необмежену моноцентричність влади більшості. влада переважної більшості над креативною меншістю, яка вміє і прагне жити в умовах демократії. при цьому ця авторитарна більшість абсолютно нездатна до конструктивної самоорганізації

[100eva]

ваш коментар гідний окремого допису, зробіть це.

найбільше у цьому трикутнику, яким є ціла країна, мене бентежить те, що ми ніяк (невже ніколи?) не можем стати цілим за основними засадами. і кожен день такого виру відкидає нас на день назад.

останній (великий) абзац дав мені зрозуміти теперішній східний бунт, дякую.

а містика таки є. у цій маленькій країні витвОрюється щось зовсім нове. і передбачуваний результат доволі простий - так/ні.

[adamnet]

спробувати пояснити донбаський бунт можна, а от зрозуміти - навряд чи. саме тому я був доволі вражений викладеною у газеті соціологією
хоча навіщо я це кажу? я був розчарований цією соціологію, бо вона просто підтвердила мої найгірші і найнеприємніші здогади

[100eva]

Ну, і наостанок... Я не знаю, що означає почути схід. Може, просто дати їм волю її втратити?...

[adamnet]

тікишо вище написав
воля рабам непотрібна, а донецьк (власне як і крим) - це наша земля, яка належить народу україни, а не існуючим сепараторам, які становлять десяту частину приснойного люду на південному сході, тому розкидатись цим неможна, крім того, на домбаській землі живуть багато пристойних людей, який аж ніяк не можна зрадити

[100eva]

знаєте, отут зі мною найскладніше... як почую тих сепаратистів та рабів зашорених, так і тягнеться рука до карти і ножиць. а як побачу таких, що зовсім інакші, так і серце не відпускає...

[adamnet]

так отож. тому і існують закони: коли не знаєш як вчинити - вчиняй за законом