По результатах спілкування з декількома досвідченими протизабудовними активістами - ось як би я описав загальні методи протизабудовної діяльности.
0. Позови в суди - формально, головний метод.
Якби ми жили в країні з західноевропейською суспільною системою... :-) Але живемо ми в своїй країні - і, відтак, мусимо добиватись справедливости власними методами.
Окрім очевидних правових наслідків судові позови можуть мати ще й цілий ряд инших позитивних ефектів.
0.1. За допомогою грамотно складеного позову в певних випадках можна витребувати у державних організацій і/або забудовників ті чи инші тяжкодоступні документи.
0.2. Важливою удачею може бути задоволення судом клопотання про призупинення робіт до розгляду справи по суті - якщо реальна зупинка є проблемою для забудовника (збігають терміни тимчасових офіційних дозволів, кредитні і договірні терміни тощо), то такий удар буде прекрасно доповнювати инші засоби громадського впливу.
0.3. Масові - навіть однотипні! - позови, подані в різні суди (наша правова система це дозволяє) - це спосіб добряче розтрясти противника "на гроші", які він повинен платити кожному судді за підтримку власних незаконних вимог (так це, чи инакше в кожному конкретному випадку - питання темне, але що часом буває саме так - ця інформація цілком достовірна!) Оскільки подача позову від певних категорій громадян (пенсіонери? чорнобильці?) звільнена навіть від сплати судового мита - то чому б не погратись в таку гру? Ресурси всякого забудовника великі, але зовсім не безмежні - і він може давити на громаду тільки до того моменту, поки має достатні ресурси. Відтак, зменшення його ресурсів може виявитись дужже корисним в плані боротьби.
Зрозуміло, що з боку протизабудовників для подачі таких позовів необхідна наявність достатньо вільних і охочих до справи активістів - але таке теж трапляється в житті, трапляється :-)
1. Масові акції протесту.
Описані, зокрема, на наступних сторінках:
http://www.andros.wol.bz/gromad-diya.dochttp://www.andros.wol.bz/science.htmlhttp://pryroda.in.ua/dop/oxorona-prirodi-v-misti/chastina-2-shlyaxi-virishennya-problem/akci-protestu/ 2. Звернення до владних і громадських інституцій.
Варта уваги методика таких звернень описана в наступному пості:
http://dobriy-papa.livejournal.com/11081.html Тяжко щось і додати до такого фахового тексту. Хіба я би згадав, що цілком можливо долучати до громадських запитів і тих чи инших людей, чия думка є вагомою в суспільстві. Також не варто нехтувати практикою листів в іноземні і міжнародні організації - зазвичай, наші очільники більше дорожать думкою іноземців, ніж співгромадян - тож варто тиснути на них і з цього боку.
Багато цінної інформації є також на сайті "Збережи старий Київ":
http://saveoldkyiv.org/practical_guides Питання природоохоронного законодавства і громадських дій в цій царині також описані на сайті "Рух ДОП України":
http://pryroda.in.ua/dop/oxorona-prirodi-v-misti/ Зокрема, про листування з чиновниками:
http://pryroda.in.ua/dop/oxorona-prirodi-v-misti/listuvannya/ 3. Допоміжні дії.
3.0. Оргробота.
Перший практичний досвід будь-якої громадської діяльности, як на мою думку, полягає в тому, що сама по собі вона не робиться :-( І, в багатьох випадках, справу не просто треба робити, а ще й дуже бажано робити її гуртом, оскільки пошук необхідних ресурсів виявляється проблематичним для одного активіста. Вся ці дрібниці - пошук адрес владних інституцій для звернення, написання листів, використання певних матеріяльних ресурсів, пошук контактів з людьми, які поможуть - як мінімум, займають час "фахового" активіста, як максимум же - можуть просто зупинити помічника-пенсіонера, який не знається на інтернеті.
Відтак, необхідна акуратна координація дій і ресурсів. Наприклад, "звести докупи" людину, яка може написати виразного листа до представників влади, людину, яка візьметься і знайде адреси цих самих представників і роздрукує тексти листів і, нарешті, людей, які ці листи підпишуть і розвезуть чи відправлять.
3.1. Структури місцевого самоврядування.
Такими структурами можуть бути ОСН ("органи самоорганізації населення", створюються згідно Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року, N 2625-ІІІ
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2625-14 ), ОСББ ("об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", докладніше про них, для прикладу -
http://www.city-adm.lviv.ua/for-citizen/case-utilities/osbb ) або инші форми "кооперативів".
Юристи стверджують, що такі юридичні структури - порівняно з окремими громадянами - мають певні додаткові можливості в судових процесах.
Також я чув від одного з досвідчених протизабудовних активістів, що, згідно закону, держава повинна і реально виділяє структурам ОСН приміщення і ставки на оплату діяльности керівника і бухгалтера. Це твердження потребує уточнень, оскільки ОСН, згідно закону, можуть бути зовсім навіть мізерними - але, всяко, можливість боротись з владою, отримуючи на це яке не яке офіційне фінансування, заслуговує на увагу.
3.2. Громадські слухання.
При протидії влади провести громадські слухання доволі тяжко. При потуранні ж влади - "слухання" проводяться тишком-нишком, швидко і успішно. Щоб добиватись першого і застерігатись від другого (або постфактум оспорювати результати сумнівних "слухань") - ось відповідний посібник:
http://saveoldkyiv.org/material/140 3.3. Засоби психологічного впливу - "пустячок, а приятно!"
Заходи впливу на супротивників, для прикладу - це малювання гасел на їх огорожах. Прихильників же варто тримати в курсі протизабудовних дій (зокрема, тими ж гаслами на заборах :-)) - і це вкрай важливо! Якщо процес іде - його можуть підтримати і нові люди. Якщо ж від боротьби нема ні слуху, ні духу - легко відступляться від її підтримки навіть і рішучі прибічники.
3.4. "Зовнішні" контакти.
Допомогу в протизабудовних діях можуть надати реальні громадські організації (яких, зазвичай, є по декілька в кожному великому місті), ЗМІ і активісти инших місцевих груп (з ними можливий як обмін досвідом, так і солідарні виступи до адмінінстрацій, скажімо)
4. Ключові питання.
4.0. Чи можливо, взагалі, протидіяти незаконним забудовникам?
Так, це можливо :-) Матеріяли про успіхи є в мережі, але, всяко, хотілось би вибрати і акцентувати найцікавіші-найвиразніші з них - щоб наступні борці з державною сваволею мали перед собою чіткі орієнтири.
4.1. Хто в силі реально протидіяти забудовникам?
Громадяни - ті, які не чекають, що рішення проблем впаде з неба, але - діють і діють (по ходу діла, звісно ж, думаючи!) І, зазвичай, ніхто инший - бо нашим державним мужам наші проблеми, частіше всього, до дупи.
Це - загальник, але його повторюють всі досвідчені активісти.
Як позитивний приклад можливости громадської дії я би привів приклад з иншого часу й иншої країни - але він того вартий.
На одній шальці терезів: десятки чи й навіть сотні тисяч біженців в грецькому місті Смирна після поразки Греції у війні 1922-го року - перед лицем смертельної загрози з боку турецької армії і мусульманської громади.
На иншій: "Аса Дженнингс - ... горбун ростом всего 160 см и к тому же больной туберкулезом. 44-х летний "лузер" на мальчишеской должности ..."
І - читайте про результати:
http://mascotik.livejournal.com/58181.htmlhttp://xenia-mikhailov.livejournal.com/466296.htmlhttp://www.theopavlidis.com/AsiaMinor/jennings.htm Словом - бажаю всім громадським активістам енергії, винахідливости і удачі!