Маленькі сімейні перемоги

Feb 12, 2010 00:24

Ми самі, зовсім самі, татко приходить пізно... але! Або Марію попускає, або я аццкій непоганий педагог.
Тьху-тьху-тьху!!!

старша доня, сама не вірю, моє мамське

Leave a comment

Comments 4

victoria_z February 11 2010, 22:36:24 UTC
рада за вас)

Reply

_lit_red_ February 11 2010, 22:37:53 UTC
А я яка рада! Сподіваюсь, результат зафіксується...

Reply


lyusha_d February 12 2010, 13:01:29 UTC
Ви молодці, обов'язково все подолаєте. А ще хотіла сказати. По-перше, подивилась фото, така гарна ваша Марійка. (Це при тому, що мені більшість дітей такого віку здається бридкими.) По-друге, у сусідів моїх бабусі з дідусем хлопчик у ранньому дитинстві постійно влаштовував істерики. Постійно. Навіть моя бабуся, яка не тільки кількох різних дітей виховала і ще купу постійно бачила, а має педагогічну освіту й додаткову у сфері дефектології, казала, що з ним щось негаразд. Зараз йому шість, спокійна хороша дитина.

Reply

_lit_red_ February 22 2010, 20:15:29 UTC
Дякую за комплімент щодо Марійки! ;-)
Думаю, що років до 6 все має виправитися, бо читала таке: формування лобних доль мозку, які відповідають за прояви терплячості, сили волі і т.п., відбувається плавно аж до повноліття; років у 6 вже можна помітити їх певну фізіологічну зрілість. А раніше - це в кого як, але в будь-якому разі це нормально!
От я й сподіваюся, що, як кажуть у народі, "переросте".

Reply


Leave a comment

Up