Робота

[_lit_red_]

Прочитала ось це: http://atanoissapa.livejournal.com/530600.html?nc=6&style=mineRead more... )

Comments

[melamory_s]

бібліотекарем і взагалі на будь-яку монотонну роботу. це ж можна дахом з*їхати, а найгірше - ще й не одразу помітити.

[_lit_red_]

Ну бач, а бібліотекарем же вважається найменш стресова робота...

[melamory_s]

я вже краще попотерпаю від стресу. організм взагалі здатен звикати і пристосовуватися. а от спіймати себе одного разу на тому, що переживаю, чи вийшов вже новий номер кросвордів - ніколи).
якщо тут є бібліотекарі, прошу вибачення одразу. це мої особисті уявлення і все.

[lyusha_d]

О, цікаво, а я нерідко думала, що хотіла б бібліотекарем, якби вони нормально працювали.

[rainy_lily]

я б на ксероксі здуріла, якшо постійно великий наплив людей. мене вбиває монотонність

[chumacky_shlyah]

:))))

[belindagates]

Я в китайском отеле выставила на ночь за дверь номера обувь, чтобы ее почистили. Потом мы вышли в фойе, а вернувшись, обнаружили, что магнитный замок перестал работать, мы не можем войти в номер. Ну, вызвали китайских ремонтников - а дело было около полуночи. Работники пришли, числом четыре.
Первый ковырялся в замке.
Второй светил ему фонариком.
Третий советовал и подавал инструменты.
А четвертый держал мой лоток с обувью. Все полтора часа, что шел ремонт.

[_lit_red_]

Жесть!!!!

[belindagates]

Или вот, осень в Пекине, трое китайцев идут по улице. У первого - длинная палка, у оставшихся двух - мётлы.
Палкой первый китаец шебуршит деревья, чтобы листья попадали. Двое сметают.

[_lit_red_]

Сразу видно, что с населением перебор. У нас бы на все про все одного человека выделили бы и то подумали еще...

[heil8]

ніколи б не пішла працювати кондуктором у громадському транспорті- відразу Булгакова згадую:"Я бы предпочел быть кондуктором в трамвае,а уж хуже этой работы нет ничего",сказал кот...колись було дуже скрутно,пішла до "Кишені".Поставили мене зразу у найважчий гастрономічний відділ.Протрималася 2 дні стажером,без оплати,з потрібних трьох.Увечері другого дня від перевтоми та приниження була реальна істерика,особливо коли мене обшукали на виході і вимагали заплатити за пакетик з-під молока,який містив мій нещасний бутерброд,як за без сумніву вкрадений з торгового залу і крадькома випитий літр.При тому,що дівчата у нарєзочній досита об'їдалися "обрізками",їм жодний бутерброд з дому був не потрібен.Пішла звідти назавжди,а запах цей жирно-ковбасний і досі інколи відчуваю...