Прочитавши, не втрималась, щоб не зберегти собі...

[4ovnjarka]

 так у ватру просились невтомлені ніччю дороги,
щоб згоріти дотла і згадатись комусь уві сні.
спопеліли страхи і здрібніли старі перемоги.
доки тут не стрибну -- доти плистиму на мілині.
втеча проситься в ніч, у стежки протилежного боку,
постороннього боку, новОго як перший маршрут.
тільки сто протиріч проштрикають як світлом у око.
доки тут не стрибну --

Comments

[spam_do_boga]

ой.. дякую..
хоча я нескромно надіслала тобі його, такі да, нскромно.. але чомусь подумала, що може чимось вплинути на хід думок і опше..

[4ovnjarka]

а ти його мені куди надіслала??? я побачила вірш у тебе в жж!)

[spam_do_boga]

ну, в одну москальську соцсєть)