Crno Gory (партласт) подчасть1 (жж сказав, що так багато постіть нізя :) )
Risan
Насправді це тільки Рісанська затока, але нам було вже все одно, для нас ЦЕ було МОРЕ. Довгоочікуванним, заробленим чесним вкручуванням, вимоченим і висушеним на собі, але МОРЕМ. До речі кажучи дощик закінчився, як спеціально, щоб ми пофоткались.
Почали спуск серпантином до Рісану, почало знову накрапать. Швидкість, бажання скоріше добратись до НАШОГО МОРЯ.
Саша їхав першим, за ним я, і потім Міша. На одному з поворотів (до речі без контрнахилу) Саша пригальмував, і його занесло, почало сунути асфальтом, метрів 3-5. Жесть, добре, що я тримав дистанцію. Коли гальмував занесло заднє колесо, навіть при великому бажанні у мене ніколи не виходило їхати юзом. А тут вийшло :) і відразу :(
Саша впав, забив собі ногу, лікоть і бочину. Добре, що були в дощовиках - Саня не сильно поцарапався.
Забігаючи на перед - у нас є підозра, що саме тоді Сашина Рама трошки надщербилась біля подсідєлкі, але про це потім.
Нарешті ми спустились. Нарешті скінчився дощик, і ми вирішили присісти трошки посушити речі і перекусити.
Знову Чорба :) ням ням. Найближчий супермаркет, щоб затаритись "їжею" і вином :))) Прикол в тому, що в цьому маркеті в цей час були...
Хто, ну, спробуйте здогадатись :))) Олексій і Оля. :))))))))
Ми дуууже зраділи побачишви їх, відразу обмінялись телефонами :) помойму тільки тоді :) і вирушили на пошуки кімнати.
В найближчій аптеці :) спитали де можна зняти квартиру. Звісно це було дуже просто, бо відразу підійшов хазяїн і забрав нас на іншу сторону цієї аптеки. Квартирка коштувала 10 євро з людини. Дуже гарна, 3 ліжка, душ єврік, і вікно в Чорногорію :)))) прямо з душа - в сусідню кімнату, яка служила хазяївам кладовкою, але звідти через вікно було видно вулицю ось такі помідори :))) Розмістившись, ми вирішили проїхатись набережною в напрямку Герцег Нові, але вже без багажників і велоштанів, просто проїхатись.
Я Вам не можу описати, як там КРАСИВО!!!!!!!!!
Ми запаслись вином, шоколадками, сирками і вирушили. Кожний клаптик землі - це щось дивовижне, по ліву сторону набережна, низька, з прозорою водою, через затоки видно інші міста, які почали запалюватись вогниками розсіюючи собою темряву. Такі самі вогники копіювала вода :) Почуття Моря надавало сили, навіть після такого важкого дня, після
дощу і падінь.
Нові почуття, нові емоції захопили нас. Присіли випити вина, сіли прямо біля водички в хокейних воротах :)
Так все незвичайно, казково...
Проїхали до переправи, подивились на Тіват здалеку.
Дорогою назад трошки втопили і мм тут паходу пацики потягнули собі зв"язки :(
Ну нічого, попереду ще вино, зустріч з Олею і Олексієм, шезлонгі, місяць, водичка в двох кроках. Хазяїн серб прийшов трошки нареканий, зацікавився, чи не всі ми тут ночуємо, ми його заспокоїли :) що ми в гостях. Дядя добрий пояснив, що він з кумом купив тону винограду і сьогодні вони чавили його. Мабуть чавили вони ротом, бо дядя був добряче піддатий.
Звісно сербська мова нам не зашкодила зрозуміти дядю. Саня ще й записав цей монолог :)))
Дякувати Олі і Олексію за приємний вечір, ходити сміятись лягати і спати, попереду КРАСОТА.
Зранку розпрощалісь з Олександром (хазяїном) і в путь-дорогу.
Попереду пречудове, заворожуюче містечко Пераст!!!
Воно нас дуже вразило: маленька вуличка тягнеться вздовж узбережжя. "Запарковані" лодочки, баскетбольне поле прямо вирізало прямокутник в затоці.
НУ НЕ БУВАЄ У НАС ТАКОГО :))))))
ДобрОта, КОТОР. Старе місто нас дуже вразило, вдала приємна реставрація, сонце вже зайшло і вогники тачали тонко підкреслювати те, що задумав архітектор.
Сучасний дизайн кафешок, напис POSTA все було граційно поєднано і не викликало навіть думки сурбору.
Вирішили проїхати далі, бо суєта суєт, після гір нам не потрібна.
По дорозі Саша засьок, шо йому якось не комфортно сидиться на супєр сєдлє.
З"ясувалось, що у нього репнула рама біля подсєдєлкі :)
Саша, як справжній оптиміст сказав так! Тепер у мене буде двуподвєс! Канєц монологу :)
Не буду пояснювати як, але зустріли ми крутого пєрчіка Антона.
Років йому під 35-40. Живінькій дадька, шпрехає трошки англійською, але частенько переходить на сербську, і ми розслабляючись все розуміємо :))
15 євро, 2 кімнати, кухня, туалет, душ і БАЛКОН.
Так семи метровий балкон з видом на затоку :))) праворуч Катор, попереду Доброта і ГОРИ.
Вперше в житті у мене пробігла думка, що я знайшов місце, де хочу зустріти старість. Так ще саме ця затока.
Думаю мої слова підкріпляться мішиними фотками і Вам стане все більш зрозуміло, що я намагаюсь описати те, що ніяк не піддається опису.
Але я продовжу свою нелегку доповідь :)
Напились ми вина, Антон нам приніс свого домашного винограду і інжиру. РАЙ :)))
Три пацика, гарні друзі, п"яні розмови і сон, звісно сон, нам завтра їхати в Будву...
Як не хочеться їхати звідси..............
Ранок, зарядка, фоткі, Контрольна фотка з Антоном і... ні не в путь :)))) а фотосесія і відосік з Антоновим ОСЛІКОМ.
Який він милий :))))) тільки весь в пилюці. Антон вміло застрибує на осліка, той стоїть як вкопаний сміємось.
Міша пробує повторити трюк ВИХОДИТЬ :)))
Посміявшись і зарядившись енергією на весь день ми вирушаємо далі.
Знайшли АБАЛДЄННИЄ апартаменти прямо біля переправи, в додатку буде скан :) і далі далі по ЖОРСТКІЙ трасі від міста ТІВАТ до БУДВИ
Це був найнеприємніший шмат маршруту. Купа машин прямує до місцевого аеропорту.
Єдина річ, яка врятувала нам настрій подарований Антоном це літак, який пролетів прямо над дорогою. Цей величейний птах розкинув крила почав свистіти і шипіти, і потім сів.... Клас!
Нєдєцкій підйьом до Будви (потім відразу спуск до самого міста) праворуч від нас готують сцену. Приймають 25 числа Мадонну.
До речі вони її кличуть як МАДОНА. Так кумедно звучить :)
проїхали ми цю Мадону :)
і О! ЧУДО! Перед нами ЯЛТА :)))))
ТАК саме Ялта. Будва точно копіює це місто. Напис російською про продаж квартир і т.д :)
Знову суєта, ми проїжджаємо цей балаган :)
І попадаємо в пречудовий кемпінг біля острова Святого Стефана.
Там чудесно, природа, дерева оливи 200 метрів серпантину Адріатичне МОРЕ!
Праворуч острів Святого Стефана на фоні БУДВИ.
Десь попереду за горизонтом ховається Сапог Італії, але вона далеко її не видно і сонце заходячи плавиться в Адріатичному морі.
Разом з цим тягнучи за собою хвіст відображення. Ніч.
Пиво розмови, Зарядка, заштовхування в полички пам"яті цього приємного почуття і картинок перед очима.
Приблизно так Саша б описав свій стан коли казав, що він відчуває себе акумулятором, який заряджається!!!!
Завтра нас чекає транзит узбережжям через Петровац, Бар, до казкового міста Ульчень.
ООО вже сьогодні і ми в Ульчені :))) зустрічаємось зі своїми старими\новими знайомими вєллєрамі :)))) Прєт Пацикі :))))
Велика пляжа то такоє мєсто, де можна рєлаксовать на пісчаному пляжу і який гад такий довжелезний аж 10 км, але ми за це на нього не сєрчалі :))))
Прийняла нас Велика пляжа тепло :)
Ми малювали красівиє малюнки ліхтариками. Вийшло думаю замєчтатєльно :)))))
Потусілі потусілі і спаткі, завтра Нас чекає Албанія, точніше кордон з нею...
АГА. а ось і не вгадали. Прокинувшись ранком, ми ще потусілі на Великій Пляжі.
Нарешті трошки звели наш супровий професійний вєллєрскій загар.
Повалялись на сонечку, і ЗВІСНО ПОГРАЛИ В ГОЛУБЦИ І СВІНОБОЛ.
В Вікіпедії ви не знайдете таких речей, думаю і ГУГЛ вам скаже НІ.
Ми прямі носії цих старовинних ігор. Ми їх ще й вигадали в придачу.
Не клеїться? нічого, нам це не перешкоджає так казати :)
СВІНОБОЛ Ваня і Саня переможці, ми їх потім наградім півасіком і колой :)
Насправді це тільки Рісанська затока, але нам було вже все одно, для нас ЦЕ було МОРЕ. Довгоочікуванним, заробленим чесним вкручуванням, вимоченим і висушеним на собі, але МОРЕМ. До речі кажучи дощик закінчився, як спеціально, щоб ми пофоткались.
Почали спуск серпантином до Рісану, почало знову накрапать. Швидкість, бажання скоріше добратись до НАШОГО МОРЯ.
Саша їхав першим, за ним я, і потім Міша. На одному з поворотів (до речі без контрнахилу) Саша пригальмував, і його занесло, почало сунути асфальтом, метрів 3-5. Жесть, добре, що я тримав дистанцію. Коли гальмував занесло заднє колесо, навіть при великому бажанні у мене ніколи не виходило їхати юзом. А тут вийшло :) і відразу :(
Саша впав, забив собі ногу, лікоть і бочину. Добре, що були в дощовиках - Саня не сильно поцарапався.
Забігаючи на перед - у нас є підозра, що саме тоді Сашина Рама трошки надщербилась біля подсідєлкі, але про це потім.
Нарешті ми спустились. Нарешті скінчився дощик, і ми вирішили присісти трошки посушити речі і перекусити.
Знову Чорба :) ням ням. Найближчий супермаркет, щоб затаритись "їжею" і вином :))) Прикол в тому, що в цьому маркеті в цей час були...
Хто, ну, спробуйте здогадатись :))) Олексій і Оля. :))))))))
Ми дуууже зраділи побачишви їх, відразу обмінялись телефонами :) помойму тільки тоді :) і вирушили на пошуки кімнати.
В найближчій аптеці :) спитали де можна зняти квартиру. Звісно це було дуже просто, бо відразу підійшов хазяїн і забрав нас на іншу сторону цієї аптеки. Квартирка коштувала 10 євро з людини. Дуже гарна, 3 ліжка, душ єврік, і вікно в Чорногорію :)))) прямо з душа - в сусідню кімнату, яка служила хазяївам кладовкою, але звідти через вікно було видно вулицю ось такі помідори :))) Розмістившись, ми вирішили проїхатись набережною в напрямку Герцег Нові, але вже без багажників і велоштанів, просто проїхатись.
Я Вам не можу описати, як там КРАСИВО!!!!!!!!!
Ми запаслись вином, шоколадками, сирками і вирушили. Кожний клаптик землі - це щось дивовижне, по ліву сторону набережна, низька, з прозорою водою, через затоки видно інші міста, які почали запалюватись вогниками розсіюючи собою темряву. Такі самі вогники копіювала вода :) Почуття Моря надавало сили, навіть після такого важкого дня, після
дощу і падінь.
Нові почуття, нові емоції захопили нас. Присіли випити вина, сіли прямо біля водички в хокейних воротах :)
Так все незвичайно, казково...
Проїхали до переправи, подивились на Тіват здалеку.
Дорогою назад трошки втопили і мм тут паходу пацики потягнули собі зв"язки :(
Ну нічого, попереду ще вино, зустріч з Олею і Олексієм, шезлонгі, місяць, водичка в двох кроках. Хазяїн серб прийшов трошки нареканий, зацікавився, чи не всі ми тут ночуємо, ми його заспокоїли :) що ми в гостях. Дядя добрий пояснив, що він з кумом купив тону винограду і сьогодні вони чавили його. Мабуть чавили вони ротом, бо дядя був добряче піддатий.
Звісно сербська мова нам не зашкодила зрозуміти дядю. Саня ще й записав цей монолог :)))
Дякувати Олі і Олексію за приємний вечір, ходити сміятись лягати і спати, попереду КРАСОТА.
Зранку розпрощалісь з Олександром (хазяїном) і в путь-дорогу.
Попереду пречудове, заворожуюче містечко Пераст!!!
Воно нас дуже вразило: маленька вуличка тягнеться вздовж узбережжя. "Запарковані" лодочки, баскетбольне поле прямо вирізало прямокутник в затоці.
НУ НЕ БУВАЄ У НАС ТАКОГО :))))))
ДобрОта, КОТОР. Старе місто нас дуже вразило, вдала приємна реставрація, сонце вже зайшло і вогники тачали тонко підкреслювати те, що задумав архітектор.
Сучасний дизайн кафешок, напис POSTA все було граційно поєднано і не викликало навіть думки сурбору.
Вирішили проїхати далі, бо суєта суєт, після гір нам не потрібна.
По дорозі Саша засьок, шо йому якось не комфортно сидиться на супєр сєдлє.
З"ясувалось, що у нього репнула рама біля подсєдєлкі :)
Саша, як справжній оптиміст сказав так! Тепер у мене буде двуподвєс! Канєц монологу :)
Не буду пояснювати як, але зустріли ми крутого пєрчіка Антона.
Років йому під 35-40. Живінькій дадька, шпрехає трошки англійською, але частенько переходить на сербську, і ми розслабляючись все розуміємо :))
15 євро, 2 кімнати, кухня, туалет, душ і БАЛКОН.
Так семи метровий балкон з видом на затоку :))) праворуч Катор, попереду Доброта і ГОРИ.
Вперше в житті у мене пробігла думка, що я знайшов місце, де хочу зустріти старість. Так ще саме ця затока.
Думаю мої слова підкріпляться мішиними фотками і Вам стане все більш зрозуміло, що я намагаюсь описати те, що ніяк не піддається опису.
Але я продовжу свою нелегку доповідь :)
Напились ми вина, Антон нам приніс свого домашного винограду і інжиру. РАЙ :)))
Три пацика, гарні друзі, п"яні розмови і сон, звісно сон, нам завтра їхати в Будву...
Як не хочеться їхати звідси..............
Ранок, зарядка, фоткі, Контрольна фотка з Антоном і... ні не в путь :)))) а фотосесія і відосік з Антоновим ОСЛІКОМ.
Який він милий :))))) тільки весь в пилюці. Антон вміло застрибує на осліка, той стоїть як вкопаний сміємось.
Міша пробує повторити трюк ВИХОДИТЬ :)))
Посміявшись і зарядившись енергією на весь день ми вирушаємо далі.
Знайшли АБАЛДЄННИЄ апартаменти прямо біля переправи, в додатку буде скан :) і далі далі по ЖОРСТКІЙ трасі від міста ТІВАТ до БУДВИ
Це був найнеприємніший шмат маршруту. Купа машин прямує до місцевого аеропорту.
Єдина річ, яка врятувала нам настрій подарований Антоном це літак, який пролетів прямо над дорогою. Цей величейний птах розкинув крила почав свистіти і шипіти, і потім сів.... Клас!
Нєдєцкій підйьом до Будви (потім відразу спуск до самого міста) праворуч від нас готують сцену. Приймають 25 числа Мадонну.
До речі вони її кличуть як МАДОНА. Так кумедно звучить :)
проїхали ми цю Мадону :)
і О! ЧУДО! Перед нами ЯЛТА :)))))
ТАК саме Ялта. Будва точно копіює це місто. Напис російською про продаж квартир і т.д :)
Знову суєта, ми проїжджаємо цей балаган :)
І попадаємо в пречудовий кемпінг біля острова Святого Стефана.
Там чудесно, природа, дерева оливи 200 метрів серпантину Адріатичне МОРЕ!
Праворуч острів Святого Стефана на фоні БУДВИ.
Десь попереду за горизонтом ховається Сапог Італії, але вона далеко її не видно і сонце заходячи плавиться в Адріатичному морі.
Разом з цим тягнучи за собою хвіст відображення. Ніч.
Пиво розмови, Зарядка, заштовхування в полички пам"яті цього приємного почуття і картинок перед очима.
Приблизно так Саша б описав свій стан коли казав, що він відчуває себе акумулятором, який заряджається!!!!
Завтра нас чекає транзит узбережжям через Петровац, Бар, до казкового міста Ульчень.
ООО вже сьогодні і ми в Ульчені :))) зустрічаємось зі своїми старими\новими знайомими вєллєрамі :)))) Прєт Пацикі :))))
Велика пляжа то такоє мєсто, де можна рєлаксовать на пісчаному пляжу і який гад такий довжелезний аж 10 км, але ми за це на нього не сєрчалі :))))
Прийняла нас Велика пляжа тепло :)
Ми малювали красівиє малюнки ліхтариками. Вийшло думаю замєчтатєльно :)))))
Потусілі потусілі і спаткі, завтра Нас чекає Албанія, точніше кордон з нею...
АГА. а ось і не вгадали. Прокинувшись ранком, ми ще потусілі на Великій Пляжі.
Нарешті трошки звели наш супровий професійний вєллєрскій загар.
Повалялись на сонечку, і ЗВІСНО ПОГРАЛИ В ГОЛУБЦИ І СВІНОБОЛ.
В Вікіпедії ви не знайдете таких речей, думаю і ГУГЛ вам скаже НІ.
Ми прямі носії цих старовинних ігор. Ми їх ще й вигадали в придачу.
Не клеїться? нічого, нам це не перешкоджає так казати :)
СВІНОБОЛ Ваня і Саня переможці, ми їх потім наградім півасіком і колой :)