Про гроші і про весну. Порадьте щось про гроші, до речі. А можна і про весну )

[04manska9]

Я непоганий організатор.  Можливо, варто почати заробляти на цьому гроші замість того, щоб радіти, що "вийшла в нуль"? А мені незручно. Щось заважає мені із гордо піднятою головою заробляти гроші на комусь. Кожного разу, коли я роблю щось пов'язане з літературою (і не пов'язане з моєю творчістю) і отримую 20 - 200 грн, я почуваюся злочинцем.

Comments

[volocyuga]

незручно спати на стелі) треба заробляти гроші так як вмієш! кого то не влаштовує, він платити не буде.

[04manska9]

Це логіка )) Це я розумію. А то - почуття. Я не знаю поки, як їх подолати.

[volocyuga]

мабуть просто треба до того звикнути.

[04manska9]

Ну так. Треба себе пересилити, почати, а далі звикати. А до хорошого звикаєш швидко )

[berrbeka]

про синдром самозванки - мастрід
http://rikki-t-tavi.livejournal.com/tag/sindrom_samozvanca
судячи з боязні брати гроші

[04manska9]

ок, дякую! Почитаю, але судячи з назви - вже схоже. Я просто не впевнена в тому, що я вже можу щось робити якісно вже. Хоча судячи з відгуків публіки, з її кількості і якості (ну, власне, вона не випадкова, а така, що під захід підходить), це не так.

[04manska9]

почитала. Точно так я і думаю, але саме в цьому випадку, мені окрім всього ще й незручно брати гроші, зароблені іншими. Тобто очевидно, що ці інші без моєї участі не отримали б ці гроші, і це нормально отримати відкат... але мені завжди хочеться, щоб поет заробив стільки, скільки можливо.

[garry_show]

Чомусь в україні вважають, шо встидно заробляти розумовою працею.

Тіпа ти ж мозгами робиш, шо тобі з того? Це тіпа якшо ти мєрчяндайзєр або перекупка - тоді да, святоє дєло за гроші робити.

І найцікавіше - шо коли ти виступаєш без грошей, то рано чи пізно якато хуйня тобі закине, шо ти багатішся і продаєшся на всі сторони.

[04manska9]

Ну мені скоріше встидно заробляти розумовою працею на розумовій праці іншого. Ну типу, хто виступає - тому всі плюшки. Коли я виступатиму - я отримуватиму, а поки я просто допомагаю. Але ж блін, це РОБОТА! Важка робота, енергозатратна... І чого мені так незручно взяти за неї гроші незрозуміло.

[mila_marte]

У меня было подобное ощущение. В какой-то момент один авторитетный для меня человек сказал: "Когда ты делаешь работу и не берешь за нее деньги, это значит, что ты не ценишь себя, не ценишь то, что ты делаешь. Ты же согласна, что хорошо сделанная работа должна оплачиваться достойно?" Меня это зацепило тогда.
И опять же, из личного опыта - логика логикой, но нужно привыкнуть. Сложно первый раз взять деньги. Через некоторое время это будет восприниматься как само собой разумеющееся.
И мне кажется, вы можете сама организовывать свой же вечер. Я не знаю нюансов организации, но ведь если что-то востребовано - оно всегда имеет право на жизнь, не так ли?

[04manska9]

Насчет денег - совершенно верно. Нужно себя больше ценить и преодолевать эти психологические барьеры.

А насчет своего вечера - вопрос сложнее. Многие, практически все, так делают. Но мне почему-то кажется, что самопиар выглядит очень жалко. У меня восприятие организации своего вечера очень похоже на восприятие девиц, фоткающих себя самих на айфон:

человек вроде состоятелен (есть айфон), симпатичен (если фоткает, значит есть, что фоткать), но БЕЗУМНО ОДИНОК в своем самолюбовании... даже сфоткать его некому.

[mila_marte]

А насколько хлопотно и затратно такой вечер организовать? Может, кого-то близкого попросить?
И что полезного получает организатор в таком случае?

[04manska9]

если автору не надо оплачивать проезд из другого города, в общем-то не сложно с финансовой точки зрения. Я, например, организовываю в заведении, где мне почти даром дают площадку. Но таких заведений очень-очень мало.

Я не знаю, что организатор получает полезного. Я лично получаю признание меня как хорошего организатора, благодарности, улыбки-радости, умение выходить из ситуаций, когда у кого-то есть претензии, и чуть-чуть денег. Но не все люди готовы работать, когда "чуть-чуть денег" - пункт последний.

Ну попросить-то можно. Но я все равно стесняюсь.