удівітєльноє elsewhere
я вже особисто хочу познайомитись з маркетинг-директором, яий працює на Сільпо, і його командою.
муженєг купив в Сільпо головоломку "дерево" з семи деревёяних фігурок. і це був опромєтчіий шак.
ми збирали її до ночі.
вчора ми принесли з Сільпо "хатинку". не зібрали. довго не могли знов зібрати "дерево".
но храни вас б-г купити головоломку "карась", з шнурком, з якого треба зняти кільце. всі люди як люди, читають, сплять чи втикають в телефон чи пространство в метро, а мій - розплутує карася. і о ужас. всьо вніманіє приковано до мого ботана, в том числі і моє.
про їжу і необхідність спати чи сооствєтствєнно ще якісь бажання і потреби ми начісто забули. приносим з супермаркета хавку, запихаєм нашвидку кусень хліба і шмат коавбаси до рота, і жуючи, кидаємось до столу збирать головоломні хатку, дерево, про карася я навіть не згадую. у нього в офісі всі відмовились збирать. ніхто не хоче виглядать ідіотом. або просто люди просікли загрозу - робота офісу буе надійно заблокована.
я не здивуюсь, прокинувшись в ночі побачить муженьга, який з ліхтариком під ковдрою тєрєбіт "карася".
вот як Донецьке ТОВ "Розумний Кубик" увійшло до нашого життя. а все - тверезість і бажання інтелектуальної досконалості. люди, це пастка, ааааааа!!!!
но при цьом раніше він не любив ходить на закупи в Сільпо, а тепер і заставляти не треба - біжить сам.