Заклінай-прізивай
хто ще не читав, текст резолюції Європарламенту проти Білорусі.
тих, хто хвилювався про можливі наслідки від петиції (наприклад, posmixator )
прошу не оминуть увагою таке:
Призывает Совет, Комиссию и высоких представителей ЕС пересмотреть политику ЕС в отношении Беларуси, в том числе применить экономические санкции и заморозить всю макрофинансовую помощь через кредиты МВФ, операции Европейского инвестиционного банка и Европейского банка реконструкции и развития; подчеркивает, что ориентация на Европейскую политику добрососедства и национальную помощь для Беларуси должна быть перенаправлена для лучшей поддержки гражданского общества; напоминает о важности эффективного использования Европейской инициативы для демократии и прав человека;
9. Призывает Комиссию поддержать всеми финансовыми и политическими средствами усилия гражданского общества, независимых СМИ (в том числе "Белсат", "Европейское радио для Беларуси", "Радио Рация" и другие) и негосударственных организаций в Беларуси, которые содействуют развитию демократии и противостоят режиму; видит необходимость активизировать и поощрять связи белорусских негосударственных организаций с международным сообществом; вместе с тем призывает Комиссию прекратить нынешнее сотрудничество и отозвать помощь государственным СМИ в Беларуси;
(білоруський френд krywal писав про те, що радыё Рацыя теж допускало долбоєбізм і пофігізм в освітленні подій на протестах в Мінску.)
10. Призывает Европейскую комиссию развивать механизм регистрации негосударственных организаций, которым отказано в регистрации в Беларуси по политическим причинам, для того чтобы дать им возможность пользоваться программами ЕС;
11. Призывает Комиссию продолжать и увеличивать финансовую помощь Европейскому гуманитарному университету (ЕГУ), который находится в Вильнюсе (Литва), увеличить количество стипендий для белорусских студентов, репрессированных за их гражданскую активность и исключенных из университетов, и сделать вклад в качестве донора в конференцию "Солидарность с Беларусью" (2.02.2011) и следующую за ней конференцию в Вильнюсе (3-4.02.2011);
12. Призывает Совет, Комиссию и верховного представителя ЕС безотлагательно восстановить визовые санкции в отношении руководства Беларуси и расширить их действие на других государственных чиновников, а также на сотрудников правоохранительных органов и сил безопасности, которые могут быть ответственными за нарушения в ходе голосования и репрессии после выборов, аресты представителей оппозиции, а также заморозить их банковские активы; обращаем внимание, что санкции должны действовать как минимум до освобождения всех политических заключенных и полного снятия с них обвинений; приветствует хорошие примеры правительства Польши и парламента Литвы, которые ввели в действие визовые ограничения для представителей режима из Минска и одновременно облегчили поездки в Евросоюз для белорусских граждан;
В разі посилення режиму, посилюється фінансування грантожерам, які ще більше жеруть, але роботи своєї не посилюють - прямо як менти, і отже, все в суху землю.
Та варто подумати, чи їздили б наші молоді дарованія так просто на стажування і конференції в Берліни, Гаагу і Страсбург, або навіть до Варшави, якби не було проблем з демократією і розвитком в Україні? Чи давали б журналістам візи по спрощеній процедурі тільки за наявності посвідчення (що зараз широко практикується) в усі далекі далі?
Грантожерівські друзі-активісти тоді б висиджували в офісі, як і усі, і подорожували тільки за зароблене, а не фондоване - взимку в НАШІ гори, влітку в кращому випадку - в Туреччину, і гарували б в редакціях "Зоря над Бугом" чи щось такого, розвиваючи там проекти і блоги.
Тож щоб буть "продвінутим" і "свідомим майбітнім молодим політиком", (а зараз, значить, лічінкой чи що), треба лизать жопу гранторозподільникам вдвоє пущє, коли в країні все стабільно. А коли посилюється уєбанщина - виходить, часом може і яка інша, пересічна кандидатура проскочить.
Я дуже обережна з "свідомими молодими політиками" і "соціально активними", які кругом світять ліцом біля всяких фондів і фундацій. І навіть пропоную ввести термін для такових, соціально активних, які пишуть доповіді про різну чюш, і блюдут реноме - то літературознавця, то феміністки, то борца чи борцині з уєбанщиной, самі ж її і представляя своїми ексгібіоністськими нахилами, знаючи що за це грантожери поплескають по плечу і сунуть купюру або пошлють закордон на стажування - ЛиЧиНКА.
В найкращому випадку, подорослівшавши, "свідомі молоді політики" стають інтелігентними бюрократами і крім знання іноземної та "просунутих понять" від парт-функціонерів нічим не відрізнятимуться.
Навряд чи, приймаючи вдолблєну модель "євродемократії" як абсолют, вони нині думають про то, як тут створить своє, враховуючи помилки і пост-тоталітарних систем і бюрократичних лабіринтів Європи з її подвійною стандартикою. Теоретики без практики - жалюгіддя.
В цьому явищі також працює елементарна модель сентименту юності - колись єврокомісари витягнули їх з мрячної і дощливої України на світло європейських штрассе, смачно годували і показували музеї, давали вволю наговоритись іноземною, хіба таке забувається?
Благо що не думають уже "як і де побільше вкрасти", але не задумуються над питанням "за чий рахунок цей бенкет". Хіба це та прослойка, яка має буть?
Найкращий політик, на мій погляд, який ще про то, що він політик, навіть не підозрює, і не хоче навіть ним стати. Щоб був би побіваєм і тут і там, щємім, але не ожесточився і все намотав на ус, аби не прийти заради помсти і самоствердження.
Хоча історія (зокрема, Єлизаветинський і Черчілівський період в Британії) показує, що на певний період розумний диктатор кращий за найдемократичнішого і найліберальнійшого слюнтяя. Уєбани, кої завжди складають кількісну більшість, зазвичай їх не люблять і намагаються, ось як нині в Британії, забуть і викинуть період їх правління з підручників з історії, або переписать, переходя на лічноє (багато курив, пив, любив бабів). Це закономірно, бо при таких правлінях їм, аби вижити, доводиться братись знову за зубило чи мотику, - одвічну професію своїх предків, а не зароблять власними девіантностями, гладко і жирно катаючись на гроші платників податків.
тих, хто хвилювався про можливі наслідки від петиції (наприклад, posmixator )
прошу не оминуть увагою таке:
Призывает Совет, Комиссию и высоких представителей ЕС пересмотреть политику ЕС в отношении Беларуси, в том числе применить экономические санкции и заморозить всю макрофинансовую помощь через кредиты МВФ, операции Европейского инвестиционного банка и Европейского банка реконструкции и развития; подчеркивает, что ориентация на Европейскую политику добрососедства и национальную помощь для Беларуси должна быть перенаправлена для лучшей поддержки гражданского общества; напоминает о важности эффективного использования Европейской инициативы для демократии и прав человека;
9. Призывает Комиссию поддержать всеми финансовыми и политическими средствами усилия гражданского общества, независимых СМИ (в том числе "Белсат", "Европейское радио для Беларуси", "Радио Рация" и другие) и негосударственных организаций в Беларуси, которые содействуют развитию демократии и противостоят режиму; видит необходимость активизировать и поощрять связи белорусских негосударственных организаций с международным сообществом; вместе с тем призывает Комиссию прекратить нынешнее сотрудничество и отозвать помощь государственным СМИ в Беларуси;
(білоруський френд krywal писав про те, що радыё Рацыя теж допускало долбоєбізм і пофігізм в освітленні подій на протестах в Мінску.)
10. Призывает Европейскую комиссию развивать механизм регистрации негосударственных организаций, которым отказано в регистрации в Беларуси по политическим причинам, для того чтобы дать им возможность пользоваться программами ЕС;
11. Призывает Комиссию продолжать и увеличивать финансовую помощь Европейскому гуманитарному университету (ЕГУ), который находится в Вильнюсе (Литва), увеличить количество стипендий для белорусских студентов, репрессированных за их гражданскую активность и исключенных из университетов, и сделать вклад в качестве донора в конференцию "Солидарность с Беларусью" (2.02.2011) и следующую за ней конференцию в Вильнюсе (3-4.02.2011);
12. Призывает Совет, Комиссию и верховного представителя ЕС безотлагательно восстановить визовые санкции в отношении руководства Беларуси и расширить их действие на других государственных чиновников, а также на сотрудников правоохранительных органов и сил безопасности, которые могут быть ответственными за нарушения в ходе голосования и репрессии после выборов, аресты представителей оппозиции, а также заморозить их банковские активы; обращаем внимание, что санкции должны действовать как минимум до освобождения всех политических заключенных и полного снятия с них обвинений; приветствует хорошие примеры правительства Польши и парламента Литвы, которые ввели в действие визовые ограничения для представителей режима из Минска и одновременно облегчили поездки в Евросоюз для белорусских граждан;
В разі посилення режиму, посилюється фінансування грантожерам, які ще більше жеруть, але роботи своєї не посилюють - прямо як менти, і отже, все в суху землю.
Та варто подумати, чи їздили б наші молоді дарованія так просто на стажування і конференції в Берліни, Гаагу і Страсбург, або навіть до Варшави, якби не було проблем з демократією і розвитком в Україні? Чи давали б журналістам візи по спрощеній процедурі тільки за наявності посвідчення (що зараз широко практикується) в усі далекі далі?
Грантожерівські друзі-активісти тоді б висиджували в офісі, як і усі, і подорожували тільки за зароблене, а не фондоване - взимку в НАШІ гори, влітку в кращому випадку - в Туреччину, і гарували б в редакціях "Зоря над Бугом" чи щось такого, розвиваючи там проекти і блоги.
Тож щоб буть "продвінутим" і "свідомим майбітнім молодим політиком", (а зараз, значить, лічінкой чи що), треба лизать жопу гранторозподільникам вдвоє пущє, коли в країні все стабільно. А коли посилюється уєбанщина - виходить, часом може і яка інша, пересічна кандидатура проскочить.
Я дуже обережна з "свідомими молодими політиками" і "соціально активними", які кругом світять ліцом біля всяких фондів і фундацій. І навіть пропоную ввести термін для такових, соціально активних, які пишуть доповіді про різну чюш, і блюдут реноме - то літературознавця, то феміністки, то борца чи борцині з уєбанщиной, самі ж її і представляя своїми ексгібіоністськими нахилами, знаючи що за це грантожери поплескають по плечу і сунуть купюру або пошлють закордон на стажування - ЛиЧиНКА.
В найкращому випадку, подорослівшавши, "свідомі молоді політики" стають інтелігентними бюрократами і крім знання іноземної та "просунутих понять" від парт-функціонерів нічим не відрізнятимуться.
Навряд чи, приймаючи вдолблєну модель "євродемократії" як абсолют, вони нині думають про то, як тут створить своє, враховуючи помилки і пост-тоталітарних систем і бюрократичних лабіринтів Європи з її подвійною стандартикою. Теоретики без практики - жалюгіддя.
В цьому явищі також працює елементарна модель сентименту юності - колись єврокомісари витягнули їх з мрячної і дощливої України на світло європейських штрассе, смачно годували і показували музеї, давали вволю наговоритись іноземною, хіба таке забувається?
Благо що не думають уже "як і де побільше вкрасти", але не задумуються над питанням "за чий рахунок цей бенкет". Хіба це та прослойка, яка має буть?
Найкращий політик, на мій погляд, який ще про то, що він політик, навіть не підозрює, і не хоче навіть ним стати. Щоб був би побіваєм і тут і там, щємім, але не ожесточився і все намотав на ус, аби не прийти заради помсти і самоствердження.
Хоча історія (зокрема, Єлизаветинський і Черчілівський період в Британії) показує, що на певний період розумний диктатор кращий за найдемократичнішого і найліберальнійшого слюнтяя. Уєбани, кої завжди складають кількісну більшість, зазвичай їх не люблять і намагаються, ось як нині в Британії, забуть і викинуть період їх правління з підручників з історії, або переписать, переходя на лічноє (багато курив, пив, любив бабів). Це закономірно, бо при таких правлінях їм, аби вижити, доводиться братись знову за зубило чи мотику, - одвічну професію своїх предків, а не зароблять власними девіантностями, гладко і жирно катаючись на гроші платників податків.