Вмикнути собі світло в темряві
Коротко про основні напрямки і уроки.
Перше, - майдан хотіли і продовжують хотіти і пробувати привласнити різні категорії тлі і молі, які природньо, од відсутності харизми і відповідальності - або в одному флаконі об'єднуються або одноосібно проголошують себе "революційним комендантом", наприклад, як бовдур Катеринчук - просто макса-мен якийсь.
Нехай живуть у власній деформації, пласкій віртуальній реальності, а нам своє робить.
Друге - особливо жирна і нагла вош почина "закликать" - раптом Ляшко і Княжицький "закликали" підтримати і звільнити ув'язнених, прийти під суд - тобто мавпи перегукують те, що роблять і робитимуть нормальні люди, аби якщо не вдасться "очолити", то хоча б розпорошити і відвернути групи, яким просто гидко робити те, що треба "під орудою" того чи іншого говноїда. Спокійно, це теж технологія - тримаймо пріоритети і робімо що треба, гниду зі сцени геть, або як не можна геть, хай поки що верещить, своє робімо, бережімо ряди.
Третє. Щодо того, що ж робити далі і на чому зосередитись найближчим часом попри підтримку фор-посту майдану, або у випадку його невтримання - однаково є рецепт, механізм, який можна використовувати.
Найперше, я погоджуюсь з ідеєю Івана Семесюка - створювати паралельні, але сильніші - бо реальні органи самоврядування, почати з самооборони. Найперше завдання - протистояти репресіям і відбивати своїх. Є умова - всі мають бути залучені, хто фізично не може, той матеріально або в обмін на волонтерство в інших напрямках.
Всі сходяться на тому, що громадянське суспільство є прививкою і ліками від узурпації і диктатури. Зрештою, будь-хто може скурвитись, з'їхати з глузду. Потрібно продовжувати підтримувати "січ" - символ наявності руху протесту і паралельно організовуватись в групи посильної самодопомоги.
До ваших послуг поки що простенький і примітивний (поки що) зібрано сайт - Паростки. На фейсбуці є сторінка з такою ж назвою. Сергій Дудік, - волонтер, який збирав його на моє прохання, Оля Барнс оплатила хостинг і домен, - це наш мінімальний внесок для створення платформи для обговорення і координації дій, я буду в силу можливості підтримувати постами цей ресурс, долучайтесь усі, хто може допомогти, Це не мій і не чийсь ресурс - це інструмент, який я пропоную для використання на громадську потребу, поки що у вигляді чистого шаблону. Уже є цікавий на мій погляд, проект, з яким виступив один хлопець, в силу хвороби я не зустрілась з ним досі, але найближчим часом це зроблю і ми повісимо опис ідеї.
Ідеї і пропозиції - в коментарі. Сьогодні кілька, а завтра більше - не чекаймо закликів зі сцени, готуймо міцну і гнучку платформу, паростки наших сьогоднішніх моральних, фізичних і матеріальних інвестицій у майбутнє.
Перше, - майдан хотіли і продовжують хотіти і пробувати привласнити різні категорії тлі і молі, які природньо, од відсутності харизми і відповідальності - або в одному флаконі об'єднуються або одноосібно проголошують себе "революційним комендантом", наприклад, як бовдур Катеринчук - просто макса-мен якийсь.
Нехай живуть у власній деформації, пласкій віртуальній реальності, а нам своє робить.
Друге - особливо жирна і нагла вош почина "закликать" - раптом Ляшко і Княжицький "закликали" підтримати і звільнити ув'язнених, прийти під суд - тобто мавпи перегукують те, що роблять і робитимуть нормальні люди, аби якщо не вдасться "очолити", то хоча б розпорошити і відвернути групи, яким просто гидко робити те, що треба "під орудою" того чи іншого говноїда. Спокійно, це теж технологія - тримаймо пріоритети і робімо що треба, гниду зі сцени геть, або як не можна геть, хай поки що верещить, своє робімо, бережімо ряди.
Третє. Щодо того, що ж робити далі і на чому зосередитись найближчим часом попри підтримку фор-посту майдану, або у випадку його невтримання - однаково є рецепт, механізм, який можна використовувати.
Найперше, я погоджуюсь з ідеєю Івана Семесюка - створювати паралельні, але сильніші - бо реальні органи самоврядування, почати з самооборони. Найперше завдання - протистояти репресіям і відбивати своїх. Є умова - всі мають бути залучені, хто фізично не може, той матеріально або в обмін на волонтерство в інших напрямках.
Всі сходяться на тому, що громадянське суспільство є прививкою і ліками від узурпації і диктатури. Зрештою, будь-хто може скурвитись, з'їхати з глузду. Потрібно продовжувати підтримувати "січ" - символ наявності руху протесту і паралельно організовуватись в групи посильної самодопомоги.
До ваших послуг поки що простенький і примітивний (поки що) зібрано сайт - Паростки. На фейсбуці є сторінка з такою ж назвою. Сергій Дудік, - волонтер, який збирав його на моє прохання, Оля Барнс оплатила хостинг і домен, - це наш мінімальний внесок для створення платформи для обговорення і координації дій, я буду в силу можливості підтримувати постами цей ресурс, долучайтесь усі, хто може допомогти, Це не мій і не чийсь ресурс - це інструмент, який я пропоную для використання на громадську потребу, поки що у вигляді чистого шаблону. Уже є цікавий на мій погляд, проект, з яким виступив один хлопець, в силу хвороби я не зустрілась з ним досі, але найближчим часом це зроблю і ми повісимо опис ідеї.
Ідеї і пропозиції - в коментарі. Сьогодні кілька, а завтра більше - не чекаймо закликів зі сцени, готуймо міцну і гнучку платформу, паростки наших сьогоднішніх моральних, фізичних і матеріальних інвестицій у майбутнє.