Феномен дефіцитності
Епоха дефіциту ніколи не закінчиться. Український ринок товарів наводнений копійчаним сміттям за завищеними цінами, який створює ілюзію розмаїття, а потрібних, якісних товарів за чесну ціну - не знайти. Якщо і з'являється щось таке - воно одразу десь дівається.
За утилизацію цього сміття в Європі треба також платити гроші, то заходячи в магазини одягу, бажаючі утилізувати ці поліестерові лахи на собі або у власних шафах повинні би отримувати цей шанс безкоштовно. Хоча доцільно вводити винагороду за самовивіз.
В СРСР їздили за трикотажем в Литву і білорусію - там було. ЩО ЗНОВУ КОЇТЬСЯ? ЧОМУ? Чому в будь-якій країні заходиш в магазин - все є, і колготи, четвірка, і труси, - до кольору-до вибору, і знижки до -90. І в "Зарі" чи "Манго" можна нормально одягтись, є розміри, і не будеш виглядать ніби на тобі "трішкін кафтан".
На моїй пам'яті безслідно зникла з полиць консервація заводу "Гайсин" з Вінницької області. Я про нього писала відгуки в жж. Я писала туди листи, пробувала додзвонитись навіть - ноль. Зник завод, тільки лишилось реєстраційне свідоцтво.
Регулярні читачки пригадують нещодавню мою боротьбу проти закриття білизняного відділу в GAP. Це був єдиний відділ якісного товару. Що сталось після цього? Та нічого. Магазин перетворився на звалище дорогого маломірного барахла, в тому числі з поліестеру, яке в новому вигляді уже нагадує гуманітарку. Я більше там нічого не купую, бо навіть базової моделі джинсів Long&Lean уже немає взагалі жодної. Ще два роки тому були одні в одному розмірі на всі три магазини по Україні. А нині - нема. Продавці знизують плечима: найрозповсюдженіша модель, базова, з 1969 року? Ні, не чули.
До речі, Гепом, як і іншими марками, наприклад, Манго, рулить одна контора з турецьким менеджером на чолі. Що з найкращими торговцями світу - турками робиться, коли вони перелітають сюди? Що за параліч головного мозку в них раптом з'являється?
Мені цікаво уявити, що б з його тестікулами зробив би турецький баян ("баян" - турецькою "жінка"), якби йому сказали, що джинсів геп більше 30 розміру не існує. В Туреччині все існує, причому з 32 розміром почуваєшся на початку розмірної шкали, буквально дюймовочкою серед сракатих баянів, які день і ніч тягнуть лахи в магазинах, а коли заходиш в київський LTB - там все на якихось дистрофіків останнього ступеня анорексії. Що раптом відбулось?
Про персональний вибір мандосьї, яка так званий баєр, я уже чула, але ось є інший феномен - антропометричний: можливо, товари бренду Колінз, Манго, LTB раптом охоплює коров'ячий сказ, як тільки їх товари пересікають кордон України, наслідком чого товари гіпертрофовано стискаються і зменшуються, роблячись неносибельними? В нас що, повально 25-27 розмір звичайних джинсів від вісімсот дев'яноста гривень - це норма? Інакше як пояснити, що в них і параметри розмірної сітки міняються чомусь раптом. В "L" в стамбульському магазині я топлюся, а тут я не можу натягнуть на себе. Україна що, має якісь особливі антропопараметри, відмінні від людських? Тут - токовище зелених чоловічків з космоса без випуклин типу "дупця" і "цицьки" - а самі лише отвори, як у сиру? Що блядь таке?
Або уявляю собі обурення туркень, якби їм в магазині взуття, де переважно у всіх розмір 40, сказали що більше 39-го - розміру не існує. Або бюстгалтерів об'єму 80 в чашці Д або Е не шиють. Носіть відро на голові, шукайте бєлошвєйку, бо 80 Д чи Е - це блеадь фонтастєка. Вулиці і офіси в цій фонтастєкє, але магазині какбе в іншій реальності. А чия ж це проблема, люди є, а розмірів немає? В країні нормальних людей шиють на ліліпутів і продають втридорога.
Але зараз навіть не про це. Мене дивує що в українському розумінні є поняття "логістика"? Вона ніде не працює.
В Ватсон з'вився класний реп'яховий шампунь української марки "Зелена Аптека", коштує 10 грн., виробляється на "Ельфі" в Житомирській області. Його моментально розмели, я взяла дві пляшки і два бальзами (там різні склади, але в основі всіх - реп'яхова олія). Він блискавично зник з полиць. Тепер стоять якісь ре'яхові, які були й до того, в коробках і по 30 грн. Вчора я зайшла в "Ватсонс" і мені безапеляційно заявили, що "більше такого шампуня не буде" - без пояснень чому. Так у нас повелось - не знаємо чому, блядь, но точно знаємо що НЕ БУДЕ. Не буде щастя, не буде здоров'я, не буде життя, гідності - не буде блеадь. Nо future! Тільки БУДЕ гірше.
Правило: люди стали брати - тож не буде. Не завозити його ж в самом дєлє, ще. Взяли, й годі.Це явний сигнал щоб не було - люди хочуть. А шиш вам. Будем торгувать лайном, хай воно пилиться на полицях і перетворюється на твердий лой, тоді акція - купуй дві банки лою, отримай третю і мучся з трьома.
Як тільки зростає попит на щось вітчизняне - виробники одразу забирають з торговельних мереж, відправляють на експорт. Дорожче вони не продадуть, але як це блеадь престижно - на експорт. Бути маркою № 1 з продажу вдома (не купленого рейтингу з символічною медалькою, а арифметичного - по кількості і сумах продажів) - це нецікаво. Я дуже рада, що Московія відцуралась "Рошену". Одразу збільшився асортимент і з'явились дешеві, нєвіданиє досєль батончики Lounge Bar.
Так ось, яка логістика блеадь? Неможливо купити нормальних трусів з м'якого бавовняного трикотажу з кружевцем, щоби в кабінеті в лікаря не соромитись трусів, - або розмірів нема, тільки на дистрофіка, як тільки холоднішає і діло до зими - вивалюють трусики стрінги і танга з скловолокна, колгот 100 ден чи з бавовни - навіщо? Спробуйте знайти зараз і купити колготки "Омса" 100 ден чи Омсу з мікробавовною. НІ! Блеадь, продавайте за золоті дукачі, я куплю пару, бо зима. НІ. НЕ БУДЕ. Якщо щось добре закінчилось - ніякої логістики, його уже ніколи не завезуть.
В кіосках метро підробки на колготи Омса, дочекались! Вдвічі дешевші, скловолокно. Сука, але ж є ринок, хай і спекулятивний, все чимось завалено, чому така досі проблема - купить зручні і симатичні труси, майку і колготи? Купити нормальні рукавички, в яких руки взимку не дубіють - ні. Дубові в магазині коштують від ста. Або шкіряні. Хто скажіть, досі носить шкіряні? А оці хутра, шуби, шапки, - блядь, доколє? Під шубою труси з скловолокна. Та ходіть уже з голою сракою, не кидайте виклик статистиці.
Це що ж таке? Який тут маркетинг, яка логістика, уроди? Вас сидять і протирає в одноглазніках полчіщя - маркетологів і логістиків. Ви штовхаєте країну до дефолту, набираючи в кредит гноївок і машин, забруднюєте ними місто, повітря, газони, ви ведете життя дощового черв'яка, тільки от він поглинаючи землю випускає її здобреною мінералами, потрошки, а ви поглинаєте природну і випускаєте з себе тонни сміття і злості на весь світ, що не викусілі більшого. ДЛЯ ЧОГО? Вас ніхто не слухає, від вас нічого не залежить, всі без виключення відділи крім бухгалтерії перетворюються на відділи брачі і давачі відкатів. Що це за віртуальна симуляція торгівлі?
В "Сільпо" завезли хліб з Риги, алелуйя. Але 60 грн. буханець. Ну добре, можна собі дозволити на свято. Але це означає, що за таку ціну він не буде розібраний, і не пролежить рік, звісно, до Нового року чи чийогось Дня народження. Це значить, що він зникне в принципі. Українські пекарі будуть далі псувати борошно. Відмовитись від хліба, трусів, колгот, майок, курток, сумок - від всього треба відмовитись, бо в Україні з цим проблема. З Лексусами і Мерседесами, слава богу нічо, нівроку. А трусів і колгот не купиш.
Одуванов постійно мене сварить, що я, заходячи в магазин, набираю всього побільше, про запас. Три пачки чаю. Дві пляшки шампуня, два дезодоранти, два креми - як мінімум. Мовляв, що за паніка, невроз, мотовство і потреблядство. Я визнаю, у мене невроз, мій психоформуючий і пубертатний прийшлися на час страшного дефіциту. Але, як пояснити феномен, що я з цим неврозом на жаль, ще жодного разу не помилилась? Приклад. Був у "СІльпо" чай під їхньою маркою "Премія". Різні види. Чорний -"Цейлон ледженд" в яскравих коробочках. Я взяла - супер. Справжній чорний цейлонський чай, духмяний, без хімії. Прийшла вчора купити, бо ця пачка закінчується - немає. Сьогодні знайшла вдома другу пачку - добре, що за старою "дефіцитною" звичкою взяла зразу дві. ДАЙТЕ ДВІ - це не жарт, це життєвий принцип, якщо не хочеш ходити без трусів, без колгот, мажучи на себе лой під марками "Нівея", "Л'Ореаль", який не змогли продати в Московській області і привезли сюди.
КОЛИ Ж ЗАКІНЧИТЬСЯ ЦЯ ЕПОХА ДЕФІЦИТУ простих і потрібних речей, може хтось знає? Чи може це моя тільки проблема, у всіх все добре?
За утилизацію цього сміття в Європі треба також платити гроші, то заходячи в магазини одягу, бажаючі утилізувати ці поліестерові лахи на собі або у власних шафах повинні би отримувати цей шанс безкоштовно. Хоча доцільно вводити винагороду за самовивіз.
В СРСР їздили за трикотажем в Литву і білорусію - там було. ЩО ЗНОВУ КОЇТЬСЯ? ЧОМУ? Чому в будь-якій країні заходиш в магазин - все є, і колготи, четвірка, і труси, - до кольору-до вибору, і знижки до -90. І в "Зарі" чи "Манго" можна нормально одягтись, є розміри, і не будеш виглядать ніби на тобі "трішкін кафтан".
На моїй пам'яті безслідно зникла з полиць консервація заводу "Гайсин" з Вінницької області. Я про нього писала відгуки в жж. Я писала туди листи, пробувала додзвонитись навіть - ноль. Зник завод, тільки лишилось реєстраційне свідоцтво.
Регулярні читачки пригадують нещодавню мою боротьбу проти закриття білизняного відділу в GAP. Це був єдиний відділ якісного товару. Що сталось після цього? Та нічого. Магазин перетворився на звалище дорогого маломірного барахла, в тому числі з поліестеру, яке в новому вигляді уже нагадує гуманітарку. Я більше там нічого не купую, бо навіть базової моделі джинсів Long&Lean уже немає взагалі жодної. Ще два роки тому були одні в одному розмірі на всі три магазини по Україні. А нині - нема. Продавці знизують плечима: найрозповсюдженіша модель, базова, з 1969 року? Ні, не чули.
До речі, Гепом, як і іншими марками, наприклад, Манго, рулить одна контора з турецьким менеджером на чолі. Що з найкращими торговцями світу - турками робиться, коли вони перелітають сюди? Що за параліч головного мозку в них раптом з'являється?
Мені цікаво уявити, що б з його тестікулами зробив би турецький баян ("баян" - турецькою "жінка"), якби йому сказали, що джинсів геп більше 30 розміру не існує. В Туреччині все існує, причому з 32 розміром почуваєшся на початку розмірної шкали, буквально дюймовочкою серед сракатих баянів, які день і ніч тягнуть лахи в магазинах, а коли заходиш в київський LTB - там все на якихось дистрофіків останнього ступеня анорексії. Що раптом відбулось?
Про персональний вибір мандосьї, яка так званий баєр, я уже чула, але ось є інший феномен - антропометричний: можливо, товари бренду Колінз, Манго, LTB раптом охоплює коров'ячий сказ, як тільки їх товари пересікають кордон України, наслідком чого товари гіпертрофовано стискаються і зменшуються, роблячись неносибельними? В нас що, повально 25-27 розмір звичайних джинсів від вісімсот дев'яноста гривень - це норма? Інакше як пояснити, що в них і параметри розмірної сітки міняються чомусь раптом. В "L" в стамбульському магазині я топлюся, а тут я не можу натягнуть на себе. Україна що, має якісь особливі антропопараметри, відмінні від людських? Тут - токовище зелених чоловічків з космоса без випуклин типу "дупця" і "цицьки" - а самі лише отвори, як у сиру? Що блядь таке?
Або уявляю собі обурення туркень, якби їм в магазині взуття, де переважно у всіх розмір 40, сказали що більше 39-го - розміру не існує. Або бюстгалтерів об'єму 80 в чашці Д або Е не шиють. Носіть відро на голові, шукайте бєлошвєйку, бо 80 Д чи Е - це блеадь фонтастєка. Вулиці і офіси в цій фонтастєкє, але магазині какбе в іншій реальності. А чия ж це проблема, люди є, а розмірів немає? В країні нормальних людей шиють на ліліпутів і продають втридорога.
Але зараз навіть не про це. Мене дивує що в українському розумінні є поняття "логістика"? Вона ніде не працює.
В Ватсон з'вився класний реп'яховий шампунь української марки "Зелена Аптека", коштує 10 грн., виробляється на "Ельфі" в Житомирській області. Його моментально розмели, я взяла дві пляшки і два бальзами (там різні склади, але в основі всіх - реп'яхова олія). Він блискавично зник з полиць. Тепер стоять якісь ре'яхові, які були й до того, в коробках і по 30 грн. Вчора я зайшла в "Ватсонс" і мені безапеляційно заявили, що "більше такого шампуня не буде" - без пояснень чому. Так у нас повелось - не знаємо чому, блядь, но точно знаємо що НЕ БУДЕ. Не буде щастя, не буде здоров'я, не буде життя, гідності - не буде блеадь. Nо future! Тільки БУДЕ гірше.
Правило: люди стали брати - тож не буде. Не завозити його ж в самом дєлє, ще. Взяли, й годі.Це явний сигнал щоб не було - люди хочуть. А шиш вам. Будем торгувать лайном, хай воно пилиться на полицях і перетворюється на твердий лой, тоді акція - купуй дві банки лою, отримай третю і мучся з трьома.
Як тільки зростає попит на щось вітчизняне - виробники одразу забирають з торговельних мереж, відправляють на експорт. Дорожче вони не продадуть, але як це блеадь престижно - на експорт. Бути маркою № 1 з продажу вдома (не купленого рейтингу з символічною медалькою, а арифметичного - по кількості і сумах продажів) - це нецікаво. Я дуже рада, що Московія відцуралась "Рошену". Одразу збільшився асортимент і з'явились дешеві, нєвіданиє досєль батончики Lounge Bar.
Так ось, яка логістика блеадь? Неможливо купити нормальних трусів з м'якого бавовняного трикотажу з кружевцем, щоби в кабінеті в лікаря не соромитись трусів, - або розмірів нема, тільки на дистрофіка, як тільки холоднішає і діло до зими - вивалюють трусики стрінги і танга з скловолокна, колгот 100 ден чи з бавовни - навіщо? Спробуйте знайти зараз і купити колготки "Омса" 100 ден чи Омсу з мікробавовною. НІ! Блеадь, продавайте за золоті дукачі, я куплю пару, бо зима. НІ. НЕ БУДЕ. Якщо щось добре закінчилось - ніякої логістики, його уже ніколи не завезуть.
В кіосках метро підробки на колготи Омса, дочекались! Вдвічі дешевші, скловолокно. Сука, але ж є ринок, хай і спекулятивний, все чимось завалено, чому така досі проблема - купить зручні і симатичні труси, майку і колготи? Купити нормальні рукавички, в яких руки взимку не дубіють - ні. Дубові в магазині коштують від ста. Або шкіряні. Хто скажіть, досі носить шкіряні? А оці хутра, шуби, шапки, - блядь, доколє? Під шубою труси з скловолокна. Та ходіть уже з голою сракою, не кидайте виклик статистиці.
Це що ж таке? Який тут маркетинг, яка логістика, уроди? Вас сидять і протирає в одноглазніках полчіщя - маркетологів і логістиків. Ви штовхаєте країну до дефолту, набираючи в кредит гноївок і машин, забруднюєте ними місто, повітря, газони, ви ведете життя дощового черв'яка, тільки от він поглинаючи землю випускає її здобреною мінералами, потрошки, а ви поглинаєте природну і випускаєте з себе тонни сміття і злості на весь світ, що не викусілі більшого. ДЛЯ ЧОГО? Вас ніхто не слухає, від вас нічого не залежить, всі без виключення відділи крім бухгалтерії перетворюються на відділи брачі і давачі відкатів. Що це за віртуальна симуляція торгівлі?
В "Сільпо" завезли хліб з Риги, алелуйя. Але 60 грн. буханець. Ну добре, можна собі дозволити на свято. Але це означає, що за таку ціну він не буде розібраний, і не пролежить рік, звісно, до Нового року чи чийогось Дня народження. Це значить, що він зникне в принципі. Українські пекарі будуть далі псувати борошно. Відмовитись від хліба, трусів, колгот, майок, курток, сумок - від всього треба відмовитись, бо в Україні з цим проблема. З Лексусами і Мерседесами, слава богу нічо, нівроку. А трусів і колгот не купиш.
Одуванов постійно мене сварить, що я, заходячи в магазин, набираю всього побільше, про запас. Три пачки чаю. Дві пляшки шампуня, два дезодоранти, два креми - як мінімум. Мовляв, що за паніка, невроз, мотовство і потреблядство. Я визнаю, у мене невроз, мій психоформуючий і пубертатний прийшлися на час страшного дефіциту. Але, як пояснити феномен, що я з цим неврозом на жаль, ще жодного разу не помилилась? Приклад. Був у "СІльпо" чай під їхньою маркою "Премія". Різні види. Чорний -"Цейлон ледженд" в яскравих коробочках. Я взяла - супер. Справжній чорний цейлонський чай, духмяний, без хімії. Прийшла вчора купити, бо ця пачка закінчується - немає. Сьогодні знайшла вдома другу пачку - добре, що за старою "дефіцитною" звичкою взяла зразу дві. ДАЙТЕ ДВІ - це не жарт, це життєвий принцип, якщо не хочеш ходити без трусів, без колгот, мажучи на себе лой під марками "Нівея", "Л'Ореаль", який не змогли продати в Московській області і привезли сюди.
КОЛИ Ж ЗАКІНЧИТЬСЯ ЦЯ ЕПОХА ДЕФІЦИТУ простих і потрібних речей, може хтось знає? Чи може це моя тільки проблема, у всіх все добре?