ризикую бути таврованою антиизабужизмом
Покійний Віктор Топоров - автор книжки "Антиахматова". Не буду в деталі вдаватись, але коли є культ Ахматової, має буть урівноважуючи антикульт, розвінчування міфів, аби провал в свідомості не надто провалювався, і не сталось як з Володєй Ульяновим на зірочках жовтенят та бебі-Ісусом.
"- В цій книжці ви також багато говорите про Юрія Шевельова. Цікаво, що на всю цю божевільну ситуацію з пам’ятною дошкою Шевельову в Харкові ви реагували у фейсбуку, але не було ні якоїсь великої статті, ні вашої участі у всіх цих ток-шоу. Чому?" -
- - Коли все це відбувалося, я була у Відні і стежила за ситуацією дистанційно. Повірте мені, я достатньо часу присвятила тому, щоб відстежувати всю цю кампанію в Інтернеті, консультувала, з’ясовувала, коментувала.
"Мені дуже шкода мого російського видавця, який цю книжку любовно, ентузіастично готував до друку, який дуже пишався, що він запопав такий крутий роман і відбив його в іншого видавця - виграв тендер... ".
"Книжка починається розповіддю про мою родину. І я вам скажу, що жоден український журналіст мене про це ще не запитував. Ця книжка має стати хорошим воркшопом саме для молодих журналістів, щоби вони побачили, як фахово люди працюють. "
Брехня. Я розпитувала. Не все увійшло, тому що інтерв'ю не було присвячене родині і апартаментів теж ніхто не зняв у замку.
А взагалі - вчити журналістів писати про себе - це дурний тон. Журналісти, не розбещуйте Оксану Стефанівну - працюйте як поляки: мінімальний райдер - замок, апартаменти і тиждень задушевних бесід. Ну, шампань, фуа-гра, - само собою
.
"- В цій книжці ви також багато говорите про Юрія Шевельова. Цікаво, що на всю цю божевільну ситуацію з пам’ятною дошкою Шевельову в Харкові ви реагували у фейсбуку, але не було ні якоїсь великої статті, ні вашої участі у всіх цих ток-шоу. Чому?" -
- - Коли все це відбувалося, я була у Відні і стежила за ситуацією дистанційно. Повірте мені, я достатньо часу присвятила тому, щоб відстежувати всю цю кампанію в Інтернеті, консультувала, з’ясовувала, коментувала.
"Мені дуже шкода мого російського видавця, який цю книжку любовно, ентузіастично готував до друку, який дуже пишався, що він запопав такий крутий роман і відбив його в іншого видавця - виграв тендер... ".
"Книжка починається розповіддю про мою родину. І я вам скажу, що жоден український журналіст мене про це ще не запитував. Ця книжка має стати хорошим воркшопом саме для молодих журналістів, щоби вони побачили, як фахово люди працюють. "
Брехня. Я розпитувала. Не все увійшло, тому що інтерв'ю не було присвячене родині і апартаментів теж ніхто не зняв у замку.
А взагалі - вчити журналістів писати про себе - це дурний тон. Журналісти, не розбещуйте Оксану Стефанівну - працюйте як поляки: мінімальний райдер - замок, апартаменти і тиждень задушевних бесід. Ну, шампань, фуа-гра, - само собою
.