два сни
Мені приснилось два сни.
Ось перший.Позавчора приснилось, що я в числі ініціативної групи маю здолати Дракулу, і ми вичікуємо повні, коли Дракула почне перетворюватись на найгіршу модифікацію вселенського упирізму, аби у фінальній битві його зничтожити, а з ним раз і назавжди весь упирізм.
Дракула виявився вискоим струнким чоловіком, вбраним в елегантний сірий костюм, з сивим волоссям і аристократичним сумом на обличчі. Чоло високе, сучасна нормальна стрижка. Тихий і дещо втомлений, але з гарною поставою, без оцього крадущогося стилю ходи, як в старих ужастіках.
І поки ініціативна група любителів добра сперечалась щодо концептуальних питань, мені стає все зрозуміліше, що на призначену годину ніхто не з'явиться, бо під виглядом образ і несогласія всі просто тупо зливаються. А тим часом Дракула продовжує виловлювать якихось необережних або бомжів та попивать кров. В добу технологій йому тільки такі й перепадають - покинуті діти без догляду або бомжі, словом, всякі немічні, бо всі решта в періоди "упирської" активності не виходять, а в квартири і будинки він не лізе, - дотримується правил цивілізованого полювання.
Під час одного обговорення раптом з'являється дракула. В тому ж сірому костюмі, але оскільки наближається повня, сили його потроху ростуть. І тут я бачу в деталях сцену, як його шкіряні перепончаті крила на волохатих суглобинах розправляються з шелестом за його спиною, просвічуючись тьмяною коричнево-бурою шкірою на світлі заходу сонця. І це - справжній жах, люди добрі. Крила розмахом в два з половиною людських зрости!
Ось ось мав розпочатись корпоратив, чи то якийсь бал, на який всі готуються піти святкувати свою перемогу "над злом". Хоча це просто чергове самозаспокоєння, оскільки все так і загрузло, і ніхто не довів справу до кінця, але всі хочуть презентувати здобутки.
Не маючи ніяких знарядь, окрім сміливості, я розумію, що таки мені доведеться одній мати з Дракулою справу, всі відступились і пішли влагоджувати якісь інші справи "бо якось же треба виживати!" (с), а при намаганні повернутись до вирішення питання перетворюються на пасивне униле гівно.
Звісно, я розумію, що це буде просто розправа вселенського зла з однією впертою вискочкою, і ніякого більше толку від мене і мого вчинку, його навіть ніхто не помітить. Битви і поєдинки - це негуманно, атавізм і рудимент. І робиться мені так сумно, що ні з ким справу зробить, ні з ким взагалі поговорити навіть з цікавістю.
І от я телефоную Дракулі, і кажу - давайте мовляв, з вами уже зустрінемось. А він каже - Іро, але ж я зараз нічим не можу зарадити, бо вдень я не вампір, і в цій фазі, що зараз я не в повній силі. А я кажу: "Та не в цьому справа. Головне - людина". І тут я розумію, що битви не буде, якимось чином чоловік, що уособлює "зло" перетворюється на єдину нормальну людину, з якою не нудно.
Прокинувшись, я згадала есей Жана Бодріяра "Прозорість зла", і подумала що цей сон, де зло розчиняється і переходить навіть в харизму і цікавість - ідея саме про це і всевідносність, якою стає наша доба.
Сон другий.Приснився сьогодні. Ніби приходить до мене Фаїна Ранєвская, ми з нею говоримо про моє буття "тут", її буття "там", те, се, і тут вона жаліється, що мовляв неможливо знайти нормальну фірму чи підприємця, які б нормально працювали з доставкою звісток і пакунків "звідти" - "сюди", тобто з того світу на цей світ. Часто беруть гроші, обіцяють, а не доставляють. І питає мене стурбовано: "Іро, ви отримували від мене букет - я замовляла доставку на ваш День народження?". Мені стало дещо соромно. По-перше що я не поцікавилась доставкою "туди" на День народження Ранєвскої, 27 серпня. Не додумалась. По-друге, що журити стареньку не хочеться, а збрехати такій людині не гідно. І як вийти з становища? І раптом мене осяює - я показую їй висохлі листочки з троянд, які знайшла на порозі біля дверей (в День народження мене вітали трояндами), і кажу - знаєте, якщо чесно - я не отримала, але мушу сказати, що мене майже не було вдома, може ці листки якраз випали з того букета, що приносили, а мене не застали".
Хто може розгадати мої два сни?
Або хто любить інтерпретувати сни, - вількомен.
Ось перший.Позавчора приснилось, що я в числі ініціативної групи маю здолати Дракулу, і ми вичікуємо повні, коли Дракула почне перетворюватись на найгіршу модифікацію вселенського упирізму, аби у фінальній битві його зничтожити, а з ним раз і назавжди весь упирізм.
Дракула виявився вискоим струнким чоловіком, вбраним в елегантний сірий костюм, з сивим волоссям і аристократичним сумом на обличчі. Чоло високе, сучасна нормальна стрижка. Тихий і дещо втомлений, але з гарною поставою, без оцього крадущогося стилю ходи, як в старих ужастіках.
І поки ініціативна група любителів добра сперечалась щодо концептуальних питань, мені стає все зрозуміліше, що на призначену годину ніхто не з'явиться, бо під виглядом образ і несогласія всі просто тупо зливаються. А тим часом Дракула продовжує виловлювать якихось необережних або бомжів та попивать кров. В добу технологій йому тільки такі й перепадають - покинуті діти без догляду або бомжі, словом, всякі немічні, бо всі решта в періоди "упирської" активності не виходять, а в квартири і будинки він не лізе, - дотримується правил цивілізованого полювання.
Під час одного обговорення раптом з'являється дракула. В тому ж сірому костюмі, але оскільки наближається повня, сили його потроху ростуть. І тут я бачу в деталях сцену, як його шкіряні перепончаті крила на волохатих суглобинах розправляються з шелестом за його спиною, просвічуючись тьмяною коричнево-бурою шкірою на світлі заходу сонця. І це - справжній жах, люди добрі. Крила розмахом в два з половиною людських зрости!
Ось ось мав розпочатись корпоратив, чи то якийсь бал, на який всі готуються піти святкувати свою перемогу "над злом". Хоча це просто чергове самозаспокоєння, оскільки все так і загрузло, і ніхто не довів справу до кінця, але всі хочуть презентувати здобутки.
Не маючи ніяких знарядь, окрім сміливості, я розумію, що таки мені доведеться одній мати з Дракулою справу, всі відступились і пішли влагоджувати якісь інші справи "бо якось же треба виживати!" (с), а при намаганні повернутись до вирішення питання перетворюються на пасивне униле гівно.
Звісно, я розумію, що це буде просто розправа вселенського зла з однією впертою вискочкою, і ніякого більше толку від мене і мого вчинку, його навіть ніхто не помітить. Битви і поєдинки - це негуманно, атавізм і рудимент. І робиться мені так сумно, що ні з ким справу зробить, ні з ким взагалі поговорити навіть з цікавістю.
І от я телефоную Дракулі, і кажу - давайте мовляв, з вами уже зустрінемось. А він каже - Іро, але ж я зараз нічим не можу зарадити, бо вдень я не вампір, і в цій фазі, що зараз я не в повній силі. А я кажу: "Та не в цьому справа. Головне - людина". І тут я розумію, що битви не буде, якимось чином чоловік, що уособлює "зло" перетворюється на єдину нормальну людину, з якою не нудно.
Прокинувшись, я згадала есей Жана Бодріяра "Прозорість зла", і подумала що цей сон, де зло розчиняється і переходить навіть в харизму і цікавість - ідея саме про це і всевідносність, якою стає наша доба.
Сон другий.Приснився сьогодні. Ніби приходить до мене Фаїна Ранєвская, ми з нею говоримо про моє буття "тут", її буття "там", те, се, і тут вона жаліється, що мовляв неможливо знайти нормальну фірму чи підприємця, які б нормально працювали з доставкою звісток і пакунків "звідти" - "сюди", тобто з того світу на цей світ. Часто беруть гроші, обіцяють, а не доставляють. І питає мене стурбовано: "Іро, ви отримували від мене букет - я замовляла доставку на ваш День народження?". Мені стало дещо соромно. По-перше що я не поцікавилась доставкою "туди" на День народження Ранєвскої, 27 серпня. Не додумалась. По-друге, що журити стареньку не хочеться, а збрехати такій людині не гідно. І як вийти з становища? І раптом мене осяює - я показую їй висохлі листочки з троянд, які знайшла на порозі біля дверей (в День народження мене вітали трояндами), і кажу - знаєте, якщо чесно - я не отримала, але мушу сказати, що мене майже не було вдома, може ці листки якраз випали з того букета, що приносили, а мене не застали".
Хто може розгадати мої два сни?
Або хто любить інтерпретувати сни, - вількомен.