Говорили сьогодні з знайомим на тему кучмівських часів, характерною ознакою яких було те, що управлінці найвищих ланок, колишні "красниє дірєктора" мали панівною мотивацією владу, а не гроші. Тобто, вони ідентифікували себе як "я - закон", і попри матеріальне накопичення мали таки граничну лінію, бо тоді система координат "я - закон" починала
(
Read more... )
Reply
Reply
"Не бачу прямого причинно-наслідкового зв'язку. Якщо влада, позбавлена народної підтримки, одразу лягає під ворожу державу, це проблема влади, а не проблема народної підтримки. Кучма - не СБУ, не контррозвідка, не армія. Ці інституції повинні були протидіяти російським спецслужбам незалежно від того, люблять президента українці чи ні. Якщо вони не протидіяли, це знов-таки проблема інституцій, а не народної підтримки."
Справа в тому, що інституції не були створеними для протидії. Інституції і весь апарат успадковано Кравчуком від УРСР. Інституції очолили ті самі компартійці, перевернувши шапки. Тому народної підтримки і бути не могло.
До того ж уже 20 років минуло - а скільки "совка" в людей ще в головах? На той час не було спільноти, яка би усвідомлювала реальний стан речей і правильно визначала потреби, а також методи втілення якогось плану.
Reply
Reply
знову - та ж проблема - єднання заради спільних цінностей. незалежної України як ОСОБИСТОЇ цінності немає, всі хочуть "пожити сито тут і зараз".
тільки розшифруйте, що мається на увазі під УБК?
Reply
Напевно читаєте nazavzhdy :) Якщо ні -- рекомендую.
Питання про "Кучму -- несгаворчівово хахла" на мою думку надзвичайно важливе. Але позицію Вашого посту узгодити з позицією dali_bude на мою думку логічно неможливо (хоч Ви його і любите всією душею). Неможливо це зробити не в питанні про червоних директорів та олігархів, а в питанні про те, кого мав "підтримати народ" в конфлікті Кучма проти Мельниченко-Мороза-Медведчука-etc. Або, ширше, в питанні про те, що власне мав "народ" робити. Наприклад УБК -- очевидно "народна" акція, в ній прийняла участь величезна кількість людей. Акція підтримала майора Мельниченка. І вона дійсно протистояла "цвинтарній стабільності". Але чи була УБК при цьому головно вдалою провокацією Кремля? Що переважує в підсумку? Люди, що приймали в ній участь так чи інакше поступово визначаються в цьому питанні - хто так, хто сяк. Обидві позиції мають багато аргументів "за" і "проти".
Reply
Reply
Reply
Оце, мені здається, непоганий приклад аналізу того як "влада" без "народної підтримки" не може вирішити "свої" проблеми:
http://politics.comments.ua/2012/11/29/374499/medvedchuk-izbavlyaet-yanukovicha.html
"Во-вторых, если он [Медведчук] первым скажет «А» власти придется либо ему поддакнуть, либо вступить в открытый конфликт с Путиным. Ясно, что второй вариант неприемлем для «регионалов», которые потеряют Юго-восток. Кроме того, ситуация грозит серьезным расколом в Партии регионов, где достаточно людей с постоянно повернутой головой в сторону Москвы. То есть, Президент имеет все шансы потерять влияние и на свою фракцию, и на парламент и стать свидетелем отказа от него его же соратников. Одним словом, превратиться в Ющенко."
Reply
Leave a comment