(no subject)

[zviruk]

мені бракує чогось такого стороннього, на приклад поцілунків в шию, але нічого в собі... прогалини вони є, але не такі значні. як є весна, що пахне терпкістю тополь, є вітер, що обнімає мене... є динамізм життя. а потім його не стане... вже зовсім скоро. бо лекції, практичні, заліки вже десь позаду, а я звикла до цього шаленства (навчання+робота). бо людина живе в динаміці, а не статиці. і вчора вночі вдчула якусь порожність дому, порожність, якої ще нема, але яка прийде...

може то і справді якоюсь громадською діяльністю зайнятися? хтось щось конкретно порадить?