Ford Museum і багато цікавих фактів
Історію міста ми вже знаємо, то ж тепер розглянемо, чим багате саме місто...
Сьогодні ми були у музеї Генрі Форда. Цей музей насправді фінансувався Генрі Фордом, але містить в собі інформацію далеко не тільки про машини марки Форд і подібні речі, пов'язані з особою Генрі Форда. В ньому Ви можете дізнатись і про потяги, і про літаки, і про меблі, і про історію США та проблеми чорношкірого населення і ще багато-багато іншого...
Машина Кеннеді. Саме в такій машині його було вбито. Парадокс справи полягав у тому, що у машини куленепроникні вікна ( я бачила їх товщину і це справді щось), котрі створювалися у всіх президентських машинах того часу, проте президенти воліли бачити народ і бути ближчими до нього, саме тому Кеннеді під час своєї поїздки в Техас їхав з відкритим дахом і ніякої користі від цих вікон не було...
Вартість годинників:
У 1790 році годинник можна було придбати за ціною від 38 до 80 дол, враховуючи те, що середня тижнева зарплата працівника у США була 3 дол. 50 центрів за тиждень!
У 1820 році вартість годинника знизилась до 7.50 -17 доларів США і більше людей відчували потребу у купівлі годинника у зв'язку з розвитком фермерства та інших індустрій
У 1837 році годинник можна було купити за 4 долари, враховуючи, що пів кіло цукру вартувало 7 центів, а розкішне крісло півтора долара США.
І врешті у 1855 році середня ціна годинника знизилась до 1.50 центів, з'явився широкий вибір стилей та марок годинників.
Паровий потяг завздовжки 1,5 милі (!!!), котрий американці ввели в експлуатацію якраз в час другої світової війни й використовували для перевезення вугілля та солтадів в межах США. Максимальна швидкість потяга сягала 60 миль/год.
Потяг та зал очікування у США 1930 року (в музеї!!!). Чим не сучасні українські потяги й зали очікування в напрямку Закарпаття?
Просто одні з тих авто, що мені сподобались найбільше
Мак Дональдс, коли він ще пропонував лише гамбургери і святкував 160 мільйонів проданих гамбургерів
Старий літак, коли ще використовували дерев'яні, нічим не зафіксовані крісла! Уявлення про безпеку було приблизним...
Кімната тінейджера в США 80-х років. На столі будильник-радіо, що грає хіти того часу, скляна пляшка коли, в якій погашений окурок. А ще довкола були тамагочі, старі приставки, платівки і багато чого такого ностальгічного. І чому в нас в Україні немає музею 80-90???
То ми собі так шикуємо...
Ну, звичайно ж, фото з першим Фордом Генрі Форда 1903 року
Розподіл білого й кольорового населення у США. Важко повірити в те, що й справді воно так було. На цьому зображенні зал очікування на автобусній зупинці.
Сам автобус. Спочатку мали право заходити і сідати лише білі. Чорним ж, було відведено місце з самого заду автобуса. У крайньому випадку, коли місця посередині не були заповнені, чорний міг дозволити собі сісти на вільне місце. При тому, коли б зайшов білий, вони повинні б були мовочки встати і поступитись місцем.
Я вирішила сісти в сам зад автобуса. Всередині цього автобуса у музеї можна було почути історію інциденту Рози Паркс, котра встановила початом боротьбі за права чорних. Історія така:
1 грудня 1955 року чорношкіра Роза Паркс відмовилася поступитися місцем білому чоловікові в муніципальному автобусі в місті Монтґомері (штат Алабама). За це її заарештувала поліція. Арешт Рози Паркс призвів до 381-денного бойкотування громадського транспорту чорношкірими американцями, організованого Мартіном Лютером Кінгом, тоді ще невідомого борця за права чорних. На знак протесту проти прояву расизму темношкіре населення Монтґомері під керівництвом бабтистського проповідника Мартіна Лютера Кінга протягом року бойкотувало міські автобусні поїздки.
У результаті тривалого судового розгляду 13 листопада 1956 року Верховний суд США скасував закон про сегрегацію в міському транспорті, і за 381 день Роза Паркс була серед перших чорношкірих, хто проїхався міським автобусом. Це була перша перемога Мартіна Лютера Кінга і його руху за ненасильницьке відстоювання громадянських прав. Започаткований ним рух домігся прийняття в 1964 році Акту про громадянські права, який забороняв расову дискримінацію
Сьогодні ми були у музеї Генрі Форда. Цей музей насправді фінансувався Генрі Фордом, але містить в собі інформацію далеко не тільки про машини марки Форд і подібні речі, пов'язані з особою Генрі Форда. В ньому Ви можете дізнатись і про потяги, і про літаки, і про меблі, і про історію США та проблеми чорношкірого населення і ще багато-багато іншого...
Машина Кеннеді. Саме в такій машині його було вбито. Парадокс справи полягав у тому, що у машини куленепроникні вікна ( я бачила їх товщину і це справді щось), котрі створювалися у всіх президентських машинах того часу, проте президенти воліли бачити народ і бути ближчими до нього, саме тому Кеннеді під час своєї поїздки в Техас їхав з відкритим дахом і ніякої користі від цих вікон не було...
Вартість годинників:
У 1790 році годинник можна було придбати за ціною від 38 до 80 дол, враховуючи те, що середня тижнева зарплата працівника у США була 3 дол. 50 центрів за тиждень!
У 1820 році вартість годинника знизилась до 7.50 -17 доларів США і більше людей відчували потребу у купівлі годинника у зв'язку з розвитком фермерства та інших індустрій
У 1837 році годинник можна було купити за 4 долари, враховуючи, що пів кіло цукру вартувало 7 центів, а розкішне крісло півтора долара США.
І врешті у 1855 році середня ціна годинника знизилась до 1.50 центів, з'явився широкий вибір стилей та марок годинників.
Паровий потяг завздовжки 1,5 милі (!!!), котрий американці ввели в експлуатацію якраз в час другої світової війни й використовували для перевезення вугілля та солтадів в межах США. Максимальна швидкість потяга сягала 60 миль/год.
Потяг та зал очікування у США 1930 року (в музеї!!!). Чим не сучасні українські потяги й зали очікування в напрямку Закарпаття?
Просто одні з тих авто, що мені сподобались найбільше
Мак Дональдс, коли він ще пропонував лише гамбургери і святкував 160 мільйонів проданих гамбургерів
Старий літак, коли ще використовували дерев'яні, нічим не зафіксовані крісла! Уявлення про безпеку було приблизним...
Кімната тінейджера в США 80-х років. На столі будильник-радіо, що грає хіти того часу, скляна пляшка коли, в якій погашений окурок. А ще довкола були тамагочі, старі приставки, платівки і багато чого такого ностальгічного. І чому в нас в Україні немає музею 80-90???
То ми собі так шикуємо...
Ну, звичайно ж, фото з першим Фордом Генрі Форда 1903 року
Розподіл білого й кольорового населення у США. Важко повірити в те, що й справді воно так було. На цьому зображенні зал очікування на автобусній зупинці.
Сам автобус. Спочатку мали право заходити і сідати лише білі. Чорним ж, було відведено місце з самого заду автобуса. У крайньому випадку, коли місця посередині не були заповнені, чорний міг дозволити собі сісти на вільне місце. При тому, коли б зайшов білий, вони повинні б були мовочки встати і поступитись місцем.
Я вирішила сісти в сам зад автобуса. Всередині цього автобуса у музеї можна було почути історію інциденту Рози Паркс, котра встановила початом боротьбі за права чорних. Історія така:
1 грудня 1955 року чорношкіра Роза Паркс відмовилася поступитися місцем білому чоловікові в муніципальному автобусі в місті Монтґомері (штат Алабама). За це її заарештувала поліція. Арешт Рози Паркс призвів до 381-денного бойкотування громадського транспорту чорношкірими американцями, організованого Мартіном Лютером Кінгом, тоді ще невідомого борця за права чорних. На знак протесту проти прояву расизму темношкіре населення Монтґомері під керівництвом бабтистського проповідника Мартіна Лютера Кінга протягом року бойкотувало міські автобусні поїздки.
У результаті тривалого судового розгляду 13 листопада 1956 року Верховний суд США скасував закон про сегрегацію в міському транспорті, і за 381 день Роза Паркс була серед перших чорношкірих, хто проїхався міським автобусом. Це була перша перемога Мартіна Лютера Кінга і його руху за ненасильницьке відстоювання громадянських прав. Започаткований ним рух домігся прийняття в 1964 році Акту про громадянські права, який забороняв расову дискримінацію