Про Табурети

Jan 04, 2011 12:18

Доля цього табурета набагато складніше, чим трьох його попередників, які мандрували не більше трьох місяців.
Перед подорожжю ми попросили Паганеля і він зміцнив його ніжки. Крім того, аби вберегти від ударів куточки, я купив йому «шапку».


Але гірські дощі і тумани Перу, а потім Болівії виявились нестерпними не лише для мене. «Шапку» довелось викинути після зливи, яка впіймала нас у відкритому кузові пікапу і залила до нитки всі наявні речі. Наступного дня волога кришка (голова? Сідушка?) скрутилася, наче мокра книга і дала передсмертні тріщини. Лишається ще три місяці дороги і хоча він все ще міцно тримається на прошуруплених ногах, сідати на табурет вже не можна...


Російський табурет уже давно ніхто не бачив. Подейкують, що він по частинах розмістився у рюкзаках російської команди.

Білоруський табурет знаходиться у Вересня і Жені. Разом зі скрипкою і гітарою.


Білосніжний литовсько-французький табурет від незвички більшість часу проводить у хостелах. Залишаючи речі в Куско перед подорожжю на Мачупікчу П”єр з Вайдою позбавились також від «чотириногого друга» :)


Фін Юко знову прилетів без табурету, не врахувавши попередній досвід у США. Тепер він збирається доїхати до Буенос Айресу, а звідти сісти на поїзд до Чілі, взяти літак до Панами, США і зрештою додому. Відсутність табурету - відсутність стрижня, вектору, мети.


Табурет Магди, як і сама малявка перебуває в прекрасному стані під пильним наглядом Діани.

до кінця мистецької експедиції "з табуретом через континенти" лишився 81 день

the stool, verasen, vaida, льонька, lietuva, who is who, bolivia, ukrainian team, litota, france, діана, suomi, jukka, belarusian team, маґдалена, russian team

Previous post Next post
Up