- Запрошую вас на торт!
- Дякуємо! А з якого приводу торт?
- У Марка день народження...
Спершу був стіл у краших українських традиціях - борщ і вареники зі сметаною. Страви які відразу примушують задуматись про сутність буття.Говорили про Канта, Ніцше і Бога в різних віруваннях.
Марко на свій 17-ий день народження дуже мудрий хлопчина. Багато читає і говорить французькою, англійською, російською та українською.
Мріє мати багато грошей. А заробляти їх хоче політикою. Принципових позицій не дотримується. Каже що треба підтримувати те, за що підтримають виборці.
Виборці винесли торт.
Бабуся Марка, мама Карини, пані Гертруда
Шестирічна Марічка, сестра Марка, як і всі в родині дуже гарно грає на фортепіано. Разом з Колюнєй вони забацали концерт для літавр до мажор.
Несподівано для всіх Сергій почав несамовито підспівувати високим оперним голосом. Решта робили вигляд, що все гаразд...
Та коли за інструмент сів Марко почалося повне божевілля. І тут уже був причетний не один Сергій...
Торт скоро скинчився. Їсти більше було нічого. "Пацанська" розмова все частіше потребувала вживання міжслівних зворотів. Тож ми забрали Марка і поїхали "на базу".
Там уже канкрєтна абіснілі пацану тєму. І он врубілся і прінял прісягу і вступіл в ряди Троєщінской Республіканской Армії. До Канадського спецпідрозділу.
Намагався відразу перейти до бойових дій, але Колюня сказав: "сначала прівіді сєбя в парядак"
Када Марко став виглядати як нормальний пацанчік, то його уже важко було стримати і він ламанувся у куксвільську ніч зі словами: "Героям Слава!"
За північ телефонувала Карина і дякувала за прічухан. Сказала, що давно вже не бачила сина в такому каматозі таким щасливим і натхненним. Толі іщо будєт!