зірка в серце впала (с)
Давно у серці моєму не вирували такі емоції. Давно душа моя не знала таких відчуттів.
звуком, піснею, криком, стуком, гуркотом, поглядом, рухом, сміхом, плачем відбилося у мені, пережилося в мені, відродилося, народилося.
Я поїдала кожну мить, ковтала ненаситно, хапаючи ротом повітря.
Вітер розгулював по тілу. Шкіру скроплювала жива вода. Вогонь обпікав зсередини.
О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, -
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю...
Грай же, коханий, благаю!
Лесь Курбас "Лісова Пісня".
мій низький уклін!