Псалтир церковнослов'янською українськими буквами
Перша редакція, дуже чорнова. Але оскільки це може бути і першим зразком за всю історію інтернету %), то нехай вже буду я перший :) Upd. Упс... Пропало всьо! Опубліковано: 18.10.2013 Я спізнився, а вони собі тихенько мовчать.
pdf , odt (triod-шрифт)
Якщо хто хоче, може вичитувати, редагувати, виправляти, видавати :) Правила транслітарації спрощені. Неспрощеними науковими варіантами займаються інші люди, від яких поки що файлів не отримували :-)
Апд. Ні, перша редакція нікуди не годиться. По 5-10 помилок-одруківок на сторінку. Я не відчуваю себе призначеним для цієї роботи. Мабуть, не завершу. Дуже жаль.
P.S. Різних лже-російських лже-патріотів, які вважають, що північно-російська культура настільки бідна і вбога, що не може жити і розвиватись без пограбування інших культур і паразитування на інших культурах, прохання не турбувати. Кожна людина самі собі свідок.
P. P. S. Колись готував статтю про особливості транслітераці, але вона залишилась незавершеною, і де вона зараз - не знаю, і чи знайду - не знаю. Бо я б і цього запису не робив, аби не боявся, що скоро помру і праця точно вже нікому не згодиться :) Головна ідея - транслітерація мусить базуватися на основних двох обов*язкових (!) складових: близькість до української мови і простота використання, і що ідеальна транслітерація - це компроміс цих двох принципів. Саме недостатня увага до простоти використання мене, як практика, і турбує. Лише маленький приклад: займенники "ти", "ми" - тобі, мені. Наукові автори зазначають, що транслітерація "ти", "ми", а не "ті", "мі" - це традиційно вживаний (залишений) архаїзм. Моя ж позиція полягає у тому, що архаїзмів залишати не потрібно взагалі... крім тих, які значно полегшують використання цсл текстів для широкого загалу. Чи полегшує сприйняття і використання архаїчне "ти", "ми"? Я не бачу жодного полегшення, а лише зайвий архаїзм. В інших більш складніших місцях автори навпаки відмовляються від архаїзмів, нав*язуючи просте за вислом, але не зовсім просте за значенням правило - "згідно з сучасним українським правописом", так ніби кожен босяк, що візьметься перший раз за цсл книгу в якомусь храмі, неодмінно мусить вже до цього моментну знати український правопис обов*язково на відмінно. Воно то було б і добре, але чимось це нагадує комунізм: гарна мрія, але злочин на практиці. Звісно, я жодним чином не хочу ганьбити означених авторів, на праці котрих заснований увесь прогрес у цих питаннях. Я лише вкотре висловлюю свій маленький сумнів: а чи не задалеко ми від простих людей?
pdf , odt (triod-шрифт)
Якщо хто хоче, може вичитувати, редагувати, виправляти, видавати :) Правила транслітарації спрощені. Неспрощеними науковими варіантами займаються інші люди, від яких поки що файлів не отримували :-)
Апд. Ні, перша редакція нікуди не годиться. По 5-10 помилок-одруківок на сторінку. Я не відчуваю себе призначеним для цієї роботи. Мабуть, не завершу. Дуже жаль.
P.S. Різних лже-російських лже-патріотів, які вважають, що північно-російська культура настільки бідна і вбога, що не може жити і розвиватись без пограбування інших культур і паразитування на інших культурах, прохання не турбувати. Кожна людина самі собі свідок.
P. P. S. Колись готував статтю про особливості транслітераці, але вона залишилась незавершеною, і де вона зараз - не знаю, і чи знайду - не знаю. Бо я б і цього запису не робив, аби не боявся, що скоро помру і праця точно вже нікому не згодиться :) Головна ідея - транслітерація мусить базуватися на основних двох обов*язкових (!) складових: близькість до української мови і простота використання, і що ідеальна транслітерація - це компроміс цих двох принципів. Саме недостатня увага до простоти використання мене, як практика, і турбує. Лише маленький приклад: займенники "ти", "ми" - тобі, мені. Наукові автори зазначають, що транслітерація "ти", "ми", а не "ті", "мі" - це традиційно вживаний (залишений) архаїзм. Моя ж позиція полягає у тому, що архаїзмів залишати не потрібно взагалі... крім тих, які значно полегшують використання цсл текстів для широкого загалу. Чи полегшує сприйняття і використання архаїчне "ти", "ми"? Я не бачу жодного полегшення, а лише зайвий архаїзм. В інших більш складніших місцях автори навпаки відмовляються від архаїзмів, нав*язуючи просте за вислом, але не зовсім просте за значенням правило - "згідно з сучасним українським правописом", так ніби кожен босяк, що візьметься перший раз за цсл книгу в якомусь храмі, неодмінно мусить вже до цього моментну знати український правопис обов*язково на відмінно. Воно то було б і добре, але чимось це нагадує комунізм: гарна мрія, але злочин на практиці. Звісно, я жодним чином не хочу ганьбити означених авторів, на праці котрих заснований увесь прогрес у цих питаннях. Я лише вкотре висловлюю свій маленький сумнів: а чи не задалеко ми від простих людей?