Oct 22, 2011 16:24
Якось загострились розмови про мораль. Прем’єр-міністр, з властивим йому надмірним оптимізмом, заявляє: економіку ми відновимо, а от хто б нам моральність відновив? Голова комісії з питань моралі дає інтерв’ю і теж виступає за посилення державного контролю щодо дотримання моралі. Цілий тобі карнавал моралістів.
Питання: а хто ж має її відновлювати?
Відповідь: воїни.
Традиційно інститутом моралі вважають Церкву. Що ж, рекомендую заглянути у книжки по церковній історії. Як правило, пишуть про відновлення моралі десь так: став народ грішити і послав їм Бог за це війну; у скруті став народ каятись і Бог дав їм визволення. Як бачимо, війна є інструментом для відновлення моралі.
Виникає питання: чому? Чому питання моралі вирішується інструментом, який до моралі ніби зовсім і не має стосунку? Відповіді можу дати дві:
1. По закону справедливості. Несправедливі, аморальні вчинки дають дозвіл на адекватну відповідь.
2. Потрібно пам’ятати, що відновлювати мораль - це не людських рук справа. Преподобний Іоан Ліствичник прямо вказує, що хоча людям і під силу деякі справи виховання, але головну аморальну пристрасть - гординю люди зцілити не можуть, це не під силу навіть ангелам, а лише одному Богу.
Тобто, іншими словами, мораль відновити неможливо: вона або є, або її немає, або її дав Бог, або не дав. Єдиним засобом відновлення моралі є терпіння: потрібно всіляко потерпіти, доки аморальні повмирають, а на їх міце народяться нові моральні люди. Адже немає аморальних немовлят, правда?
P. S. Ну, і звісно, ніхто не забороняє починати відновлення моралі з себе.
християнство,
філософія