про страх
Страшно. Таки доволі страшно. Це не той страх, коли я не знаю звідки він береться і куди його діти, який, буває, не можу пояснити. То той страх, який дає нову енергію, який дає чарівний копняк, друге дихання і таке подібне.
Я знаю, що впораюсь з усім, з чим прийдеться зіткнутися. Я знаю, що наполегливості, знань, досвіду - вистачить. Але все-одно трохи хвилююче. Коли виходиш з зони комфорту напевно саме так і має бути. Дивно, якщо цього б не було.
Нові працівниці працюють, натхненні, повні ентузіазму. А в мене в голові - не підвести би. Впоратись би. І вирости би. Вирости до тої межі, щоб не боятися за жодних обставин. Хоча, іноді страх навпаки допомагає - перемагати себе.
Відчуваю, що стаю м'якіша, гнучкіша, довірливіша, спокійніша. Чоловічої енергії значно менше, ніж було колись. І мені якось природньо бути такою, як зараз. Я себе комфортно почуваю. Але з тою "дівчачістю" далеко не заїдеш))) Кожному стану, кожній енергії - своє місце.
Все буде добре. Тільки так.
Я знаю, що впораюсь з усім, з чим прийдеться зіткнутися. Я знаю, що наполегливості, знань, досвіду - вистачить. Але все-одно трохи хвилююче. Коли виходиш з зони комфорту напевно саме так і має бути. Дивно, якщо цього б не було.
Нові працівниці працюють, натхненні, повні ентузіазму. А в мене в голові - не підвести би. Впоратись би. І вирости би. Вирости до тої межі, щоб не боятися за жодних обставин. Хоча, іноді страх навпаки допомагає - перемагати себе.
Відчуваю, що стаю м'якіша, гнучкіша, довірливіша, спокійніша. Чоловічої енергії значно менше, ніж було колись. І мені якось природньо бути такою, як зараз. Я себе комфортно почуваю. Але з тою "дівчачістю" далеко не заїдеш))) Кожному стану, кожній енергії - своє місце.
Все буде добре. Тільки так.