перші повернення

[zolota_zinka]

...її перші повернення -

з піонерського табору в червні, із моря в липні,

її збиті колінця, її мовчання, її веснянки налиплі, -

літо надворі! - а тримаються міцно на вилицях і на носі,

сни її невагомо-вагонні, що ростуть, ніби трави, досі,

у наплічнику  галька - розкидати-збирати - така розрада…

…потім - місто ранкове - як крем сметанкóвий. Зрада

і собі, і дієті - наїстить донесхочу цього літа!

Барбарисно-дюшесні цілунки, Ґумберт, Лоліта -

ще у книзі...

А липи розхристані, бджоли сонні,

тепле місто - як мама на кухні. Пиріг. Осоння.

У  дитячій все зменшилось раптом - стелаж і ровер,

підросли тільки квіти у горщиках. Бог говорить

з нею вранці - чи голосом горлиці, чи бабусі.

Поливальні машини усміхнені, сині буси...

І живе - як домашнє завдання у зошит пише -

перша тиша повернень. Навернень ранкова тиша...