з тамтого боку сну

[zolota_zinka]

...і полетіла, крильця омочила
у водах зимних - бо зійшли сніги,
і срібне люстро вабило до себе -
: поглянь, голубко, в чорну глибочінь -
кого там бачиш?
Чи себе,
чи душу,
що дивиться з тамтого боку сну?
Аж оніміла -
довго видивляла
вуста повняві...
але слів його
нечутно було - задубіла заводь,
відчутно було -
кола по воді
творили письмена, що зрозумілі
лиш обраним...
Обрамлення ставка
очеретами пестило голубку,
а пір'ячко голубило того,
хто так мовчав -
дотульно і дікливо -
з тамтого - лицьового - боку сну.