по колу

[zlobna_belka]

Випивати, обіймаючи тепло переймати,
від тебе до мене ніч така ж темна,
як і від мене до тебе.
Наче ми відділені межею сну,
перерізані пуповиною чужих життів,
твоїх,моїх, їх.
Можна мовчки іти, можна тихо жити,
бо кричати вже просто немає сили.
Завдяки тобі
я пройшла сім кіл пекла 
в
семи колах раю.
Але в очах твоїх  я щоразу згораю.
Прикро, що все так і залишиться
на підствідомому рівні наших
нервових закінчень.
Яких у мене вже практично немає


.