У сусідки Олі квочка навесні висиділа курчат. У них і раніше були кури, штук 20-30, шкодили у мене в городі. Бо у них двір не загороджений, а у мене город. 25 соток не дуже загородиш, хоч я над цим працюю, ну, хоча б 70 метрів від цих сусідів.
три роки тому сусіди взяли цуценя і те цуценя поїло всіх їхніх курей. Вони, мабуть з горя, взяли ще одне. Собаки виросли і стали нападати на мого Гюнтера, двічі серйозно його порвали. Зараз я не виводжу його, якщо собак сусідських нема вдома, а вони часом зриваються і гасають по селу й за селом. Та я про курей. Один рік ніяких курей у них не було, потім хтось їм подарував карликових. Ці теж паслись у мене в городі, але вони малі, то й шкоди від них небагато. А тут квочку з курчатами їм дали. І квочка така гуляща виявилась, гуляла постійно де? Правильно, у мене в городі.А потім квочку повернули власникам і підрослі курчата пішли гуляти самі. Знаходили їх за кілометр від дому. Ну, це рідко, зате щодня я виганяла з свого городу. І друга сусідка теж виганяла. Пи такому способі вирощування з 12 курчат лишилось10, потім 9, потім 7... Один час вони навчились перескакувати через решітку в хвіртці і гуляти у мене в дворі. Я сусідку Олю попередила, що Гюнтер такого не витримає, задавить, як застане в дворі.На що вона покірно відповіла, що, значить, так і буде, бо вона нічого зробити не може. Взимку я тих курчат не бачила і не знаю, чи залишились ще, чи всі пропали. А згадала про них тому, що інша сусідка мені розповіла, що Оля їй сказала, що я сама їй призналась, що Гюнтер їхніх курей поїв.
Вам признаюсь - троє курчат таки задавив. У дворі. Але я не признавалась! І нащо ото на мене наговорювати?