Про музейних наглядачів
Після відвідин Музею Дідушицьких зрозумів, як я собі в ідеалі уявляю музейних наглядачів. Взагалі, ідеальний музей має відеоспостереження. Але, якщо ні, то наглядачі мали би бути водночас і екскурсоводами: знати все про експонати, розміщені в їхньому залі і розповідати про них відвідувачам. Розповідати особисто, залежно від кожного конкретного відвідувача, степеню його цікавості і обізнаності. Такому наглядачеві-знавцю можна було би поставити питання, дізнатися більше і так далі. Навіть якщо є відеокамери і музей суперінтерактивний, то інколи і в ньому треба допомога, або ж цікаво дізнатися про щось детальніше. Звичайно, це підходить не всюди, бо десь надто багато відвідувачів, десь потрібна єдина екскурсія-розподідь, яка охоплює всю експозицію. Але коли в музею нема ресурсів на докорінне технічне переоснащення, а характер виставки дозволяє, ідея наглядачів-екскурсоводів могла би бути цікавою.